Українська "Сова" проти російського "Кажана" - ЗМІ

Копирайт изображения president.gov.ua

Новий символ протистояння України та Росії, цілі Москви на Близькому Сході, шляхи уникнення брекзиту, а також вплив Instagram на меню британців - теми огляду західної преси.

Символи протистояння

Нова емблема воєнної розвідки України викликала більше уваги й обговорень, ніж новий голова розвідувального управління Василь Бурба, пише французька Tribune.

Видання зазначає, що емблема "символізує пряме протистояння між двома країнами", адже вміщує цілий ряд "антиросійських" символів. Зокрема, сову, яка тримає меч над територією Росії і яка є мисливцем за кажанами (зображення кажана міститься на емблемі російського ГРУ).

А також латинський вислів "sapiens dominabitur astris", що можна перекласти як "мудрий правитиме зірками". Цей девіз, як пише Tribune, має на меті підколоти російський, що звучить як "над нами лише зірки".

Між тим видання підкреслює, що емблеми американської ЦРУ, французької DGSE (головне управління зовнішньої безпеки) і російської ГРУ вміщують нейтральні міжнародні символи.

Тож український меседж "не залишився непоміченим у Москві", пише газета.

Негативно відреагували як деякі російські політики, так і користувачі соцмереж. Видання цитує віце-прем'єра Дмитра Рогозіна, який назвав символіку "дебільною".

Гра на Близькому Сході

Про "повернення Росії на Близький Схід" у намаганні посперечатися зі США за "статус наддержави", пише Foreign Policy.

Видання нагадує, що якщо не брати до уваги довголітні близькі стосунки з Сирією, Москва не мала значного впливу в регіоні з 1972 року. Тоді президент Анвар Садат змусив радянських радників залишити Єгипет.

Чому ж Росія вирішила повернутися на Близький Схід зараз?

"В цілому зрозуміло, що російський президент Володимир Путін хоче поставити під сумнів світовий порядок, де домінують США, та прискорити повернення багатополярного світу", - зазначає видання.

Однак автор вважає, що глава Кремля не бажає відкрито атакувати жодного східноєвропейського члена НАТО. А от на Близькому Сході Путін має простір, де можна "підривати вплив" західних країн "без ризику спровокувати війну з Заходом", пише Foreign Policy.

Для досягнення цієї мети Росія "підтримує нинішні авторитарні режими у Дамаску, Каїрі і Тобруку".

Також не можна забувати про нещодавній дипломатичний розворот в бік Туреччини. Після потеплішання відносин між Москвою й Анкарою Захід опинився у непростій ситуації, зауважує видання.

Європа і США мають справу з "членом НАТО, де політична філософія президента має більше спільного з путінською, ніж з демократичними цінностями", пише Foreign Policy.

Видання доходить висновку, що оцінка успіху стратегії Путіна залежить від часових рамок. Нині дії на Близькому Сході можуть здаватися успішними, але "в довготривалій перспективі шкода, яку він завдав російській економіці, зіпсувавши відносини з Заходом, переважить цінність альянсів" на Близькому Сході.

При цьому видання припускає, що основною вигодою від дій на міжнародній арені може виявитися саме суспільна підтримка Путіна всередині Росії.

Брекзит чи не брекзит?

Ангелі Меркель радять зробити все можливе, аби вихід Британії з ЄС не відбувся.

Як пише Daily Mail, з такою порадою до німецького канцлера звернулися члени незалежної Німецької ради економічних експертів. У їхній доповіді сказано, що брекзиту можна буде уникнути, навіть якщо Лондон задіє 50-ту статтю основоположного документа ЄС.

Копирайт изображения Getty

Експерти радять не проводити червоних ліній для Британії, яка ймовірно проситиме про поступки, пише видання, цитуючи повідомлення в німецьких ЗМІ.

Втім, і надто м'якої позиції на переговорах варто уникати, адже це може заохотити інші країни ЄС вимагати винятки з загальних правил, сказано в доповіді. Замість цього канцлер має запропонувати Лондону угоду, яка б мінімізувала втрати для обох сторін, вважають економісти.

На думку експертів, короткостроковий економічний вплив брекзиту на Берлін буде "помірним" завдяки здоровій економіці Німеччини. А от Велика Британія втратить від виходу з ЄС найбільше, впевнені вони.

Смак і колір

Про те, як соціальна мережа Instagram впливає на те, що ми їмо, пише Guardian.

Газета цитує результати опитування, згідно з якими один з п'яти британців ділився у соцмережі принаймні однією картинкою з їжею за останній місяць. "Не дивно, що страви, які ми готуємо, стають більш яскравими і фотогенічними," - пише видання.

Копирайт изображения Thinkstock

Instagram-friendly їжа, яка активно розповсюджується в соцмережах, може суттєво змінити усталені звички, відзначає Guardian.

Наприклад, сніданок для багатьох тепер означає не "нефотогенічні мюслі" чи бутерброд з мармеладом. Замість цього зранку їдять - і фотографують - яскраві тости з авокадо та скляночки смузі.

В Instagram можна знайти близько 250 тисяч фото з хештегом #avocadotoast, додає газета.

На думку автора статті, Instagram-культура так чи інакше впливає на смаки людей. На кожного професійного й успішного фуд-блогера знайдеться чимало аматорів, які викладають в соцмережі свої гастрономічні дива. Зрештою певні популярні страви стають майже обов'язковими для вживання.

Крім того, соцмережі впливають не тільки на те, що ми їмо, але й на те, як ми готуємо, пише видання.

Результати опитування британської мережі Waitrose свідчать, що майже половина британців більш ретельно готують страву, якщо планують фотографувати її.

При цьому близько 40% опитаних визнають, що більше непокояться про те, як виглядає приготована ними їжа, ніж ще п'ять років тому.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів