Летючі роботи змодельовані на зразок комах

Природа послужили натхненням для нового покоління непілотованих літальних апаратів, або летючих роботів, які можуть з часом використовуватися у військових цілях або при проведення пошуково-рятувальних операцій.

У журналі Bioinspiration and Biomimetics опубліковано деталі експериментальних безпілотників, розроблених 14 командами дослідників.

Серед них - робот, який має придатки для хапання, немов кігті птаха, а також роботи, які утворюють рій чи зграю.

Всі ці наукові розробки копіюють птахів, кажанів, комах і, навіть, летючих змійю

Експерт з повітряної робототехніки, професор Девід Лентінк зі Стратфордського університету в Каліфорнії каже, що такий тип "біомоделювання" - передове слово в технології непілотованих літальних апаратів, тому що процес еволюції вже вирішив багато проблем, які інженери щойно починають вирішувати.

"Не існує такого безпілотника, який може розвинутися з вітряком, - сказав він в інтерв'ю ВВС. - А ще безпілотникам дуже складно здійснювати політ в умовах великого міста, де треба облітати довкола великої кількості перешкод і долати турбулентні повітряні потоки".

Навіть простий голуб, за словами професора Лентінка, може залетіти туди, куди досі не зможе залетіти безпілотник.

Готові до польоту

Придивившись до того, як метелики дають собі раду з турбулентністю, вчені модифікували дизайн мініатюрного крилатого робота.

Частина розробок побудовані на спостереженнях за тим, як еволюція допомогла комахам, птахам чи кажанам пристосуватися до тих чи інших умов.

В робототехніці стануть у пригоді механізми, за допомогою яких дрібні комахи стабілізують себе в умовах високої турбулентності.

Для відтворення того, що процесор Лентінк назвав "дивовижною здатністю комах літати в захаращених місцях", група дослідників з університету Меріленду розробила для свого міні-робота сенсори, подібні за будовою до очей комах.

Image caption Такі сенсори сприяють навігації летючих міні-роботів у захаращених умовах

Такі "очі" - це насправді мініатюрні відеокамери, які приєднані до комп'ютера, запрограмованого відводити дрон убік від перешкоди.

Інша група дослідників - з університету Пенсильванії - розробила хапальний пристрій для свого летючого робота, що дозволяє йому на швидкості вхоплювати різні предмети - на зразок хижих птахів.

Ще одна група дослідників на чолі з професоров Кенні Броером розробила дуже подібну до природного оригіналу роботизовану копію крила кажана, показавши його дивовижну гнучкість і рухливість. А все - завдяки тонкій мембрані крила, що властива лише кажанам.

На користь людям

Доктор наук Мірко Ковач очолює лабораторію робототехніки лондонського Імперського коледжу. Група очолюваних ним дослідників зараз працює над розробкою міні-роботів, здатних "сідати" на деревах чи інших об'єктах, що дасть роботам змогу перетворюватися на "мобільні мережі сенсорів".

"Існує багато завдань, які ми здатні вирішити за допомогою летючих роботів, такі як вимірювання ступеня забруднення, спостереження і захист природи, або рятувально-пошукові операції після стихійних лих на зразок цунамі", - сказав він ВВС.

Вже зараз у комерційних цілях використовують багато непілотованих літальних апаратів. У Британії Служба цивільної авіації видала приблизно 50 дозволів на використання безпілотників комерційними операторами.

Переважна більшість із них - для здійснення повітряної зйомки.

Однак у майбутньому міні-роботи будуть виконувати набагато амбітніші завдання, ніж зйомка з повітря.

Як каже доктор Ковач: "Важливо, щоби всі ці пристрої служили людям. Ми маємо взяти на себе зобов'язання будувати такі роботи, які були б на користь суспільству і використовувалися в етичний і позитивний спосіб".