Олександр Михед: Я ставлю читачу незручні питання

Олександр Михед Копирайт изображения Anton.Ivanov
Image caption Олександр Михед - архівне фото

Психотрилер "Астра", події якого динамічно розгортаються в декораціях сьогодення, торкається найглибших страхів нашої свідомості та ставить перед нами незручні питання, відповіді на які можуть виявитись вкрай болісними. Про це розповів автор книжки Олександр Михед в інтерв'ю ВВС Україна.

ВВС Україна: Олександре, роман "Астра" інтригує вже з перших сторінок, адже він починається словами: "Якщо ти тримаєш цю книгу в руках, то вже знаєш, що я вбив їх усіх". Як би Ви самі презентували цей роман? Про що він?

Олександр Михед: Щоб відповісти на це питання, читачеві необхідно прочитати роман, зібрати всі пазли, тому що ця книга розрахована на неодноразове прочитання.

Ті сюжетні повороти, які є в кінці, вони, очевидно, з’являються не на рівному місці, підказки розкидані по всьому тексту, що й провокує кількаразове прочитання.

Якщо ж торкатися тематичного, сюжетного рівня, то "Астра" - це історія молодої людини, Віктора Варецького, який захоплюється читанням Нобелівських лауреатів з різних дисциплін. Але він відчуває свою неприкаяність в цьому світі - з огляду на свою філологічну освіту і на життєві обставини, оскільки їхню родину покинув батько.

Герой отримує запрошення від міжнародної організації "Астра" відвідати таємничий семиденний семінар в Карпатах, де лідери молодшого і середнього покоління обговорюють тексти світової цивілізації.

У процесі таких обговорень Віктор розуміє, що всі ці тексти пов’язані між собою, це своєрідний код, який йому потрібно було б розгадати. У другому розділі Варецький стає частиною "Астри" та відкриває болючу правду.

ВВС Україна: Ви наголошуєте на тому, що "Астра" - це психотрилер. Чи не достатньо було б лишити його трилером, адже цей жанр як раз і має на меті викликати у читача відчуття страху та тривожного очікування?

О.М.: Є кілька рівнів страху. Є поверхневий рівень страху, коли ти жахаєшся, відсахуєшся від екрану чи монітору, коли, наприклад, у фільмі відбуваються якість несподівані та моторошні події. Ти розумієш, що це – миттєва реакція.

Різниця з психотрилером, яку я хотів окреслити, полягає в тому, що страх в даному випадку має іншу природу. Читаючи роман, у читача, сподіваюся, лишається післясмак, лишаються якісь дуже незручні питання, що викликають в людини глибинний острах, якщо не знайти на них відповіді.

Моя книга ставить саме такі питання, з якими, сподіваюсь, читачеві доводиться мати справу: як влаштовано світ, як влаштовано канон світової цивілізації, якій ми завдячуємо своїми знаннями. Бо зрештою, своїм життям ми завдячуємо попереднім поколінням. Де б ми були, якби не було їх та їхніх надбань?

Але, з іншого боку, постає питання, що, можливо, варто було б відмовитись від деяких уявлень, сформованих попередніми поколіннями та філософами, з огляду на теперішню ситуацію.

Image caption Книга "Астра" потрапила у довгий список премії Книга року ВВС-2015

ВВС Україна: У романі багато видовищних сцен, які хотілося б візуалізувати. Не плануєте екранізувати "Астру" або, можливо, зробити театральну постановку?

О. М.: Для промокампанії, пов’язаної з цим романом, ми зняли спеціальний буктрейлер, який зробив молодий український режисер Олександр Ратій. Відео, яке триває 1:38, зібрало більше шести тисяч переглядів у мережі Youtube.

Наш буктрейлер це спроба візуалізації світу, створеного в книзі, спроба доторкнутись до того, як би це могло виглядати.

Безумовно, я часто чую думку про те, що було б добре створити з "Астри" справжній український блокбастер, але все упирається, по-перше, в бюджет, по-друге, в якісні спецефекти, що теж впливає на бюджет.

Я сподіваюсь, що, зокрема, завдяки цьому інтерв’ю, про роман дізнаються більше людей й, можливо, хтось захоче екранізувати його.

ВВС Україна: Мені здається, у вас напрочуд вдалі описи близьких та рідних героя, його дитинства, стосунків з дівчиною, реалій сучасного села. Чи не плануєте створити серію коротких есеїв з подібним сюжетом? Чи мають ці герої реальних прототипів?

О. М.: Певні деталі, елементи або герої роману не з’являються на рівному місці. Вони були напрацьовані ще у моїх попередніх книжках, зокрема, моя книга "Понтиїзм" - є збіркою з 25 оповідань, де висвітлені саме такі сюжетні лінії.

Щодо прототипів, то, на мою думку, чим старшими ми стаємо, чим більшого досвіду ми набуваємо, тим глибше можна побачити типологічний ряд характерів, серед яких ми існуємо, тому що все різноманіття згодом можна звести до якогось алгоритму.

У даному випадку, важливіше було не просто описати певний характер у романі, а радше йшлося про створення універсального образу, який би промовляв до будь-якого читача будь-якого віку в будь-якій країні. Працюючи над таким своєрідним архетипом, ти виходиш на зовсім інший рівень сприйняття роману читачем.

ВВС Україна: Основною думкою роману є те, що усі попередні надбання людства насправді є нашим тягарем, який необхідно скинути. Ви справді так вважаєте?

О. М.: Я не кажу, що нам потрібно скинути цей тягар. Я ставлю незручні запитання та пропоную читачеві подумати над ними.

"Астра" - це історія Віктора Варецького, це не моя історія. Тому ті питання, які стоять перед героєм, залишаються відкритими для читача. Кожен читач має сам вирішити, що відбулось в кінці роману і що зробив Варецький. Це залежить від того, як читач сприйняв всі попередні події.

Для мене це питання світового канону, а також наскільки безсмертною може бути людина у тому спадку, який вона лишає після себе.

Письменники залишаються безсмертними у нашій мові, через афоризми та цитати, які в нашій свідомості пов’язані з конкретними авторами. Кожна людина формується на основі таких "крилатих висловів", виростає в культурному колі, сформованому цими авторами. Далі вже кожен сам шукає для себе орієнтири, хто з цих "великих мерців" пасуватиме до твого власного світогляду.

ВВС Україна: Чому у вашому романі ви торкнулися подій на Майдані 2013 року? Адже вони не є ключовими у книзі.

О. М.: Для мене була важливою історія пошуку головним героєм свободи. Мені хотілося звести її в позачасовий вимір, але в той же час "заземлити" її реальністю.

Коли пишеш художні твори, то стикаєшся з викликом достовірного зображення навколишньої реальності. Очевидно, що у правдоподібних декораціях, історія світової змови та міжнародної корпорації "Астра" виглядає реальніше.

Це стосується й Майдану, коли пошук свободи одного персонажа втілюється на ширшому тлі пошуку свободи більшої групи людей. Тут вимальовується певний історичний контекст цієї книжки, тому що в ній чітко прописана хронологія подій, які вписані у певні історичні контексти.

Новини на цю ж тему