Українці не дуже вірять в успіх реформ - опитування

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Українці вважають, що у першу чергу влада мала б боротися із корупцією та реформувати міліцію, прокуратуру та судову систему

Понад 60% українців не вірять в успішність реформ, що їх нині здійснює українська влада, але 54% підтримують їх продовження заради подолання економічної кризи в країні - такими є результати соціологічного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" та соціологічною службою Центру Разумкова.

При цьому 30% учасників опитування зовсім не вірять в успішність реформ, 32% мають певну надію, але загалом не вірять. Ще 30% громадян вважають, що реформи будуть успішними.

Майже половина - 48% респондентів - вважають, що нова українська влада не досягла жодного успіху у реформах. Кожен четвертий вважає, що зроблена лише десята частина із того, що треба було зробити. Тих, хто вважає, що майже всі заплановані реформи вже здійснено, лише 0,6%.

Рушії і гальма

На думку опитаних, найбільший опір реформам чинять олігархи та уряд (по 51%). Але водночас третина (32%) вважають, що уряд не чинить опір, а навпаки, сприяє впровадженню реформ.

Оцінюючи, хто "гальмом" реформ, найчастіше респонденти називають олігархів (44%).

Приблизно навпіл розділилися думки учасників опитування щодо ролі президента: 37% вважають, що він сприяє реформуванню країни, але 39% переконані, що гальмує цей процес.

Серед тих, хто негативно впливає на поступ реформ в Україні, лише 12% згадали Росію.

"Коли війна перейшла в "окопну" фазу", дедалі більше увага суспільства переміщується на внутрішні проблеми, які стають другим фронтом для влади. І від того, наскільки успішною буде боротьба на цьому фронті, можливо, залежатиме і успішність боротьби на фронті із зовнішнім агресором", - каже директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

Найкращі оцінки з точки зору сприяння реформам отримали громадські організації та волонтери - кожен п'ятий вважає, що вони сприяють реформам.

Серед тих, хто сприяє реформам, українці називають також і себе (18,5%). "Гальмом" реформ називають населення України лише 3% опитаних.

При цьому відповідаючи на запитання, чи готові вони особисто докласти якісь зусилля для здійснення реформ, понад половина опитаних дали негативну відповідь. Із них 28% вважають, що реформами має опікуватися влада, а 23% не вірять в успіх реформ загалом.

"Сумно, що, з одного боку, люди незадоволені тим, як реалізуються реформи, а з іншого - вони не готові для цього щось робити", - каже пані Бекешкіна.

При всьому цьому понад половина (54%) респондентів кажуть, що ринкові реформи треба продовжувати заради подолання соціально-економічної кризи в країні.

Нинішню кризу відчувають гостріше, ніж кризу 2008-го

Копирайт изображения UNIAN
Image caption 67% українців сказали, що стали купувати менше харчів

Наслідки цієї кризи, згідно з опитуванням, відчув на собі майже кожен українець - 59% дуже серйозно і ще 37% - певною мірою.

Ірина Бекешкіна каже, що якщо порівнювати це із кризою 2008 року, то нинішні оцінки є набагато гіршими.

"У 2008 році тих, хто не відчув наслідків кризи, було все-таки 16%. Тоді більшість населення відповідала, що відчула наслідки "певною мірою". Зараз майже 60% відповіли, що відчувають серйозні наслідки", - каже вона.

Головним проявом кризи для українців стало підвищення цін і різке скорочення купівельної спроможності, про яке згадують троє з чотирьох опитаних. Як наслідок, українці стали купувати менше одягу та взуття (72%), менше харчів (67%), менше ліків (55%).

Саме це дещо змінило думку українців і про те, скільки ще вони можуть терпіти нинішнє погіршення заради майбутнього покращення. Лише 36% заявили, що готові терпіти і далі, якщо реформи таки матимуть успіх (проте лише 8% згоді це робити "стільки, скільки треба", і 28% - лише рік).

Головною причиною цієї кризи переважна більшість учасників опитування (72%) називають корумпованість влади. Ще понад половина (54%) пояснюють кризу олігархізацією економіки.

Хоча впродовж останнього року представники вищої української влади постійно згадують збройний конфлікт на сході країни як причину поганого стану економіки, серед учасників опитування цю причину кризи називають лише 30% опитаних.

Різні пріоритети

Погляди українців на пріоритетність реформ також дещо відрізняються від того, про що найчастіше говорять представники влади.

Визначення статусу окупованих територій Донбасу стали причинами запеклого протистояння в українській політичній еліті, але українці згадують як першочергові антикорупційну реформу (65,2%) та реформу органів правопорядку - судів, прокуратури, міліції (58%).

На другу сходинку, за результатами дослідження, українці ставлять соціально-економічні проблеми: реформування пенсійної системи і системи соцзахисту (39%), а також реформу охорони здоров'я (35,9%).

Близько третини респондентів називають реформування армії та люстрацію чиновників (30,9% та 28,8% відповідно).

І лише кожен четвертий згадує серед пріоритетів реформування податкову реформу (21,5%), визначення статусу окупованої частини (20%) і реформу з децентралізації та регіонального розвитку (17,8%).

Новини на цю ж тему