Радіація довкола нас: чого варто боятися?

Укриття на Чорнобилі
Image caption Цього року над 4-м енергоблоком обвалилася частина даху, але викиду радіації не сталося

Напередодні Дня Чорнобильської трагедії ВВС Україна з’ясувала, які є джерела радіації в побуті, як уберегтися від шкідливих наслідків опромінення та чи варто нині боятися Чорнобиля.

Нашими співрозмовниками стали Ігор Каденко, доктор фізико-математичних наук, завідувач кафедри ядерної фізики Університету Шевченка, та Олександра Кравець, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАНУ.

Що таке радіація?

Хоча в найширшому сенсі радіацією називають будь-який вид електромагнітного випромінення, наприклад, видиме світло, зазвичай цим терміном позначають так зване іонізуюче випромінювання.

Термін "іонізуюче" означає, що енергії випромінювання достатньо, щоб перетворити нейтральні атоми речовини на позитивно чи негативно заряджені іони.

До іонізуючого випромінення відносять рентгенівські і гамма-промені з малою довжиною хвилі, а значить - високою частотою, та потоки деяких мікрочастинок.

"Чим менша довжина хвилі, тим воно (випромінення. - Ред.)більш небезпечне з точки зору можливості проникнення крізь якусь перешкоду чи захист", - пояснює доктор фізико-математичних наук Ігор Каденко.

Однак, каже вчений, небезпеку для організмів становлять лише значні обсяги такого випромінювання.

"Коли ви ходите по вулиці, на вас зверху падає купа різного випромінювання: нейтронів, гамма-квантів, інших заряджених частинок, але ми ж від цього нікуди не дінемося", - додає він.

Чи загрожує нині українцям радіація з Чорнобиля?

Сьогодні рівень радіації з Чорнобильської станції українцям практично не загрожує, оскільки шкідливе випромінювання обмежене укриттям над 4-м енергоблоком, каже доктор біологічних наук Олександра Кравець.

З нею погоджується і Ігор Каденко, однак додає, що будівля укриття не щільна і саме тому там зводять новий конфайнмент.

"Потенційна можливість витоку радіації є - наприклад, внаслідок обвалу. І такий випадок уже був", - додає вчений. Після того, як у лютому над 4-м енергоблоком частково обвалився дах, рівень радіації довкола станції не підвищився.

Крім того, каже доктор Кравець, теоретично через щілини в укритті назовні може виходити радіоактивний пил.

Однак різкого викиду радіації з ЧАЕС очікувати не варто, оскільки всередині зруйнованого блоку працюють захисні системи, які прибивають пилюку і можуть розбризкувати речовини, які зупинять несанкціонований ядерний розпад.

Image caption У Чорнобильській зоні є як повністю чисті від радіації ділянки, так і частково забруднені, кажуть вчені

Які є джерела радіації в побуті?

Найшкідливіше джерело радіації в побуті – це рентген-апарат. Рентгенівське проміння має нижчу частоту, ніж гамма-промені, однак у великих дозах здатне зашкодити організму.

Учені радять робити рентгенні знімки лише у випадках, коли це справді необхідно для здоров'я.

Природним джерелом радіації є також сонячне світло, однак у більшості випадків воно не становить загрози для здоров'я.

Мобільні телефони, Wi-Fi станції та інші прилади зв’язку не є джерелами радіації, оскільки працюють у мікрохвильовому діапазоні, частота якого нижча, ніж частота видимого світла.

Однак в останні роки вплив мобільників на здоров'я людини став предметом багатьох наукових досліджень. У 2011 році Міжнародне агентство з дослідження раку заявило, що мобільні телефони, можливо, є канцерогенними, однак для підтвердження цього потрібно провести широке ґрунтовне дослідження.

Після такої заяви ВООЗ уточнила, що "станом на сьогодні не встановлено жодних несприятливих наслідків для здоров'я, спричинених використанням мобільних телефонів".

Все ж пані Кравець застерігає, що випромінювання з мобільного телефону таки може шкодити здоров’ю. Вона радить відразу після набору номера тримати слухавку подалі від вуха, оскільки в цей момент інтенсивність випромінювання з телефону найвища.

Як шкідливі дози радіації впливають на організм?

Коли опромінюється жива істота, це підвищує рівень активних форм кисню в клітинах тіла, пояснює Олександра Кравець.

Звичайний кисень видозмінюється у форми, які можуть руйнувати макромолекули клітин – ДНК та білки.

Більшість негативних наслідків пов’язані саме з пошкодженням ДНК, пояснює вчена.

Пошкодження ДНК відбуваються в організмі весь час, але зазвичай їх мало і їх можуть усувати захисні системи клітини. Однак коли рівень пошкоджень перевищує критичний, це призводить до серйозних збоїв у роботі клітин.

Деякі пошкодження ДНК можуть передаватися спадково, але це дуже рідкісний процес і вірогідність спадкових порушень дуже низька, каже доктор Кравець.

"Таких високих доз опромінення, які призвели б до помітного зростання спадкових захворювань, не отримали ні українці, ні японці (після аварії на Фукусімі – Ред.)", - каже Олександра Кравець.

Як захистити організм від шкідливого впливу радіації?

Image caption Щоденне вживання капусти допоможе запобігти небажаним змінам у ДНК

"Я вважаю, що незалежно від того, чи загрожують українцям наслідки Чорнобиля, нам усім треба вести здоровий спосіб життя", - каже пані Кравець.

Під здоровим способом вона має на увазі заняття спортом, активний рух, контроль над вагою тіла і багату на мінерали дієту, в якій переважають неочищені крупи.

Доктор біології Кравець пропонує розроблену нею дієту для захисту від радіації, яка складається з трьох кроків.

  1. Зробити все для того, щоб організм засвоював менше радіонуклідів. Для цього потрібно забезпечити його всіма можливими біогенними мінералами, передусім - калієм і кальцієм. Ці мінерали в достатку є в овочах і неочищених крупах і злаках, таких як гречка, вівсянка, коричневий рис. Вчена також радить їсти хліб з муки грубого помелу.
  2. Забезпечити ферменти, які захищають організм від активних форм кисню, необхідними для них мікроелементами: цинком, міддю, селеном, сіркою, марганцем і залізом. Продукт "номер один" на цьому кроці – соняшникове і гарбузове насіння, багате на залізо і магній. Джерелом сірки є часник, а міді, якої особливо бракує в поліських ґрунтах, - шпинат. Багато антиоксидантів містяться також у моркві. Червоне вино теж має антиоксидантну властивість, каже доктор Кравець, однак не надто високу.
  3. Стимулювати відновлювальні процеси ДНК. Для цього також потрібні цинк, залізо і магній, які є в соняшниковому насінні, неочищених злаках і крупах. Запобігти змінам у ДНК допомагають також усі види капусти: білокачанна, броколі, брюссельська чи цвітна.

"Треба вживати якнапройстіші продукти", - підсумовує доктор Кравець.

Чи варто боятися радіації?

"Моє персональне враження, що радіація є безпечною в межах встановлених норм. Я б нікому не хотів побажати, щоб люди її боялися. Бо моє персональне враження, що саме острах може зумовити проблеми. Не радіація, а саме острах", - каже доктор Каденко, який завідує кафедрою ядерної фізики у найбільшому українському університеті.

Кафедру створили в 1945 році, розраховуючи, що вона допоможе в розвитку програми ядерних озброєнь СРСР. Природно, що в такому місці зосереджено багато приладів, робота яких пов’язана з радіоактивним випромінюванням.

Через кафедру, розповідає вчений, пройшло багато людей, які все своє життя працювали там і залишалися здоровими.

"У мене працює співробітник, який брав участь у Великій вітчизняній війні, літав на літаку і бомбив Кенігсберг. Йому зараз 87 років. Людина ходить на роботу, він дуже активний, я не знаю, що я робив би без нього", - каже Ігор Каденко.

При цьому завкафедрою каже, що жоден з його колег не перевищує дозволених 20 мілізівертів опромінювання на рік.

"Ніколи, це абсолютно виключено. Це дуже жорстко, і за недотримання відповідних норм є карна відповідальність", - каже він.

Новини на цю ж тему