Прорив чи хуліганство? В Україні може народитися дитина трьох батьків
Копирайт изображения
Science Photo Library
Цього року в Україні завдяки новому методу штучного запліднення може народитися дитина, яка матиме гени не від двох, а від трьох людей – батька, матері й ще однієї жінки-донора.
Щоправда, кількість генів від донора буде відносно малою – всього 37 порівняно з 25-ма тисячами, отриманими від батьків. Цей крихітний набір чужих генів потрапить в організм дитини разом з донорськими мітохондріями – мікроскопічними структурами, які є в кожній клітині і які виробляють для неї енергію. Їх ще називають енергетичними станціями клітини.
У світі вже живуть кілька десятків людей, які мають мітохондрії від донора. Свого часу їх зачали в пробірці за допомогою так званого цитоплазматичного переносу. Українські вчені намагаються зробити щось схоже, але застосовують для цього нову технологію, яку вони називають пронуклеарним перенесенням ядер.
Для цього в лабораторії спочатку запліднюють сперматозоїдами батька дві яйцеклітини: матері й донора. Потім із заплідненої материнської яйцеклітини дістають ядро, в якому й міститься основна генетична інформація від обох батьків. Це ядро вживлюють у яйцеклітину донора, заміняючи ним оригінальне. В цій клітині між ядром і оболонкою залишаються донорські мітохондрії, які мають свій, окремий набір з 37 генів. Таким чином, якщо з цієї яйцеклітини розвинеться зародок, він нестиме в собі комбінацію генів трьох людей.
У більшості західних країн така технологія заборонена через її недостатню вивченість і можливі ризики для здоров'я. Єдина країна, яка дозволила дослідження на законодавчому рівні, - Велика Британія.
В Україні ж немає ані законів, які б регулювали генетичні експерименти, ані авторитетних біоетичних комісій, які б розглядали такі спірні питання. Тож поле для експериментів відкрите. І українські вчені сподіваються, що процедура може допомогти деяким жінкам народити здорову дитину.
Йдеться передусім про пацієнток з так званими мітохондріальними захворюваннями. Це генетичні відхилення в мітохондріях, через які можуть розвинутися найрізноманітніші хвороби: від розсіяного склерозу до втрати зору. За світової статистикою, такі недуги трапляються в одному випадку на 3-5 тисяч новонароджених. Мітохондрії передаються дитині лише від матері. Тому якщо жінці діагностували таке захворювання, донор зі "здоровими" мітохондріями – це її надія народити здорову дитину.
Технологію, відому в західній пресі як "дитина трьох батьків", нині випробовують у київській приватній клініці "Надія". Там кажуть, що таким чином вже вдалося завагітніти двом жінкам. Одна з них на 14-му тижні, а друга – на восьмому.
Медики відстежують розвиток обох плодів і сподіваються на народження здорових дітей. Вони наголошують, що усвідомлюють усі ризики і попереджають про них пацієнтів.
"Перший крок"
"Перше запитання, яке виникає: наскільки це безпечно для дитини?", - розповідає ВВС Україна кандидат медичних наук Валерій Зукін, директор репродуктивної клініки "Надія".
За його словами, медики детально пояснюють своїм пацієнткам, що ця технологія експериментальна. Рішення про участь у дослідженнях жінки ухвалюють усвідомлено.
"Коли ми пояснюємо, що дитина буде мати ДНК від трьох батьків, то деякі відмовляються", - каже він.
"Ми не кажемо, що ми все знаємо. Але для того, щоб щось дізнатися, треба щоб хтось зробив перший крок", - розповідає лікар про науковий бік питання.
Пан Зукін сподівається, що метод зможе допомогти не лише жінкам з мітохондріальними захворюваннями, які, до речі, в Україні не діагностуються. Користь, каже він, може бути і для жінок, які зважилися на штучне запліднення, але в яких ембріон з невідомих причин не розвивається.
Усі ці дослідження київська клініка робить за власний рахунок без втручання урядових органів.
"Ну і слава Богу", - каже з цього приводу пан Зукін.
"В Україні це ніяк не відрегульовано, але, принаймні, не заборонено", - пояснює він. І тут же визнає, що йому та його колегам самим було б зручніше працювати, якби в країні існувало правове поле для таких досліджень.
У такій ситуації київські дослідники намагаються забезпечити хоча б якусь легітимність своїй роботі. "Надія" отримала схвалення від біоетичного комітету при Українській асоціації репродуктивної медицини, а також від схожої комісії, яка працює при самій клініці.
"Ми не зовсім репродуктивні хулігани", - підсумовує Валерій Зукін.
Біоетика
Однак експерт з медичного права Зоряна Черненко каже, що біоетичні комісії, про які згадує пан Зукін, насправді не виконують в Україні своїх функцій.
"Коли мова йде про інноваційні методи, щось, що тільки досліджується і для чого ще немає протоколу лікування, то воно має керуватися не так правом, як мораллю і етикою", - розповідає пані Черненко, директорка агенції "Право і здоров'я".
У цивілізованих країнах, веде далі експерт, якщо медики вперше роблять якусь експериментальну процедуру, вони повинні отримати схвалення від незалежної біоетичної комісії.
В Україні ж немає єдиного авторитетного органу, який би міг давати згоду на спірні з етичної точки зору дослідження. Як немає і вертикалі таких органів. Щось схоже на систему комісій з біоетики діяло ще при президентові Януковичі, але там був "фальшивий порядок", каже пані Черненко.
Так само немає в Україні і законодавчого поля для генетичних досліджень.
Голова комітету Ради з охорони здоров'я поки що не відповіла на запит ВВС Україна про те, в якому правовому полі відбуваються такі дослідження.
Редакція також звернулася до прес-служби МОЗ, щоб зрозуміти ставлення міністерства до таких досліджень, однак відповідь ще не надійшла.
___________________________________________________________
"Нова людина"
У 2015 році британський парламент схвалив створення дитини від трьох батьків, але деякі експерти застерігають про можливі проблеми, пов'язані з цим методом.
Чи не найчастіше критики згадують про те, що штучні зміни в яйцеклітині передаватимуться далі з покоління в покоління. А отже, навіть якщо народжена в такий спосіб дитина проживе здорове й повноцінне життя, немає гарантії, що в її потомків раптом не вистрелить якась проблема, до якої будуть причетні "чужі" мітохондрії.
Крім того, раніше вважалося, що мітохондріальні ДНК ізольовані від основного набору генів у ядрі клітини і працюють за окремими принципами. Однак нові дослідження свідчать, що ці гени таки взаємодіють між собою. Це проявляється, наприклад, під час діабету чи раку грудей.
Доктор Тревор Стаммерс, директор напрямку з біоетики й медичного права в католицькому Університеті Святої Марії, застерігає: “Ми не знаємо, як взаємодіють мітохондріальні і ядерні ДНК. Говорити про те, що це схоже на звичайну заміну батарейки, надто поверхово. Це неймовірна складна річ".
Джейкоб Ріс-Моґ, член британського парламенту, каже: "На мою думку, це впливає на людину на дуже ґрунтовному рівні, навіть якщо цей вплив неймовірно слабкий. Це постійна зміна, яку успадкують майбутні нащадки такої дитини. Це не лікування хвороби – це створення нової людини".
___________________________________________________________
Медичний туризм
Якщо експеримент вдасться і в Україні народяться здорові діти від трьох батьків, це може дати новий поштовх медичному туризму, кажуть у клініці "Надія".
"Коли в Україну будуть їхати, тому що в нас надвисокі технології і такого не роблять ніде на світі, для нас це дуже важливо", - розповідає Валерій Зукін.
Він каже, що розглядає експеримент своїх колег у загальнолюдському вимірі й очікує, що на роботу українських дослідників звернуть уваги закордонні фахівці.
Про можливості для розвитку медичного туризму говорить і Зоряна Черненко. За її словами, кожна пара іноземців, яка приїжджає до України за сурогатним материнством, залишає в місцевих клініках у середньому 150 тисяч доларів.
Але експерт переконана, що розвиток високих медичних технологій має відбуватися в правовому полі й під наглядом незалежних органів з біоетики.