Науковий блог: хто і чому вірить у теорії змови?

маріонетки Копирайт изображения Getty

Варто лише кілька разів проїхатися у громадському транспорті, щоб почути найрізноманітніші теорії змови. "Це вони все спеціально, - каже чоловік в автобусі цього літа, коли по Україні палали лісові пожежі, - кидають запалені газети з літаків". Хто вони? Навіщо?

Для більшості теорій змов докази і логічні пояснення – зайві.

Роб Брозертон, науковець та автор книги "Підозрілий Розум: Чому ми віримо у теорії змови", що вийшла минулого року, каже, що загальноприйнятного визначення теорії змови досі немає. Але є загальні характеристики конспірологічних теорій: по-перше, вони зазвичай пояснюють певні події надзвичайним злом, по-друге ігнорують будь-які докази проти них та не наводять докази, які підтверджували б їх правдивість.

"Кожен депутат має своїх солдатів, - каже немолода жінка з Миколаєва у потязі. – Вони їм платять, щоб ті захищали їхні банки. От вам і все АТО".

Про змову сіоністів в українській владі під керівництвом провідника Порошенка-Вальцмана, мабуть, чули вже всі.

У цих теоріях змови присутні базові характеристики – зло і відсутність доказів.

"Адепти" теорії змови

Чому люди охоче вірять у теорії змови?

По-перше, віра у такі теорії дає відчуття вищості над іншими. Це доступ до таємних знань, а ті, хто не вірить – лишаються, на думку прихильників змов, простодушними обдуреними. Кріс Френч, професор психології в Університеті Лондона пояснює, що особливо схильні вірити у теорії змови люди, які з якихось причин почуваються поза суспільством, не можуть знайти своє місце у соціумі.

Для покоління яке більшу частину життя прожило в СРСР, віднайти себе у новій соціальній реальності виявилось надто важко, що і робить пострадянський простір таким сприятливим для культивування найбезглуздіших теорій змов.

Проте відчуття покинутості соціумом не єдине підґрунтя для виникнення конспірології. Основною причиною, на думку дослідників, є те, що людський мозок дуже добре пристосований до пошуку патернів, зв’язків та прихованих значень. Настільки добре, що здатен знайти значення, яких насправді немає.

Люди схильні вигадувати теорії змови навколо великих подій. Наприклад, навколо вбивства Кеннеді існує безліч теорій світової змови, тому що людина за своєю природою відмовляється вірити в те, що випадковий вбивця може настільки вплинути на хід історії. В той же час немає жодних теорій змов навколо замаху на президента Рейгана просто тому, що він вижив.

Так само ми схильні шукати якесь приховане значення у великих подіях свого життя (наприклад, коли ми зустріли кохання чи отримали роботу мрії) і ігнорувати менш масштабні події. Хоча люди з інфантильним критичним мисленням та проблемами з інтеграцією в соціум навіть коли їх хтось підрізав хтось на дорозі питають себе "Навіщо він це мені зробив?".

Копирайт изображения Getty

Відчуття навмисності

Роб Брозертон, пояснюючи природність віри у змови, наводить приклад дітей, які до певного віку думають, що все у світі відбувається навмисне.

Згодом, із розвитком критичного мислення, діти розуміють, що часто світом керує випадок. Але ми несемо і в доросле життя це відчуття навмисності всього навкруги, яке у певних випадках починає нам шепотіти: це вони навмисне палять ліси, кидаючи запалені газети з літаків.

Крім того, теорії змови дають пояснення, чому трапляються трагедії, частково задовольняючи природне прагнення людини осягнути несправедливість світу.

Загалом науковці дають коротке визначення людям, що вірять у теорії змови – це скептики без критичного мислення. Всеохопний скептицизм сам по собі – не є ознакою соціально успішної, щасливої людини, але коли скептицизм поєднується з відсутністю критичного мислення маємо класичного прихильника теорії змов.

Чи варто боятись теорій змов?

На думку науковців більшість теорій змов не приносять жодної шкоди. Є навіть такі, що за певних обставин можуть бути корисними – наприклад, існує теорія змови, що людством керують прибульці з інших планет і єдиний спосіб вижити це творити добро один одному.

"Шкідливі" теорії

Проте є теорії змови, які приносять дуже серйозну шкоду не тільки їхнім прихильникам, але людству загалом. Серед таких теорій науковці однозначно називають антивакцинаційну кампанію (вакцини – це змова фармацевтів), змову щодо неіснування глобального потепління і, звичайно, антисемітську теорію змови, прихильником якої був Гітлер.

Чи варто вступати в полеміку?

Кріс Френч та Роб Брозертон радять не дискутувати з переконаними, ідейними прихильниками теорій змов. Дискусія з так званими true believers може мати навіть зворотній ефект.

Розвіюючи теорію змови ви забираєте пояснення, не даючи нічого на заміну – більшість людей на таке не погодяться.

Але з людьми, які оцінюють теорію змови нейтрально, на зразок "мабуть, це може бути правдою", - варто сперечатись і переконувати.

І можливо тоді тих, хто досі вірить, що політ на місяць – фейк, теракти 11 вересня сплановані держдепом, вірус СНІДу розробили в лабораторії для знищення людства і зрештою, що наш мозок контролюють прибульці, принаймні не ставатиме більше.

Новини на цю ж тему