Замінований Донбас: проблема на роки?

Копирайт изображения AFP
Image caption Автобус, що підірвався на міні неподалік Мар'їнки

Навіть після зупинення вогню, життєдіяльність Донбасу відновиться тільки після розмінування. Проте ескалація конфлікту розтягує цей процес на роки.

Рік тому в родині Єлизавети з прифронтового селища Новомар’їнка трапилася біда. На розтяжці на околиці Мар'їнки підірвався її син з дружиною і трирічною донькою, коли ті поверталися ввечері додому. На щастя, всіх вдалося врятувати, але всіх трьох було госпіталізовано з важкими пораненнями.

Півроку тому Єлізавета сама мало не потрапила на розтяжку, коли працювала в своєму городі. Жінку врятувала сусідка, яка була поруч і вчасно помітила тонкий дріт. Міну знешкодили сапери, які приїхали на виклик. Восени в цьому ж селі сталася ще одна трагедія - на міні підірвалися батько (65 років) і син (29 років), цивільні.

На сьогодні територія навколо селища залишається замінованою, але місцеві жителі, яких залишилося в селищі небагато - всього 38 сімей - домоглися того, щоб сапери встановили маркувальні таблички там, де є міни. Військовослужбовці також провели людям інструктаж з безпеки поведінки з мінами та снарядами, що не розірвалися.

80% випадків загибелі цивільних в зоні АТО за останні місяці пов'язані з вибуховими пристроями. Такий висновок зробили представники місії ООН, яка здійснювала моніторинг ситуації на Донбасі на початку лютого. Останні кілька випадків підриву пов'язані з закриттям КПВВ. За 600 метрів від КПВВ Мар'їнка підірвався мікроавтобус, який намагався об'їхати чергу по узбіччі. В результаті загинули четверо осіб.

На початку лютого в лікарню Дзержинська потрапили двоє жителів селища Зайцеве, які наступили на розтяжку при спробі обійти закритий КПВВ. "Міни навколо пропускних пунктів є поширеним явищем. Ми бачили їх на цьому тижні на блокпосту так званої "ДНР" в Ясинуватій і біля українського блокпоста в Мар'їнці", - заявив тоді Олександр Хуг, заступник голови

Смерті і поранення

У 2015 році на розтяжках, мінах і від снарядів загинуло 25 мирних жителів, серед них четверо дітей. Такі цифри повідомив штаб АТО.

Дані, зібрані з відкритих джерел і представлені в звіті експертів Norwegian People's Aid, свідчать про те, що з травня 2014 року по жовтень 2015 року на Донбасі сталося 278 інцидентів з мінами і снарядами. В результаті загинуло 8 дітей і 204 дорослих, а 32 дитини і 380 дорослих отримали поранення.

Звіт був представлений в листопаді 2015 року на зустрічі країн-підписантів конвенції про заборону використання протипіхотних мін, яка ще зветься Оттавським договором. Україна приєдналася в договору в 1999 році - тоді у неї був п'ятий за величиною арсенал протипіхотних мін в світі після Китаю, РФ, США і Пакистану. У 2003 році український уряд відзвітував про ліквідацію мін ПМН (протипіхотна міна натискова).

Після початку конфлікту на Донбасі в 2014 році українські території знову виявилися нашпиговані мінами, у тому числі і забороненими конвенцією. Про це заявили ОБСЄ і Human Rights Watch. Україна наголосила у відповідь, що заборонене озброєння використовує Росія, яка так і не приєдналася до Оттавського договору.

Підірване господарство

Міни не тільки небезпечні для життя. Вони завдають шкоди економіці регіону - зупиняються сільгоспроботи та робота підприємств.

До війни у Марини з селища Луганське (Артемівський район) було 10 гектарів землі, на яких вона вирощувала овочі на продаж: капусту, помідори, баклажани, перець. На неї працювало 15 людей, в господарстві було два трактори, на полі була налагоджена система зрошення. Але вже третій сезон її сільськогосподарські угіддя стоять порослі бур'яном і без врожаю - після бою за Дебальцеве їх так і не почистили від снарядів і мін.

"Все позаростало, а раніше тут не було жодної травички. Все було акуратно - а зараз подивися, які ями", - журиться Марина. Після 20 років роботи на землі, жінка і її працівники залишилися без заробітку.

"Люди порозбігалися з цією війною. Але дзвонять часто і запитують "коли, Мариночка?", - каже фермерка.

Її сусід Василь також залишився без роботи - раніше він пас корів, а тепер це робити просто ніде.

У селище за викликом місцевих жителів приїжджали сапери, але звільнили від мін і снарядів тільки території приватних будинків і невеликі городи. За поля, як вони сказали місцевим жителям, візьмуться пізніше.

Повторні чистки

Копирайт изображения ATO Press Centre
Image caption На Донбасі розкидані десятки тисяч мін, в тому числі - і заборонених Оттавською конвенцією

У планах уряду - розмінувати 12 інфраструктурних об'єктів. Список складали учасники переговорів в Мінську в грудні минулого року. До нього увійшли лінії електропередач, водоводи, залізничні перегони по обидва боки лінії зіткнення. На даний момент почали розміновувати чотири з них.

За попередніми підрахунками, сапери ДСНС, на яких покладена місія по цивільному розмінуванню, матимуть справу з територією 7 тис. км. кв. За інформацією відомства, з липня 2014 роки вже знешкодили 40 тис. одиниць боєприпасів.

При цьому після кожної ескалації конфлікту розмінування обстріляних територій доводиться проводити знову. Так, сапери чотири рази "чистили" район Станиці Луганської. Після обстрілів наступає пік цивільних звернень в ДСНС - люди повідомляють про знайдені на вулицях та подвіррях снаряди та міни.

"Минулого тижня за день ми отримали 5 заявок з різних місць, - каже Олександр Гвоздков, старший групи військово-цивільного співробітництва, яка працює в Мар'їнці, Красногорівці і Кураховому. "Раніше знаходили по 50-100 снарядів і мін. Останнім часом це одна-дві міни", - додає Гвоздков.

Усього на Донбасі працює 150 саперів ДСНС.

Масштаб та терміни неясні

Термінів повного розмінування Донбасу ніхто назвати не може.

Після війни в Грузії, яка тривала п'ять днів, територію конфлікту довелося розміновувати 18 місяців групою з 250 спеціалістів. Конфлікт в Україні триває вже майже два роки, і територія його більша.

"Ми можемо говорити про гарантований результат лише після завершення всіх бойових дій - це правило діє в світовій практиці", - каже Олег Бондар, керівник управління організації піротехнічних робіт і гуманітарного розмінування в ДСНС.

В умовах ескалації конфлікту і безперервних обстрілів розмінування на лінії розмежування можуть проводити міжнародні неурядові, а значить, нейтральні організації.

"Якщо неможливо припинити вогонь, але необхідно проводити розмінування, то це можуть зробити нейтральні агенти, які мають право і домовленості працювати на передовій", - каже Едвард Краутер з DDG, неурядової організації, що працює зараз в Україні. Організація займається програмами розмінування в таких країнах, як Афганістан, Ірак, Лівія та інших зонах конфліктів.

Щоб така схема співпраці запрацювала, потрібен закон, а також єдиний орган - національний центр розмінування - для координації всієї роботи по очищенню територій від снарядів. Поки Україна не має ані першого (хоча закон розробляється), ані другого. Також досі ніхто не проводив ретельного дослідження замінованих територій на Донбасі, щоб зрозуміти справжній масштаб проблеми.

Ключова робота на сьогодні, яку проводять міжнародні організації в Україні - це навчання людей безпечній поведінці в зонах конфлікту. Також навчають українських саперів, надають їм обладнання для розмінування та маркування для мінних полів.

Наприкінці лютого - початку березня на базі маріупольської ДСНС запустять пілотний проект МАРРs - нову систему повідомлення про міни і нерозірвані снаряди за допомогою СМС та сайту, що розроблює організація DDG.