Е-петиції: популярна новація чи імітація діалогу?

Дарт Вейдер Копирайт изображения AFP
Image caption Українці не тільки заміняють статуї Леніна на Дарта Вейдера, але й просять у петиціях до президента призначити героя "Зоряних воєн" прем'єром України

З кінця серпня українці можуть спілкуватися із президентом через електронні петиції. Експерти сперечаються, чи є це ефективним каналом комунікації між суспільством і владою з найактуальніших питань в руслі європейських прагнень країни, чи лише імітацією такого діалогу.

Історія питання

Країною, яка започаткувала електронні петиції, вважають Велику Британію. У 1999 році на сайті парламенту Шотландії з'явився портал Е-Petitioner, на якому громадяни могли відправляти свої зауваження та побажання депутатам, заповнивши спеціальну форму.

У 2006 році завдяки ініціативі тодішнього прем'єр-міністра країни Тоні Блера, е-петиції з'явилися і на загальнодержавному рівні. На сайті уряду розмістили електронну форму для подачі власного звернення або підтримки чиєїсь ініціативи.

Пропозицію запустити такий спосіб спілкування влади і громадян Україна отримала в 2009 році від Ради Європи. Комітет Міністрів Ради рекомендував тоді всім членам розвивати електронну демократію.

Лише в липні 2015 Верховна Рада внесла відповідні зміни до закону "Про звернення громадян", і 28 серпня Петро Порошенко підписав указ "Про порядок розгляду електронної петиції, адресовані Президенту України". Наступного дня відповідний розділ запрацював на сайті глави держави.

Як це працює?

Щоб привернути увагу президента до е-петиції, потрібно коректно заповнити форму на сайті. Вона повинна набрати не менше 25 тис. підписів на підтримку за три місяці з дня публікації.

Якщо це трапилося, в адміністрації зобов'язані розглянути петицію і представити її на розгляд президента. Він зобов'язаний дати на неї публічну відповідь.

За перші два місяці існування сервісу інтерес до нього виявили 2 мільйони українців, і кількість звернень постійно зростає.

Станом на 20 листопада на 26 петицій, які набрали необхідну кількість підписів, вже є відповіді президента. Ще три перебувають на розгляді.

Постіндустріалізація чи профанація

Експерти по-різному оцінюють новий спосіб спілкування з владою. Керівник Центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії Сергій Лобойко назвав його "першим кроком до постіндустріального суспільства".

"Запуск електронної демократії - це той шлях, який дозволяє здійснити одну з ключових ідей: змінити систему взагалі", - сказав він в інтерв'ю "Радіо Свобода".

Політолог Валентин Гладких менш оптимістичний. Він вважає, що закон про е-петиції - це лише варіант закону про звернення громадян.

"Ці петиції, так само, як і будь-які інші звернення громадян, владу ні до чого не зобов'язують", - сказав він "Радіо Столиці".

Координатор руху "За відповідальну владу" Ігор Курус категоричний.

"Досить імітувати реформи і всю позитивну практику демократичних країн, таку, як вибори, люстрація, антикорупція, а тепер ось і петиції, і перетворювати їх на профанацію", - цитує його думку "Українська правда".

У народі ж це нововведення називають грою "Дістань президента".

Про що пишуть

Більше половини поданих е-петицій стосуються боротьби з корупцією, включно із такими ініціативами, як скасування імунітету депутатів парламенту і введення біометричної системи голосування, люстрація всіх суддів і прокурорів та скасування грошової застави для осіб, підозрюваних у корупції.

Копирайт изображения www.president.gov.ua
Image caption На петицію про направлення Юлії Тимошенко послом у Гондурас, президент відповів, що у Гондурасі немає посольства України

Серед розглянутих президентом звернень - петиція про вільне володіння зброєю, скасування акцизного збору на автомобілі, а також про призначення Юлії Тимошенко послом в Гондурас. На останню пан Порошенко відповів, що в Гондурасі немає посольства України.

Надходили пропозиції перенести столицю України до Львова або Харкова. З більш радикальних варіантів - до Севастополя. Автор обґрунтував свою ініціативу так: "Таким чином Крим на картах завжди буде нашим, це підкреслить незаконність анексії, а найголовніше - покаже, що ми за своє готові боротися".

Висували також ініціативу про призначення Дарта Вейдера прем'єр-міністром України.

Як кажуть, в кожному жарті є частка жарту.

Жартувати дозволяється

До речі, про жарти. За оцінками каналу 1+1, близько 40% е-петицій мають жартівливий характер.

Сергій Лобойко так прокоментував це явище: "На відміну від інших держав, ми в законі не заборонили жарти. Буде багато спроб "тролити" президента і писати різні "приколи", але це нормально".

Копирайт изображения www.presidentgov.ua
Image caption Заступник голови президентської адміністрації Дмитро Шимків не бачить нічого поганого у жартівливих петиціях

Заступник голови адміністрації президента Дмитро Шимків теж не бачить у цьому проблеми.

"На щастя, у нас теж є співробітники, які вміють жартувати", - сказав він, маючи на увазі авторів відповідей на такі петиції.

Про що "електронно-петиційно" жартують українці?

На сайт президента надходили пропозиції дарувати всім киянам у день народження цукерки "Вечірній Київ" від кондитерської фабрики президента. Були ідеї засадити торфовища навколо Києва, що вічно тліють, коноплями, аби місцевим мешканцям було веселіше, і відкрити всім доступ до депутатській їдальні у Верховній Раді, яка славиться своїми дуже смішними цінами. Просили також телеканал "UA: Перший" показати хоча б "Губку Боба", а ВВС і Discоvery зняти фільм про історію України, "щоб весь світ дізнався про нашу країну".

І мультфільм зняли

Про популярність е-петицій говорить і той факт, що це нововведення стало предметом окремої серії політичного мультсеріалу "Казкова Русь", який знімає студія "95 квартал".

В епізоді про е-петиції цар Петро, дуже схожий на Петра Порошенка, хвалиться введенням "Петя-цій", новацією від слова "Петя", а принцеса Юлія Прехитра таки отримує призначення послом в далеку екзотичну країну, де і проводить час в пляжному костюмі.

Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему