Навіщо Кремлю "maskirovka"? - західні ЗМІ

"Зелені чоловічки" Копирайт изображения AFP
Image caption "Зелені чоловічки" в Криму і дезінформація на найвищому рівні - ланки одного ланцюга, пише NY Times

Як Москва розвиває багаторівневу "маскировку", чому Європа стала "майданчиком впливу Москви", як Apple карає співробітників через таємні фотографії клієнтів і чому з полиць британських супермаркетів зникли деякі товари - в огляді західної преси.

"Maskirovka" на службі геополітики

New York Times публікує розлогу статтю про арсенал засобів, відомий у Росії як "маскировка".

"Це доктрина психологічної війни, що набуває усе більшого значення в геополітичних амбіціях країни", - описує російське маскування газета.

Видання зазначає, що у "поверненні на геополітичну арену" російське керівництво застосовує низку прихованих тактичних засобів.

Серед них - залучення православної церкви і розповсюдження "хибної інформації" для європейської публіки. Операції з обману і маскування є черговим подібним засобом, пише газета.

New York Times відзначає, що "нещодавні військові кампанії Росії розпочиналися з операцій із застосуванням цієї доктрини: в буквальному сенсі замаскованими таємничими солдатами у Криму в 2014 році, солдатами, які нібито "на відпочинку" чи "на волонтерських засадах" у Східній Україні, а також "гуманітарними рейсами" в Сирію у 2015 році".

Газета також звертає увагу на "гуманітарні" конвої, у складі яких десятки білих вантажівок їздять з Росії до "бунтівних східних регіонів" України. "Пізніше виявилось, що вантажівки переважно порожні, що породило здогадки про те, що їх відправили туди, аби відвернути український контрнаступ на бойовиків", - відзначає New York Times.

Видання пише, що ідея маскування полягає в тому, щоб тримати ворога у постійних здогадках. Ніколи не видавати справжніх намірів і завжди заперечувати власні дії. Ця доктрина, за словами військових аналітиків, багаторівнева. Вона не розрізняє маскування солдата в зелений колір, щоб злитися з місцевістю і брехню або дезінформацію на високому політичному рівні, пише газета.

Аналізуючи прийоми "маскировки", автор статті згадує, що й за радянських часів вони активно застосовувались. Зокрема, радянські мапи часто не відповідали реальній місцевості.

Це не тішило водіїв, але слугувало безпековій меті. Якщо мапу викраде шпигун, іноземні війська будуть спантеличені тим, що нібито нормальна дорога веде у болото.

Нині ж одним із прийомів маскування є надувні літаки, танки і зенітні комплекси, пише New York Times. Видання аналізує продукцію компанії "Русбал", яка постачає надувні макети для російського міністерства оборони.

"Якщо детально вивчити найбільші битви в історії, можна побачити, що кожного разу перемагала хитрість", - цитує газета Олексія Комарова, який у компанії відповідає за продажі надувної зброї.

Хто зупинить Путіна?

Швейцарська Tribune de Geneve пише, що країни ЄС стали "новим майданчиком впливу Москви".

"Фабрика тролів працює на повну потужність для російської пропаганди 2.0, й всіма мовами", - наводить один із аргументів видання.

Газета зазначає, що у Володимирі Путіні вбачають "модель консервативної революції". Його приклад наслідують лідери одразу декількох країн, а дехто ним "відверто захоплюється".

Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан "став найкращим союзником глави Кремля", копіюючи за прикладом Москви "політику демократичного закручування", пише газета. Французькі крайні праві вбачають у Путіні "зразок для наслідування і партнера". Іншим прикладом є Польща з її консервативною політикою, відзначає Tribune de Geneve.

На думку газети, багато політиків вбачають у нинішній Росії спосіб виправдати авторитарні нахили. "Починаючи з кандидата у президенти США Дональда Трампа, який не приховує захоплення президентом Російської Федерації", - пише видання.

Хто ж "зупинить Володимира Путіна?", запитує Tribune de Geneve. "Здається, ніхто. Наразі голова Кремля безперешкодно диктує правила гри на міжнародній арені," - пише видання.

У Apple підглядали за клієнтками?

Про те, навіщо Apple відправила в Австралію свого керівника відділу кадрів, пише Guardian.

Копирайт изображения Getty

Газета зазначає, що спеціаліст полетів до Брісбена, аби загасити скандал навколо декількох співробітників місцевого магазину технологічного гіганта. Він розгорівся після того, як австралійська преса дізналася, що у брісбенському магазині співробітники таємно робили знімки клієнток і колег жіночої статі. Крім того, вони розповсюджували знімки серед інших колег і присвоювали людям на фото рейтинги від нуля до 10, пише видання.

Після того, як стало відомо, що було зроблено понад сотню таких знімків, чотирьох працівників звільнили. Однак один із працівників повідомив місцевій пресі, що подібна практика могла існувати й в інших магазинах штату Квінсленд. Тепер Apple проводить перевірки, відзначає Guardian.

У компанії заявили, що вірять у те, що до всіх клієнтів має бути однакове ставлення, і не мають наміру крізь пальці дивитися на порушення цієї філософії. При цьому Apple заперечує, що співробітників компанії звільнили через викрадення фотографій з телефонів клієнтів.

Після референдуму - дефіцит

Поки проєвропейськи налаштовані британці оговтуються після голосування за вихід їхньої країни з ЄС, з полиць британських супермаркетів зникають звичні для всіх товари.

Як пише Daily Mail, це прямий наслідок брекзиту. Англо-голландська компанія Unilever, яка є виробником сотень торгових марок, припинила постачати частину товарів до однієї з найбільших мереж супермаркетів Tesco. Причина в тому, що керівництво Tesco відмовилося платити за товари Unilever на 10% більше, ніж раніше.

Daily Mail відзначає, що Unilever зажадала підвищення цін, щоб компенсувати втрати від падіння британського фунта. Валюта стала стрімко знецінюватись саме після оголошення результатів референдуму.

У підсумку британські споживачі не можуть знайти на полицях звичного мила, прального порошку, їжі тощо.

Газета пише, що Unilever ще до референдуму попереджала, що вихід з ЄС може негативно позначитися на економіці. Але не думку критиків, компанія використовує брекзит лише як привід підвищити ціни на свою продукцію.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему