Рок-музика: 20 живих легенд

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

Пішов Леммі Кілмістер із Motorhead. Потім Девід Боуї. Тепер Гленн Фрай - гітарист і співзасновник Eagles.

Мільйони фанатів із відчаєм заледве змирилися із відходом цілих епох. Мало хто з них знав кумирів особисто, але усвідомлення того, що вони більше не поділяться своїм талантом, спустошувало.

Кожна така смерть - це буря у пресі і соціальних медіа. Фани навіть почали демонізувати число 69 (вік Девіда Бові; Леммі Кілмістер помер, щойно відсвяткувавши 70).

Утім, напевно, дарма - блюзмену Бадді Гаю, наприклад, вже 79, а "дідусеві" рок-н-ролу Чаку Беррі - 89. Вони продовжують грати. І не лише вони.

ВВС Україна вирішила не чекати трагічного приводу і підготувала перелік тих людей, кого направду можна вважати легендами для кількох поколінь шанувальників рок-музики.

Браян Іно

У свої 67 років саме він був тим, кому Девід Бові написав дружнього прощального листа за тиждень до своєї смерті.

Нічого дивного, адже Іно продюсував "Берлінську трилогію" Бові, яка включає й альбом Heroes ("Герої"). У 2012 році британська національна олімпійська збірна виходила на церемонію відкриття у Лондоні під однойменну пісню.

Але це далеко не усі заслуги пана Іно, який почав свою творчу подорож у гурті Roxy Music, а також співпрацював із U2, Talking Heads, Genesis, "Звуки Му" із радянської Москви, створив звукове оформлення запуску операційної системи Windows 95 і вписав своє ім'я у число засновників музичного напрямку ембієнт.

Іґґі Поп

Копирайт изображения Getty
Image caption Іґґі майже не змінився

Ще один приятель Девіда Бові. Мало хто може, як він, у 68 років без остраху зняти футболку на сцені.

На стику 1960-1970 років Іґґі був солістом в американському гурті The Stooges і дозволяв собі зухвало поводитися з глядачами, а також стрибати зі сцени - кажуть, що саме він винайшов стейдж-дайвінґ.

Тепер його вважають хрещеним батьком панк-року та ще кількох музичних стилів.

Мік Джаггер і Кіт Річардс

Наразі обом по 72. Факт, що вони дожили до такого віку, враховуючи "рокерський" стиль життя, багатьом не залишає нічого, окрім чорного гумору.

Джаггер і Річардс разом створили більшість пісень The Rolling Stones - загальний тираж їхніх альбомів за всю історію гурту перевищив чверть мільярда примірників. Десять із них увійшли до переліку найвидатніших за версією журналу Rolling Stone.

Тепер чи не кожен концерт The Rolling Stones - це стадіон глядачів.

Копирайт изображения Getty
Image caption Джаггер (ліворуч) і Річардс (праворуч) досі дають фору багатьом молодим

Пол Маккартні і Рінго Старр

Напевно, досить сказати, що це - половина "бітлів". Це вони разом із Джоном Ленноном і Джорджем Гаррісоном, будучи ліверпульськими підлітками, у 1960-х стали гуртом, який пізніше визнають найпопулярнішим в історії людства.

Це на честь кожного з них названа мала планета. Це вони зробили легендарним пішохідний перехід на вулиці Еббі Роуд у Лондоні і будинок Apple Corps, на даху якого у 1969 році зіграли останній спільний концерт Beatles.

Зараз Полу Маккартні 73, Рінго Старру - 75. Обоє продовжують сольні кар'єри.

Боб Ділан

Багато кому в Україні імпонує той факт, що бабуся і дідусь Боба Ділана жили в Одесі, звідки у 1905 році однак були вимушені емігрувати до США через антиєврейські погроми.

Тепер Ділана, якому 74 роки, самого можна назвати дідусем. За своє життя він, серед іншого, вже встиг зарезервувати собі місце у рейтингу "100 найважливіших людей століття" від журналу Time, а також посісти другу (після Beatles) позицію у переліку "100 найвидатніших виконавців усіх часів" від Rolling Stones.

Барак Обама назвав Ділана "найбільшим велетнем в історії американської музики", а серед тих, хто перегравав його пісні - Джиммі Хендрікс і Rolling Stones.

Оззі Осборн і Тоні Айоммі

Копирайт изображения Getty
Image caption Black Sabbath вирушають у прощальний тур

Також є однолітками - обом учасникам Black Sabbath по 67. Що, однак, не заважає їм лаштуватися у прощальне світове турне під назвою "The END". І хоча для гурту це, швидше за все, вже кінець, майже півстоліття тому вони стали початком багатьох речей у рок-музиці.

"Тоні Айоммі є справжнім батьком важкого металу", - сказав якось Браян Мей із The Queen.

Він одним з перших почав використовувати важкий звук триструнних акордів і разом з "величним та страхітливим" Оззі Осборном та рештою учасників Black Sabbath добряче вплинув на становлення безлічі світових зірок хеві-металу та інших жанрів.

Джиммі Пейдж, Роберт Плант і Джон Пол Джонс

А ще був Джон Бонем, якого багато хто досі вважає найкращим барабанщиком хард-року. Однак він помер у 1980 року - так закінчилося офіційне існування гурту Led Zeppelin.

Згадуючи про нього, часто доводить вживати префікс "най". Наприклад, найвизначніший гурт за версією каналу VH1. Або найвизначніший гурт 1970-х на думку Rolling Stone.

Зараз усім трьом приблизно по 70 років, вони продовжують сольні кар'єри або виступають у складі інших гуртів.

Девід Гілмор і Роджер Вотерс

Ці двоє не грають разом вже принаймні 30 років (окрім лічених разів, зокрема виступу на шоу, присвяченому боротьбі з бідністю, у 2005 році). Попри це, 15-й альбом The Endless River, що вийшов у 2014-му році - задовго після офіційного припинення існування гурту Pink Floyd - став записом, який в історії сервісу Amazon UK найбільше замовляли наперед.

Копирайт изображения Getty
Image caption Легендарне шоу The Wall

Гурт вважають одним із найбільш комерційно успішних у Британії. Їхні тягучі психоделічно-прогресивні пісні стали саунд-треком 1970-х і багатьох наступних років.

Серед живих також Нік Мейсон, який був ударником групи від її заснування у 1965 році.

Джефф Бек і Ерік Клептон

Ще до Led Zeppelin були The Yardbirds, де починали свою кар'єру ці двоє - як і Джиммі Пейдж.

У підсумку Бек зайнявся власним гуртом і пізніше сольною кар'єрою, а Клептон заснував легендарний блюз-рок гурт Cream.

Обом за 70, обох вважають одними з найкращих гітаристів світу.

Ангус Янг, Кліфф Вільямс і Браян Джонсон

Ця трійка грає в австралійському "рок-символі" AC/DC ще з 1970-х.

Весь час із ними був ще й Малькольм Янг, однак через проблеми зі здоров'ям у 2014 він пішов на пенсію, звільнивши місце своєму племінник Стіві Янгу. А багаторічного ударника Філа Радда спіткали проблеми із законом.

Копирайт изображения Getty
Image caption AC/DC не планують відступати. 2015 рік

Попри усе, гурт продовжує видавати альбоми, які сягають верхівок чартів по всьому світу, дає масштабні концерти і насолоджується славою легенд рок-н-роллу, до якого завжди себе приписували.

Роббі Кріґер і Джон Денсмор

Після смерті Рея Манзарека у 2013 році вони залишилися останніми, хто грав у The Doors із Джимом Моррісоном - харизматичним секс-символом, поетом і музикантом.

У їхньому спільному доробку - дев'ять альбомів. Це значно менше, ніж кількість їхніх титулів та відзнак.

По смерті молодого Моррісона у 1971 році вони ще кілька разів збиралися, щоб утрьох грати концерти, у тому числі у Києві.

Елтон Джон

Також приїздив до Києва - кілька разів. І не лише для великих концертів, але й для участі у різних форумах. Нещодавно він закликав українців бути терплячими до геїв.

Зараз, коли Елтону Джону 68, він радше асоціюється із поп-культурою, однак на початку своєї кар'єри у 1970-х він добряче давав року.

Головне, що за який би стиль не брався митець - рок-н-рол, психоделічний чи софт-рок - його завжди супроводжував успіх. Про це, зокрема, свідчать п'ять статуеток "Греммі" десь на його поличці.

Еліс Купер

Копирайт изображения Getty
Image caption Еліс Купер досі намагається бути страшним

Напевно, єдиний на великій сцені, хто може позмагатися у страхітливості із Оззі Осборном. І хоча його творчість нерідко оповита міфами та вигадками преси, Еліс Купер умів показати публіці, що таке шок-рок. За це він неодноразово ставав героєм коміксів та фільмів.

Платиновий альбом його гурту Billion Dollar Babies у 1973 році опинився на верхівці британських та американських чартів, що вважають піком слави колективу. Однак 67-літній Еліс Купер і досі залишається одним із найупізнаваніших символів рок-музики.

Манфред Манн

Справжній старожил рок-сцени - цьому вихідцеві із Південної Африки вже 75.

Починаючи з 1971-го, клавішник-віртуоз залишається єдиним незмінним учасником гурту Manfred Mann's Earth Band, який приніс йому світову славу.

Альбоми гурту потрапляли до першої десятки чартів у багатьох країнах світу, а окремі пісні очолювали їх. Переспів пісні Ієна Томаса Runner у виконанні гурту використовували під час трансляції Олімпіади 1984 року.

Ієн Пейс

Він ніколи не був лідером Deep Purple. Однак залишився єдиним, хто досі грає у гурті від самого початку, - на відміну від Джона Лорда та Річі Блекмора.

Роджер Гловер та Ієн Гіллан грають у Deep Purple із 1969-го, однак із тривалими перервами.

За свій виступ у лондонському Rainbow Theatre 1972-го року вони згодом потрапили до Книги рекордів Гіннесса як "найгучніший гурт на планеті".

Попри часті зміни складу, Deep Purple вважають піонерами і одними з найкращих представників хард-року. Чи є хтось, хто бодай раз у житті не наспівував собі під носа акорди Smoke On The Water?

Браян Мей

Акомпанувати Фредді Мерк'юрі із його фантастичним вокалом, вочевидь, було непросто. Але гітара у руках Мея чудово давала цьому ради.

Їхній гурт Queen увійшов в історію як один із найкраще продаваних. 18 їхніх альбомів очолили чарти.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Браян Мей (праворуч) та Адам Ламберт у Києві

Разом із ударником Роджером Тейлором та басистом Джоном Діконом вони грали більше 20 років, аж поки Мерк'юрі не помер від СНІДу.

По тому гурт виступав з іншими вокалістами, зокрема з Полом Роджерсом та Адамом Ламбертом. У складі з останнім в 2012 році вони виступили у Києві - разом з Елтоном Джоном.

Карлос Сантана

Ім'я цього мексиканця для багатьох стало синонімом до слова "гітара".

Велика слава приходила до нього двічі - наприкінці 1960-х, коли Карлос грав у гурті Santana, а потім знову - наприкінці 1990-х.

На рахунку музиканта десять "Греммі", а також три "Латинських Греммі".

Ніл Янг

У доробку цього 70-річного канадського фольк- і рок-музиканта 35 сольних альбомів. А ще була робота у гуртах, зокрема Buffalo Springfield.

Дехто вважає, що саме завдяки його експериментам з'явився такий жанр як гранж, який у 1990-х в обличчі Курта Кобейна і Nirvana став одним з найпопулярніших.

Янг також був режисером п'яти повнометражних художніх фільмів. А ще - виступає на захист довкілля і малих фермерів.

Джонні Роттен

Єдиний у цьому огляді, кому ще не виповнилося 60 років. Однак ювілей він відсвяткує зовсім скоро - 31 січня.

Загалом серед живих досі усі учасники Sex Pistols, окрім Сіда Вішеза, який помер від передозування наркотиками у 1979 році.

Але Джона Лайдона (справжнє ім'я) вважають "мозком" команди, що у свою чергу стала обличчям британського-панк року, бунтарів, анархістів і борців проти монархії.

Гурт активно працював менше трьох років у 1970-х, та відлуння їхньої праці досі нагадує про себе.

У 2002 році ВВС включила Джонні Роттена до числа "100 найвидатніших британців", він досі займається музикою.

Джин Сіммонс

Копирайт изображения AFP
Image caption Kiss у всій красі (Сіммонс крайній справа)

Найстарший і найепатажніший учасник зірок глем-року Kiss. У 2014 році він заявив: "Рок нарешті помер. Його вбили".

Того ж року гурт включили до Зали слави рок-н-ролу, а в 2015-му в Американській асоціації компаній звукозапису повідомили, що Kiss має на своєму рахунку найбільше альбомів, які стали золотими - 30.

"40 років поспіль, а гурт все ще дає року", - заявив тоді керівник організації Кері Шерман.

Новини на цю ж тему