Стовбурні клітини в медицині

Стовбурні клітини
Image caption Стовбурні клітини

Українські вчені заявлють про революційний прорив у медицині. Зокрема йдеться про лікування стовбурними або стовбуровими клітинами. Вчені-медики кажуть, що ці клітини, взяті із пуповинної крові, дають надію лікувати від тих хвороб, які сьогодні вважають невиліковними. В основному йдеться про безпліддя, цукровий діабет, хвороби Паркінсона та Альцгеймера.

Іван Солодкий - сімдесятилітній чоловік, якому ще рік тому хотіли ампутувати ноги. Йому поставили діагноз – ішемія нижніх кінцівок. Йому з болем давалися кожні 50 метрів. Тепер чоловік твердить, що без проблем долає півкілометра. Українські медики, що вводили йому стовбурові клітини пуповинної (кордової) крові, демонструють результати лікування Івана Солодкого як доказ спроможності української медицини на революцію і перемогу над невиліковними хворобами.

Як сверджує Руслан Кухарчук, заступник директора з наукової роботи Інституту клітинної терапії, це був тільки перший етап досліджень зі стовбуровими клітинами пуповинної крові:

“Розроблено технології розмноження стовбурових клітин кордової крові. І цілком можливо використовувати їх для лікування низки захворювань. Клінічні випробування в Україні завершені у першій фазі. Я підкреслюю: перша фаза – це рік, який нам показав, наскільки ефективним є використання стовбурових клітин, у яких захворюваннях виправдане використання і чи дасть воно якісь результати. Напрацьовані показання та протипоказання такої терапії. Визначена технологія збору, збереження та розморожування даної технології”.

Унікальність стовбурових клітин в тому, що вони не є спеціалізованими. Тобто, якщо їх пересадити на будь який орган, вони за певний період стануть спеціалізованими і матимуть особливості, притаманні цьому органу. А також стовбурові клітини розмножуються, лікуючи будь який орган, твердять науковці.

Безнадійні мають надію

Українські вчені вже звітують про проведення клінічних досліджень у лікуванні цукрового діабету. Розповідає Юрій Гладких, головний лікар Інституту клітинної терапії:

“Після таких чергових обстежень, а я підкреслюю - була група із 25-ти людей, - ми отримали обнадійливі результати. Що це означає? Що стабілізувався цукор у крові, покращився обмін речовин. Сам стан чи самопочуття пацієнта були дійсно незрівнянно кращими, ніж до початку лікування. Хочу підкреслили, що до нас зверталися пацієнти, які довго хворіли, і де діагноз чи стан важкості не дозволяв далі продовжувати лікування іншими комбінованими методами”.

Пацієнтів, які погоджуються на таке лікування, переважно називають безнадійними. Для них ін’єкції зі стовбуровими клітинами, нехай у вигляді експерименту – остання надія. Перед початком такого лікування таких хворих попереджають і вони підписують відповідний документ. Оскільки експериментальне лікування може не дати очікуваного результату.

Image caption Стовбурні клітини

Зворотній бік медалі

Але поруч із обнадійливими прогнозами стосовно лікування стовбуровими клітинами лунають і загрозливі попередження про можливість розвитку раку. Зокрема, дослідження вчених мадридського університету показали, що стовбурові клітини дорослої людини, які отримали з жирової тканини і вирощували протягом восьми місяців, після пересадки хворому перетворилися у злоякісні пухлини. Висновок вчених – найбільшу небезпеку становлять стовбурові клітини, які роками зберігають у спеціальних сховищах по всьому світу.

А у сусідній Росії вже лунають заяви на кшталт тих, що зробив актор Станіслав Садальський. Він твердив, що його колег Олега Янковського, Анну Самохіну та Любов Поліщук вбив рак, спровокований курсом омолодження стовбуровими клітинами.

Потенційну небезпеку українські вчені коментують так. Руслан Кухарчук, заступник директора з наукової роботи Інституту клітинної медицини:

“В результаті багатьох експериментів ми встановили онкологічну безпеку тих клітин, які використовуємо ми. Ми гарантуємо, що жодна людина не постраждає на онкозахворювання від тих технологій, які використовують в Україні”.

“На жаль, медики зараз не мають єдиної думки ані у світі, ані в Україні”, - пояснює Сергій Павлик з Національного інституту раку. Передусім тому, що ця галузь недостатньо вивчена. Онколог Павлик пояснює:

“ Ніхто зі вчених світового рівня не може напевно сказати, яке з джерел стовбурових клітин є більш безпечним, чи більш ефективним. Немає єдиної думки, тому використовують усі джерела. Усе залежить від конкретного випадку. В одному випадку треба вибрати більш ефективний метод, нехай він буде більш небезпечний, але більш ефективний. В іншому випадку, косметологія, нехай вона буде більш безпечною, ніж ефективною. Але єдиної думки ще не існує”.

Дослідження, про успішні результати яких публічно заявляють окремі медики в Україні, викликають чимало сумнівів у науковому середовищі. Передусім тому, що використання стовбурових клітин пуповинної крові зараз в Україні - на рівні клінічних випробувань. Щоб це стало узаконеним лікуванням, потрібно п’ять років. Тоді як у європейських країнах – 10 років. Поспішність заяв про значні успіхи дехто пояснює планами Інституту клітинної терапії залучити чималі фінанси для продовження досліджень. Оскільки ця установа офіційно фінансується з державного бюджету, а витрати на випробування вимагають десятків тисяч доларів.

Немає контролю

Утім, найбільше бентежить науковців те, що немає необхідного контролю сторонніх фахівців за такими клінічними дослідженнями, пояснює професор Львівського медичного університету та керівник відділу Інституту біології клітини Ростислав Стойка:

“Такі експерти є в Україні, але ніхто нас не запрошував, і навіть якщо ми самі просили: ну покажіть нам, як це робиться, нас усувають і кажуть, що це закрита івнформація. Тут немає ніякої закритої інформації! Це вже зараз виключно стала комерцією. Комерція поивнна бути сертифікованою. Ви ж хочете купувати якісний товар. Стовбурові клітини – це також товар, його хтось же ж повинен перевіряти на скільки це якісний товар”.

Поки що українські медики закликають зберігати стовбурові клітини пуповинної крові. Така можливість є у батьків новонароджених. Вони можуть зберігати пуповинну кров, або відмовитися і віддати її на дослідження вченим. Зараз лідерами на ринку зберігання стовбурових клітин пуповинної крові є Північна Америка, Німеччина, Велика Британія, Іспанія. Надбання України порівняно незначні.