Бруд і сморід: правозахисники побували у психлікарнях

Левоньки Копирайт изображения www.npm.org.ua
Image caption Подвір'я Левоньківської психіатричної лікарні в Чернігівській області

Українські правозахисники заявляють про бруд і нелюдські умови утримання пацієнтів у деяких психіатричних закладах країни.

Увага! Деякі подробиці і фото в тексті можуть шокувати.

Спостерігачі з Національного превентивного механізму (НПМ) розповідають про випадки на Чернігівщині, коли підопічні психоневрологічних інтернатів роками не виходять на вулицю, не отримують медичної допомоги, живуть у бруді і сплять в інвалідних візках замість ліжок.

В одному випадку правозахисники розповіли про жінку з пухлиною біля грудей, яку три роки не оглядали лікарі.

У прес-службі Міністерства соціальної політики ВВС Україна сказали, що прокоментують заяви НПМ не раніше п’ятниці.

У Чернігівській ОДА теж пообіцяли прокоментувати заяви правозахисників пізніше.

Правозахисники кажуть, що схожі негідні умови можуть бути і в психіатричних закладах інших областей.

Копирайт изображения www.npm.org.ua
Image caption Одна з проблем - переповненість психіатричних закладів

"Позаминуле століття"

Спостерігачі з Національного превентивного механізму, який працює спільно з офісом омбудсмена, мають необмежений доступ до місць несвободи, таких як в’язниці, СІЗО, дитячі будинки чи режимні інтернати.

"Метою таких перевірок є саме прихід без попередження, щоб побачити, яка там ситуація всередині і в яких умовах живуть люди", - пояснює Надія Колесникова з Центру інформації про права людини.

"Те, що ми побачили в кількох психоневрологічних лікарнях Чернігівщини, змусило нас вийти і кричати: "Зміни потрібні вже зараз", - додала пані Колесникова.

Схожі історії представники НПМ розповідають і про Любецький психоневрологічний інтернат.

У відділенні для схильних до втечі жінок немає душу, кажуть правозахисники. За словами самих пацієнток, їх миють водою зі шланга.

"Підопічні з відділення для лежачих взагалі не бачать сонячного світла. На вході в будівлю немає пандуса, і люди роками не виходять на вулицю, не бачать сонця і не дихають свіжим повітрям", - каже Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини, яка брала участь у моніторинговому візиті.

Правозахисники звертають увагу, що в таких закладах персонал часто перевантажений роботою. На одного працівника може припадати кілька десятків пацієнтів.

"Якщо говорити про такі заклади, то в нас там минуле чи й позаминуле століття, катастрофічна недофінансованість", - каже пані Печончик.

За даними правозахисників, у Любецькому інтернаті на лікування кожного хворого передбачено лише 1,45 грн на добу.

Копирайт изображения www.npm.org.ua
Image caption Ліжко в Городнянському психоневрологічному інтернаті
Копирайт изображения www.npm.org.ua
Image caption Щонайменше у двох пацієнток Городнянського інтернату від постійного лежання з'явилися пролежні
Копирайт изображения www.npm.org.ua
Image caption Цим харчуються підопічні

"Запах свіжої сечі"

"Перше враження, коли ми ввійшли в інтернат – це страшний сморід і побоювання людей щось говорити. Було видно, що вони бояться персоналу. Казали, що їх дуже сварять і можуть ображати матюками, але сказали, що не застосовують фізичної сили", - Сергій Буров, монітор НПМ, розказує про візит до Городнянського психоневрологічного інтернату для жінок.

За його словами, в тісній кімнаті з одним ліжком вони з колегами побачили двох жінок, одна з яких "постійно живе у візку". "Каже, що її це влаштовує і вона до цього вже звикла", - розповідає пан Буров.

"На жаль, ставлення персоналу таке, що головне, аби цих людей ніхто не бачив і вони не мозолили очі всім іншим", - каже правозахисник.

Його колега, Ірина Сергієнко з офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини, ділиться враженнями від візиту до відділення, де лежать 38 прикутих до ліжка жінок.

"Відразу, в першій кімнаті, подивившись, у яких умовах перебуває жінка, розгорнувши ковдру на ній, ми побачили на постелі нігті, які відпали самі собою, бо їх ніхто не стриг", - каже пані Сергієнко.

Копирайт изображения www.npm.org.ua
Image caption Одна з пацієнток інтернату в Городні проводить у візку дні і ночі

Далі вони з колегами виявили ще двох жінок з пролежнями, які лежали на незручних старих ліжках "із сіткою, прогнутою майже до підлоги".

"Жахливий запах свіжої сечі. Кожна жінка була без нижньої білизни, без памперсу. Коли ми запитали персонал і медсестру про памперси, вони сказали, що памперси є, просто не встигли їх одягнути", - каже вона.

В однієї з жінок монітори НПМ побачили пухлину над молочною залозою, яка кровоточила. Жодних медичних документів з діагнозом у хворої не було, кажуть, правозахисники. Після розмови з медсестрою з'ясувалося, що востаннє жінку обстежував онколог близько трьох років тому.

"Світоглядні хиби"

Правозахисники кажуть, що за результатами візиту готуватимуть звернення омбудсмена до представників влади з вимогою не допускати такої жорстокості в догляді за хворими і змінити підхід до опіки над ними.

Представники Превентивного механізму кажуть, що проблема не лише у катастрофічному браку фінансування, а й у тому, що персонал таких закладів часто не має достатньої кваліфікації.

"Персонал не навчений, не бачив, як може бути по-іншому", - ділиться враженнями після візитів до психіатричних закладів Володимир Шурдук, фахівець з психіатрії.

"Це світоглядні проблеми людей, що працюють там. Ми заточені на те, щоб це змінювати", - каже він.

Новини на цю ж тему