Десять років після знахідки черепа "гобіта"

гобіт Копирайт изображения SPL
Image caption Чи будуть знайдені інші рештки "гобіта"?

Погляди на еволюцію людства радикально змінилися, відколи 10 років тому було знайдено новий карликовий вид людини. Про це заявляє професор Річард Робертс, один з авторів наукових публікацій про "гобіта".

Як вважають дослідники, ця первісна людина жила зовсім недавно, – близько 20 тисяч років тому, – а отже, ходила стежками нашої планети одночасно з представниками нашого виду.

Відкриття "гобіта" підтверджує теорію про те, що Земля колись була одночасно заселена багатьма видами людей. Це принципово відрізняється від старих уявлень про послідовний перехід від мавпоподібних істот, які шкреблись руками по землі, до наших прямоходячих сучасників.

За словами пана Робертса, виявлення на індонезійському острові Флорес зовсім інакшого виду людини, який жив відносно донедавна, "одним махом зруйнувало зручний і звиклий статус-кво".

Щодо "гобіта" досі залишається багато питань. Це жіночий скелет заввишки в один метр, який належав дуже примітивній людській істоті. Її мозок за розміром був приблизно такий, як у шимпанзе, але є докази, що вона користувалась кам’яними знаряддями праці.

Доктор Генрі Ґі, редактор журналу Nature, що вирішив прийняти рукопис про "гобіта" до публікації, каже, що лише поступово усвідомив важливість цієї знахідки.

"Це найграндіозніше з усіх досліджень, до яких я дотичний, – розповів він BBC News. – Воно перевершило всі інші, оскільки інтерес до нього не вщухає. Люди не припиняють його обговорювати; воно увійшло до масової культури і відкрило нові горизонти антропології. Дні старих лінійних моделей закінчились".

Копирайт изображения OTHER
Image caption Сенсаційне відкриття було зроблене у печері Ліанг Буа на острові Флорес в Індонезії.

Стаття про знахідку на індонезійському острові Флорес вийшла друком у жовтні 2004 року та викликала сенсацію. Світ був приголомшений новиною про те, що люди іншого виду жили поміж нами відносно донедавна.

Дехто навіть припускав, що "гобіт", який отримав наукову назву Homo floresiensis, і досі живе десь на острові. Що якщо і нині у віддалених точках планети існують інші, ще не відкриті людські види?

Вперше за кілька тисячоліть піддали сумніву уявлення про те, що наш вид Homo sapiens – єдиний на планеті. Можливо, оповідки про йєті, велетнів і гномів мають обґрунтування в нашому віддаленому еволюційному минулому?

Втім, за десять років не було відкопано нових "гобітів", а тим більше не знайдено живих фольклорних істот. Однак дослідники у цій галузі переконані, що це далеко не кінець історії, зауважує професор Робертс.

"Відкриття "гобіта" відкрило достовірну можливість того, що десь ще існують невідомі науці людські види. Можливо, вони поховані під кількаметровою товщею ґрунту, як "гобіт", а може, лежать невизнані у музейних шухлядах – помилково ідентифіковані як "нетипові" сучасні люди або як більш ранні види, добре відомі науці", – пояснив учений.

"Гадаю, це відкриття сприяло створенню атмосфери відкритості, за якої цілком нормально очікувати неочікуваного. Ніколи не варто обманюватись і вважати, що всі відповіді нам уже відомі", - вважає дослідник.

Таємничі поселенці

Сам факт існування "гобіта" на Флоресі досі є цілковитою загадкою. Як він туди потрапив?

Флорес лежить на схід від так званої лінії Воллеса, що відмежовує острови, які здебільшого не були з’єднані сушею з азійським континентом, навіть у давні часи. Невже ці первісні й дуже примітивні люди змогли побудувати човни і переплисти море?

Багато хто вважає, що "гобіт" походить від більш ранньої людини Homo erectus, яка прибула на острів близько мільйона років тому і поступово зменшувалась у розмірах від покоління до покоління, адже запаси їжі на острові були небагаті.

Інші дотримуються думки, що пращури "гобіта" – мавпоподібні істоти, які вийшли з Африки понад два мільйони років тому. Деякі критики навіть висунули гіпотезу, що знайдені рештки належали тяжко хворим сучасним людям.

Як розповів пан Робертс, дослідники навіть не здогадувались, що знайдуть новий людський вид. Дослідницька група шукала предків перших австралійських аборигенів. У ті роки велися гарячі дебати щодо часу заселення Австралії видом Homo sapiens.

Тому, знайшовши рештки мініатюрного скелету, він був, за його словами "вкрай збентежений і неймовірно щасливий".

Копирайт изображения LIONEL BRET EURELIOS SPL
Image caption Художня реконструкція зовнішності "гобіта"

Дослідники швидко дійшли висновку, що це не рештки сучасної людини, ба навіть хворої.

"Як виявилось, щось абсолютно нове для науки – але в тому-то й краса несподіваних відкриттів. Ми маємо ще одне підтвердження того, як важливо розвивати "справжню" археологію й проводити розкопки, а не покладатись у пошуку відповідей на новітні технології і комп’ютерне моделювання", - кажуть дослідники.

"Якби ми не провели розкопки, світ і гадки б не мав, що такі істоти колись мешкали у цій частині планети", - говорять учені.

Були знайдені ще й інші кістки Homo floresiensis, але череп наразі лише один. Та ж дослідницька група, що знайшла "гобіта", продовжує розкопки у пошуках нових відгадок. Також є ймовірність, що подібні люди мешкали в інших місцях цього регіону, вважає професор Кріс Стрінгер з Лондонського історичного музею.

"Не виключено, що умови, які привели "гобіта" на Флорес, породили подібних людей і на інших островах регіону – Філіппінах, Сулавесі та Тиморі. Можливо, на нас чекають інші цікаві відкриття".

Наразі пріоритети у дослідницької групи такі: скласти уявлення про розселення цього виду, датувати його прибуття на Флорес і з’ясувати, чому він врешті-решт вимер.

"Нам ще треба так багато дізнатися про "гобітів", – пояснює пан Робертс. – Як сформувалися їхні дивні анатомічні риси? Чи перетинались колись їхні шляхи з ранніми сучасними людьми, які якраз розселялися Азією та південніше у напрямку Австралії? Отже, через десять років знайомства з "гобітом" ми досі відчуваємо, що стоїмо лише на початку шляху відкриттів".

Новини на цю ж тему