Маркування генно-модифікованих продуктів

Комп’ютерна ілюстрація частини ДНК з генно-модифікованої кукурудзи.
Image caption Комп’ютерна ілюстрація частини ДНК з генно-модифікованої кукурудзи.

На упаковках українського товару все частіше можна зустріти маркування «без ГМО», що означає без генно-модифікованих організмів, однак, як стверджують фахівці, донедавна це використовувалося швидше як рекламний хід, аніж надання реальної інформації про продукт. Але тепер, якщо виробник не вказує на своєму товарі інформацію щодо вмісту ГМО, йому загрожує штраф.

Керівник Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко відповідала на запитання Бі-Бі-Сі про те, чи покращилась в Україні ситуація з маркуванням продуктів на ГМО?

Тетяна Тимочко: Ситуація значно покращилась. Багаторічна праця, починаючи з 2006 року, науковців та представників громадських організацій, дала змогу добитися від кабінету міністрів прийняття постанови, яка зобов’язує маркувати продукти харчування з вмістом ГМО понад 0,9 відсотка. В грудні минулого року був ухвалений закон, згідно з яким всі продукти харчування, які містять або не містять ГМО, підлягають маркуванню. І в цьому ми бачимо позитивну динаміку. Але, на жаль, в Україні збільшується кількість продуктів без ГМО, які маркуються , а продукти з ГМО, навпаки, ще не маркуються. Цим порушуються закони України.

Бі-Бі-Сі: Тобто, йдеться про обман споживачів?

Тетяна Тимочко: На сьогоднішній день ми знаємо про такі випадки і фіксуємо їх, перевіряючи в лабораторіях продукти. Є підприємства, які використовують ГМО, але не інформують про це покупців.

Бі-Бі-Сі: Виробників змусили маркувати продукцію. Але чи зменшився вміст ГМО у продуктах?

Тетяна Тимочко: Цю статистику ми не можемо підтвердити офіційними даними. Але є дані всеукраїнської ліги досліджень за участі мережі експертів. Можна сказати, що за останніх три роки зменшилась кількість продуктів харчування, які вміщують ГМО. Це пов’язано з потужною інформаційною компанією, громадяни мають змогу отримувати багато інформації на цю тему. Виробники враховують високий рівень обізнаності людей про ризики вживання таких продуктів або вирощування певних рослин з подальшим їхнім використанням у харчуванні. Але з іншого боку залишається високим вміст ГМО в тих продуктах, які входять до широкого і щоденного вжитку.

Півтисячі гривень за правду

Як повідомляє кореспондент Бі-Бі-Сі у Запоріжжі Наталя Агаркова, там з’явилась перша в регіоні лабораторія з можливістю дослідження продуктів на наявність генно-модифікованих організмів:

“Перевірка на вміст ГМО – дорога процедура. Коштує від 500 гривень і більше. Тому найчастіше клієнтами подібних лабораторій, які в Україні існують не більше трьох років, стають виробники харчової продукції, оптові торгові фірми та супермаркети”, - сказала Людмила Бесонова, заступник директора лабораторії.

“Якщо брати те, що везуть юридичні особи, деколи й нашим біологам буває незвично виявляти якусь там складову там, де й не сподівались. Це не носить глобальний характер, але виявляємо”.

Людмила Бесонова розповідає, що до їхньої лабораторії почали звертатися й прості покупці: “Побувало у нас два татусі, пояснили, що хотіли б знати, чим годують родини. Також з ринку продукти привозила людина, і з супермаркету...Привозили, оформили, видали результати. В цих випадках все було у нормі”.

Серед основних генно-модифікованих рослин фахівці називають кукурудзу і сою. Загалом зараз у світі нараховується приблизно 280 генно-модифікованих рослин.