В Україні ігнорують гуманітарні потреби літніх людей - звіт

Марія з Красного Лиману Копирайт изображения HelpAge International
Image caption Пані Марія з Красного Лиману бідкається, що в свої 86 років стала тягарем для людей, а щаслива лиш тоді, коли її провідують діти й онук

Літні люди найбільшою мірою потерпають від конфліктів і катастроф, однак їхні гуманітарні потреби здебільшого ігнорують, а їхнім становищем ніхто не цікавиться - такі висновки дослідження, яке підготувала благодійна організація HelpAge International після розмов з літніми жертвами збройних конфліктів на сході України, в Сирії (біженці в Лівані) і Південному Судані.

Старші люди на Донбасі кажуть, що живуть у страху й ізоляції, і скаржаться на погане здоров'я і відсутність належного доступу до медичних послуг. 66% опитаних організацією літніх українців сказали, що ніхто - крім HelpAge - не цікавився їхніми потребами.

Представники організації поспілкувалися загалом із 300 літніми людьми у зонах конфліктів - по 100 в Україні, Лівані і Південному Судані.

Забуті і зайві

Представники організації кажуть, що на сході України зберігається неспокій, а становище літніх людей продовжує погіршуватися.

Копирайт изображения HelpAge International
Image caption У Луганську пенсіонери не отримували пенсію 9 місяців

Внаслідок економічної міграції і внутрішнього переміщення молоді після бойових дій велику частку населення охоплених збройним конфліктом районів сходу України становлять літні люди, сказано в звіті HelpAge International.

Експерти зустрічалися з пенсіонерами у 10 містах Донецької і Луганської областей: Донецьку, Горлівці, Краматорську, Красному Лимані, Макіївці, Слов'янську, Лисичанську, Крем'яній, Сіверськодонецьку і Луганську.

86-річна пані Марія з Красного Лимана (перейменована на Лиман. - Ред.) живе в частині Донецької області, яка перебуває під контролем уряду. Вона вдячна за міжнародну допомогу і за підтримку уряду, але каже, що живе в постійному страху.

"Я не почуватимуся безпечно, доки не закінчиться ця війна. Я перестала дивитися телебачення, бо бачу, що відбувається і зразу починаю плакати", - розповіла жінка експертам HelpAge.

89-річний Анатолій, який унаслідок конфлікту опинився в окупованому бойовиками Луганську, каже, що багато пенсіонерів, які не отримували пенсії майже дев'ять місяців, голодували. Без міжнародної допомоги, за словами чоловіка, літнім людям вижити було б дуже важко.

Копирайт изображения HelpAge International
Image caption 89-річний Анатолій і його дружина Ельза кажуть, що без пенсії багато людей голодували

23-24 травня в Стамбулі пройде перший Всесвітній гуманітарний саміт, де особливу увагу буде надано потребам забутих і нехтуваних суспільствами старших людей, які стають жертвами збройних конфліктів і воєн.

Старші - найвразливіші?

"Старші люди непропорційно страждають у випадку лиха", - заявляє організація і нагадує, що серед жертв урагану "Катріна" у США 75% загиблих були люди віком за 60, дарма що ця вікова група становила всього 16% населення. Подібна картина була і після цунамі в Японії, де 56% загиблих були люди віком понад 65, хоча їхня частка серед населення не перебільшувала 23%.

Опитування HelpAge International було проведено наприкінці минулого року. Літні люди, які взяли в ньому участь, отримали можливість поділитися своїми надіями на майбутнє і розповісти про те, як їх живеться в умовах гуманітарної кризи.

У 2016 році людей віком понад 60 років у світі було 928 млн, або 12% світового населення. Дві третини літніх людей живуть у країнах з низьким і середнім рівнем доходів - тих, де ймовірність катастроф досить висока.

Однак, незважаючи на те, що їхні потреби у випадку лиха високі, літні люди отримують дуже мало цільової допомоги від урядів своїх держав і від національних і міжнародних агенцій допомоги.

Готуючись до проведення першого Всесвітнього гуманітарного саміту, його організатори проконсультували 23 000 людей, як жертв катастроф і конфліктів, так і експертів з гуманітарної допомоги і представників місцевих доброчинних організацій.

Вони кажуть, що головний висновок унаслідок цих консультацій полягає в тому, що маргіналізація літніх людей - великий виклик для системи гуманітарної допомоги.