Невідомий "конкурент" гепарда - слонова землерийка

слонова землерийка

Маленька, пухнаста, схожа на слона та швидко бігає – як ви думаєте, хто це?

Правильна відповідь – слонова землерийка, також відома як хоботна собачка, найспритніший представник з-поміж невеликих ссавців.

Слонові землерийки поєднують у собі надзвичайно суперечливі риси, які зазвичай не властиві представникам їхнього виду, що робить цих звірів надзвичайно цікавими для науковців та дослідників.

Родичі слонів?

Через довгий ніс ці тварини мають подібність з одними з найбільших ссавців на планеті - слонами.

Дивовижно, але у 1990-х роках науковці з'ясували, що попри свій невеличкий зріст ці пухнасті тварини генетично і справді ближче до слонів, аніж до зовні подібних їм звичайних землерийок.

Поведінка хоботних собачок та будова їхнього тіла не перестають дивувати вчених: ці тварини харчуються переважно термітами та мурахами, що властиве для більших ссавців; не будують гнізд, як інші невеликі ссавці; впадають у сплячку вночі та мають надзвичайно довгі кістки у кінцівках.

За словами експертів, довжина кісток у кінцівках пояснюються адаптацією цих тварин до швидкого бігу, що робить їх несхожими на всіх інших невеликих ссавців.

Хоботні собачки стрічаються у надзвичайно різних середовищах: від густих лісів, до пусток, де єдиним укриттям служить каміння. Але всіх цих маленьких тварин об’єднує одна риса – вони постійно рухаються, тікаючи від великих хижаків та шукаючи надійного притулку.

Жага швидкості

Щоб зрозуміти, наскільки ці тварини швидкі, каже професор Баррі Лавгрув з Університету у південно-африканській провінції Квазулу-Наталь, достатньо поглянути, з якою швидкістю вони долають довжину свого тіла. За цим показником слонова землерийка залишає далеко позаду навіть гепарда, який вважається найшвидшою наземною твариною на планеті.

Спостерігаючи за поведінкою та життям слонових землерийок, професор Лавгрув та його колеги з’ясували, що ці маленькі тварини здатні розвивати швидкість до 28,8 км/г, що робить їх найспритнішими з усіх маленьких ссавців.

Окрім тестів на швидкість вчені з команди професора Лавгрува вивчали й фізичні ознаки слонових землерийок.

Надзвичайно активний спосіб життя слонових землерийок передбачає дуже високий рівень метаболізму та споживання великої кількості енергії.

Попередні дослідження показали, що вночі ці маленькі бігуни в падають у стан, подібний до зимової сплячки. Це необхідно, щоб знизити температуру тіла та зберегти енергію, потрібну для активного способу життя.

Вчені кажуть, що подальше вивчення цих тварин та історії їхньої появи може дати відповіді на чимало важливих питань щодо еволюції великих та малих ссавців.

За матеріалами статті Елли Девіс, BBC Nature