Марсіанська дружина: історія кохання

Соня Ван Метер Копирайт изображения Other
Image caption Соня Ван Метер разом з чоловіком

Чи змогли б ви покинути найдорожчих людей задля того, щоб переїхати на Марс? Соня Ван Метер називає себе "майбутньою марсіанкою" – за десять років вона сподівається однією з перших оселитися на цій планеті. Але це означатиме, що вона більше ніколи не побачить свого чоловіка.

"Думаю, всі, хто подає заявки на такі програми – трохи божевільні, – розповідає Соня Ван Метер. – Проте це неймовірна пригода, і я докладу всіх можливих зусиль, щоб узяти в ній участь".

35-річна Соня, політичний консультант з Остіна, штат Техас, – одна з 705 півфіналістів змагання за право оселитися у першій людській колонії на Марсі. Коли минулого року нідерландська неприбуткова організація Mars One оголосила про збір заявок на участь, їх надійшло аж 200 тисяч; але у подорож вирушать лише 20-40 переможців.

"Я подумала: "Чорт, а це цікаво!" – каже вона, – Я й не гадала, що маю найменший шанс пройти відбір. Я просто мусила взяти у цьому участь".

В її чоловіка Джейсона Стенфорда її бажання – і те, що тепер з імовірністю 1 до 35 вона може поїхати від нього назавжди – викликало змішані почуття.

"Як кожен гарячий американський хлопець, першим чином я подумав: а як же я?! Ти мене кидаєш!", – пригадує Джейсон.

Втім, з часом він подивився на це інакше. "Чим більше вона про це говорила, тим більше я розумів, що мотиви у неї правильні. Вона хоче показати людству, на що ми всі разом здатні, якщо спільно працювати", – каже він.

Життя без Соні буде "болем, який я муситиму ділити з світом", – пише він у статті для одного з техаських журналів.

"Решту свого життя я буду "чоловіком Соні Ван Метер", я прийду перерізати червону стрічку на відкритті школи, названої на її честь, і розповідатиму тут на Землі її життєву історію", - каже він.

Сама конкурсантка віддає належне своїм близьким: "Мені надзвичайно пощастило: у мене прекрасна родина, яка залишиться на Землі, якщо я піду".

Організація Mars One планує відправляти на червону планету по двоє марсонавтів кожні два роки, починаючи з 2024 року, допоки не утвориться поселення розміром до 40 осіб. Фінансування надходитиме від телевізійного реаліті-шоу, створеного тими ж людьми, що й "Великий брат".

Пані Ван Метер захоплюється космосом з дитинства, коли по буднях їй дозволяли дивитись лише один телесеріал – "Зоряний шлях". Але у ньому, вважає Соня, йшлося не лише про освоєння космосу.

Копирайт изображения

"Там йшлося про те, як досягати максимуму своїх можливостей і як співпрацювати у надзвичайній гармонії, – каже вона. – Думаю, ці ідеї міцно засіли у мене в голові".

Навіть сьогодні, вже дорослою, вона кілька разів на рік передивляється фільм "Аполлон-13" – про космічну місію 1970-го, яка мало не закінчилась трагедією.

"Уявіть лише, скільки сотень людей об’єднали зусилля заради того, щоб троє астронавтів живими і здоровими дісталися додому! – захоплюється Соня. – Якщо люди були здатні на такий подвиг духу ще тоді, уявіть, на що ми здатні зараз".

"Знаючи про наші космічні досягнення, хіба можливо лишатися байдужим, дивитися у майбутнє без надії та захоплення?",- питається майбутні марсонавтка.

У листопаді подружжя святкуватиме п’яту річницю спільного життя – усвідомлюючи, що, можливо, їм лишилось усього десять. Чи не видається це дивним? Ні, вважає пані Ван Метер.

"Колись він мені сказав, що любитиме мене до країв Землі і далі, що б не сталося. Ми не чекали, що "далі" означатиме іншу планету".

Пан Стенфорд тим часом пригадує їхні подружні обітниці.

"Страшно уявляти собі життя без коханої, але я перечитав наші обітниці, шукаючи примітки дрібним шрифтом – і не знайшов їх", – каже він.

"Я обіцяв підтримувати Соню у будь-яких пригодах, – до речі, ми прямо зазначили, що розглядаємо наше життя як "пригоду", – що ж, вона обрала собі таку життєву мету".

Він додає: "Так, можливо, слід було краще обміркувати обітниці".

Останнім часом без почуття гумору їм було б складно, адже на подружжя виливається немало критики. "Ніщо так не свідчить про кохання, як квиток в один бік на Марс", – іронізує один з дописувачів у Twitter.

Спочатку такі негативні коментарі засмучували Соню.

"Я справді гадала, що допоможу людям побачити щось дивовижне, як колись посадка на Місяці, – каже вона. – Чого я не очікувала, то це почути, що я погана дружина, жахлива мачуха, та й взагалі зарозуміла егоїстка".

Її пасинки, 13-річний Генрі і 11-річний Гетчер, вважають, що "це круто, що їхня мачуха вирішила стати героїнею", – розповідає Стенфорд.

Є одна сторона їхнього життя після розставання, – якщо Ван Метер оберуть для переселення, – яку подружжя не хоче виносити на обговорення широкого загалу.

"Багато про що можна говорити, – каже Стенфорд, – але моє інтимне життя лежить поза цим колом".

За величчю, він порівнює марсіанську місію з колумбовою чи магелановою подорожжю.

"Ці люди не сиділи вдома через свій сімейний стан, – каже він. – Вони були дослідниками і, певно, дивилися в обличчя великій небезпеці. Що-що, а небезпека Соні гарантована. Вона готова на це піти з благородних причин, і мені лишається тільки її підтримати".

Копирайт изображения Bryan Versteeg Mars One
Image caption Поселенцям за програмою Mars One доведеться вирощувати власну їжу в теплицях

Місія, якщо вона таки здійсниться, буде небезпечною – дехто вважає її гарантованим самогубством.

"Це найбільший ризик в моєму житті, але деякі речі цього варті, – каже пані Ван Метер. – Якщо у вас немає справи, за яку ви згодні покласти життя, значить, ви ще не усвідомили, чого ви хочете від життя. Я усвідомила – і вважаю, що мені пощастило".

Перш ніж вирушати на Марс, кандидати мусять пройти дев’ять чи десять років підготовки на Землі. Згідно з планами Mars One, це буде повноцінна робота, за мотивами якої зніматимуть реаліті-шоу. Формат шоу ще не відомий – але явно не такий, як у "Зоряного шляху". Перших "послів людства на Марсі" планують обирати глядацьким голосуванням.

Яке життя чекає на цю купку піонерів у далекому космосі? Нудне, гадає пан Стенфорд. У тісноті та з багатьма незручностями, думає пані Ван Метер, та водночас повне діяльності.

"Нам доведеться стільки всього робити, лише щоб вижити! Сумніваюсь, що буде час нарікати на обмаль свіжого повітря чи сонячного світла", – каже вона. Зокрема, вони самі вирощуватимуть собі їжу.

Чи здійсниться ця подорож? Соня відповідає оптимістично: "Щоб відбулося щось величне й неймовірне, хто мусить спершу заявити: попри всі перепони, попри насмішки скептиків, ми це зробимо! Mars One кинув виклик, і тепер усі мусять підкріпити слово ділом".

Коли Іке, батько Соні, почув, що її відібрали з 200 тисяч охочих, то спитав, як вона могла на таке підписатися.

"Уяви собі могилу першої людини, яка померла на іншій планеті", – сказала вона.

На короткий час повисла пауза. Далі Іке відповів: "Так, тепер я розумію".

Перегони до Марсу

MarsOne – лише одна з кількох програм відправки людей на Марс.

Програма InspirationMars, за підтримки першого у світі космічного туриста Денніса Тіто, у 2018 році планує відправити подружжя до Марсу й назад, без посадки. Подорож триватиме 18 місяців.

SpaceX, приватна компанія, підрядчик НАСА, до 2026 року хоче побудувати на Марсі велике місто, яке самостійно забезпечуватиме свої потреби.

Власне НАСА не планує відправляти людей на Марс до 2035 року.

Новини на цю ж тему