"Безвіз" для Криму: за законом чи по справедливості?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Мешканці Криму, який Росія називає своїм Федеральним округом, і надалі можуть отримувати українські паспорти, зокрема, і для виїзду за кордон

Безвізовим режимом із ЄС, який, попри затримку, має отримати Україна, зможуть скористатися усі власники українських паспортів, зокрема, і кримчани, більшість із яких після анексії Криму вже отримали і російські паспорти.

Але навіть зараз вони мають можливість подорожувати Європою, отримуючи візи на тих само засадах, що і будь-який громадянин України.

Питання із Криму

"Він у перших рядах біг на референдум (про відокремлення Криму від України і приєднання до Росії. – Ред.), поспішав отримати російський паспорт, дуже некрасиво називає президента Обаму, але нещодавно отримав 10-річну візу до США і поїхав до сина. На питання, чому син живе у США, а не в Росії, каже "жити ж якось треба" - розповідає кримчанка, яка, не підтримує російську анексію Криму. Але "через сімейні обставини змушена залишатися у Криму" та інколи "вибирається на материк". Мешканка Криму обурюється: "Тепер відверті "ватники", які називали "фашистами" тих, хто був на Євромайдані, все частіше питають, як і де - в Херсоні чи Києві - отримати український закордонний паспорт, бажано біометричний. Готуються скористатися безвізовим режимом, але навіть і без нього кажуть, що відпочивати, все ж таки, хочуть не на Байкалі, а у Європі. Ну як це можна пояснити? Де справедливість?"

"Для нас, кримчан, які втратили все, це не просто дивно, це боляче, - каже керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, яка виїхала з Криму у 2014 році. - На жаль, ми знаємо випадки, коли, наприклад, колишні українські міліціонери, які зараз працюють у ФСБ, вільно пересуваються Європою із українськими паспортами. У мене з цього приводу теж є питання до української держави".

Що каже статистика

За даними Державної міграційної служби, наданими на запит ВВС Україна, на додачу до тих паспортів, які кримчани мали до "референдуму", від 1 квітня 2014 року по 8 червня 2016 року вони отримали 56014 паспортів громадянина України для виїзду за кордон, із них 18042 – біометричні паспорти.

Копирайт изображения wwww.dmsu.gov.ua

При цьому динаміка видачі паспортів за останній рік була такою: якщо у квітні 2015 року кримчани отримали 1352 закордонних паспорти, то у квітні 2016 – вже 2073. У липні, серпні, вересні 2015 року видача перевищувала 3,5 тис. паспортів, а у грудні минулого року – перевищила 3 тис. паспортів.

Найбільшу кількість закордонних паспортів кримчани отримують у Херсоні та Херсонській області, а також у Києві.

Як є і як буде

Попри те, що багато громадян України, які мешкають в Криму, за час від анексії отримали і російський паспорт, маючи на руках український паспорт, вони мають ті ж само права, що й інші громадяни України.

Нині мешканці Криму і Севастополя, які мають українські закордонні паспорти, повинні звертатися за шенгенськими візами до консульських відділів посольств європейських країн в Україні.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Після запровадження безвізового режиму кримчани з українським біометричним паспортом (навіть якщо у них є ще й російський) зможуть подорожувати до Європи без віз

Як повідомили у представництві Європейського Союзу в Україні, після запровадження безвізового режиму ті мешканці Криму, у яких не буде біометричних паспортів, потребуватимуть отримання візи за тією самою процедурою, що і зараз. А ті, хто матиме українські біометричні паспорти, зможуть так само, як і інші українці, подорожувати без віз.

При цьому, зазначають у представництві ЄС, навіть якщо вони отримали російський паспорт після незаконної анексії Криму, вони все одно можуть отримати український проїзний документ, а відтак, і подорожувати Європою.

"Ця політика відбиває позицію ЄС щодо невизнання незаконної анексії Криму Росією і підтримки територіальної цілісності України", - йдеться у відповіді представництва ЄС на запит ВВС Україна.

Дипломати: емоції – окремо, право - окремо

Те, що люди, які підтримували російську анексію, голосували за "повернення" Криму Росії, поспішали отримувати російські паспорти, і водночас, без проблем отримують візи західних країн за українськими паспортами, а згодом зможуть скористатися і перевагами безвізового режиму із країнами ЄС, є цілком законним, - таким був головний лейтмотив відповідей дипломатів та експертів-міжнародників ВВС Україна.

"Ми маємо відокремлювати формальний бік справи від емоційного. З формальної точки зору, якщо людина подає усі необхідні документи, країна, що видає візу, може відмовити лише вмотивовано", - каже екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він також вважає, що "отримання безвізового режиму буде для кримського населення ще одним стимулом думати про своє європейське майбутнє, а не майбутнє на задвірках Росії". "Від цього ми нічого не втратимо, бо крапля за краплею інформація про те, де краще, об’єктивно впливатиме на ситуацію. Але якщо людина патологічно ненавидить Україну, то тут, ми, на жаль, нічого зробити не можемо", - вважає дипломат.

Про те що треба відрізняти юридичний бік справи і морально-етичні оцінки, говорить і Богдан Яременко, голова правління "Майдан закордонних справ".

"Це може здаватися несправедливим і образливим, але це цілком законно. Навіть ті, хто не поділяє цінності демократії, все одно мають право скористатися перевагами, які надає демократія", - сказав він ВВС Україна.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Впродовж останніх двох років жителі Криму отримували російські паспорти. Багато хто при цьому зберігав і український

Крім того, додає дипломат, за отриманням російських паспортів у Криму можуть стояти зовсім різні життєві історії: "За винятком тих людей, які відверто декларували свою позицію, спалюючи свої українські паспорти, і декларуючи свою відданість Росії, більшість людей це зробили тому, що на сьогодні без російського паспорта у Криму неможливо вирішувати питання забезпечення свого життя. І відбулося це тому, що українська держава не змогла захистити своїх громадян і зупинити російську інвазію".

"Ми маємо справу із гібридною війною. Це війна за уми і душі людей. Тому для України надзвичайно важливо, щоб була бодай якась прив’язка до України тих людей, які зараз проживають на тимчасово окупованих територіях, незалежно від того, чи це Крим/Севастополь чи "ДНР-ЛНР", - каже екс-посол з особливих доручень Вадим Трюхан.

На його думку, українська держава має усіляко сприяти тому, щоби мешканці цих територій, які де-юре залишаються громадянами України, "користувалися усіма перевагами від того, що Україна отримає безвізовий режим із Європою".

При цьому, вважає дипломат, питання моралі та безпеки у цьому випадку дещо на другому плані.

"Безперечно, тут залишається питання моралі, і, звісно, серед тих людей, які скористаються перевагами, що їм дають українські паспорти, можуть бути і так звані сепаратисти чи люди, які займали відверто антиукраїнську позицію. Але важливішою є прив’язка тих людей до України через можливості, які дає паспорт", - переконаний Вадим Трюхан.

"Якщо у них (жителів Криму – Ред.) є українські паспорти, то вони залишаються українськими громадянами, а отже мають такі самі права. Політика української держави полягає у тому, що ми не караємо людей, які змушені жити під окупаційною владою", - пояснює аналітик Інституту світової політики Дарина Гайдай.

Експерт також вважає, що Україна могла б використовувати це у своїх інтересах: "Той факт, що частина населення Криму досі зберігає українські паспорти і користується ними, є позитивним сигналом, цей зв’язок необхідно зберегти для реінтеграції у майбутньому".

Маленькі деталі великого питання

Проте, коли постають більш практичні питання, наприклад, які документи на підтвердження свого фінансового стану надають мешканці Криму, де усі підприємства від часу анексії були перереєстровані за російським законодавством, відповіді є не такими однозначними.

Як повідомили у представництві ЄС, громадяни України, "що постійно мешкають у незаконно анексованій Республіці Крим та місті Севастополь, мають такі само права подорожувати до шенгенської зони, як і інші громадяни України".

При цьому кримчани можуть або відкривати рахунок в Україні, або надавати дорожні чеки (travel checks) на своє ім’я, які приймаються до розгляду консульськими відділами як свідчення платоспроможності при поданні документів на шенгенську візу.

Проте згідно із законом, яким Крим було визнано вільною економічною зоною, а також постановою НБУ, на який було покладено виконання цього закону у банківській галузі, мешканці Криму, фактично, отримали статус нерезидентів. А отже, були позбавлені можливості відкривати рахунки в українських банках. Згодом до постанови було внесено зміни, і кримчани, які реєструються як внутрішньо переміщені особи, вважаються резидентами України, а відтак, можуть відкривати банківські рахунки.

"Фізичні особи, які є внутрішньо переміщеними особами та отримали передбачену законодавством України довідку, що засвідчує їх проживання на материковій частині України, є резидентами України. Такі довідки видаються громадянам у день звернення на підставі паспорта громадянина України. При цьому відомості (відмітка) про місце перебування такої особи не вносяться до її паспорта. Для цілей ідентифікації внутрішньо переміщеної особи місцем її проживання на материковій території України є адреса житла, зазначена у довідці", - пояснили в НБУ на прохання ВВС Україна.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Кожен, хто хоч раз подавав документи на отримання Шенгенської візи, знає, скільки документів мають підтверджувати "фінансову спроможність" заявника

Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже, що в житті ці законодавчі норми працюють по-різному. Є випадки, коли кримчани, які і надалі мешкають в Криму, просто отримують довідку переселенця, зокрема, і для того, аби відкрити рахунок чи депозит у банку. Але є і випадки, коли банки відмовляють у наданні банківських послуг навіть тим кримчанам, які справді, втративши все у Криму, переселилися на "материкову" Україну.

"Я особисто із цим стикалася", - каже Ольга Скрипник.

Із візами, і документами, що потрібні для їхнього отримання, історії також можуть бути дуже різними, твердить правозахисниця.

"Фундаментальна проблема лежить у законі "Про вільну економічну зону Крим", який закріпив (за кримчанами – Ред.) статус нерезидента. Зрозуміло, є багато кримчан, які продовжують жити в Криму, бо, наприклад, бояться, що не зможуть влаштуватися в Україні. Але вони приїжджають, отримують довідку, аби відкрити депозит, хоча, по факту, дуже часто не є переселенцями. Але рахунок можна відкрити, і тому я не виключаю, що багато людей для візи подає інформацію щодо цих рахунків", - каже Ольга Скрипник.

"Я знаю кілька кримчан, яким відмовили у візі, бо у них кримська реєстрація. Знаю і інших, які мали в українському паспорті незаконну відмітку російських прикордонників, але все одно їм дали візу. Тут важко судити, бо ми не знаємо внутрішніх норм, якими керуються іноземні держави при видачі віз", - додає правозахисниця.

Водночас, вважає вона, без утисків прав кримчан, які мають український паспорт і можуть розраховувати на всі ті права, що їм дає цей паспорт, певні кроки для відновлення справедливості таки можна було б зробити.

"Є багато людей, які скоїли державний злочин – зрадили присязі, організовували референдум, катували, - це колишні держслужбовці, міліціонери, військові. І тут Україна недопрацьовує: не складає списки цих осіб, не надсилає їх до посольств. Якщо хоча б цю роботу буде зроблено, і вони не зможуть їздити до Європи чи США, то це буде хоча б якась частина відновлення справедливості для нас, кримчан, які втратили все", - каже ВВС Україна.

Про користь більшої уваги до деталей говорить і Володимир Огризко.

"Щодо доходів – це питання вже до тих, хто такі документи приймає. Але насправді, це може бути хорошою підказкою для наших офіційних представників для того, щоби звернути на це увагу у посольствах країн, куди такі люди звертаються. Це може бути хорошим запобіжником для того, щоб ті, хто себе асоціює з Росією, відчули, як добре не виїжджати далі Байкалу і Камчатки", - сказав екс-міністр у коментарі ВВС Україна.

Дилема з продовженням

Водночас усі співрозмовники ВВС Україна звертають увагу на ще один аспект: хоча Крим є територією, яку Росія офіційно називає своїм федеральним округом, а більшість жителів Криму отримали російські паспорти, що свідчить про документальне підтвердження "гібридності" громадянства, згодом з’являться (якщо вже не з’явилися) аналогічні питання не тільки щодо Криму, але й стосовно жителів інших територій, неконтрольованих Києвом.

"Це стосується не тільки кримчан, давайте будемо відверті, йдеться і про жителів Донбасу, і, зрештою, про жителів "материкової" України, які мають своє бачення україно-російських відносин. Але наявність різних думок і толерантність до них – це ознака зрілого демократичного суспільства. Навіть ті, хто не поділяє цінностей демократії і права, все одно мають право скористатися перевагами, які надає демократія і право", - вважає Богдан Яременко.

"Риба шукає, де глибше, а людина – де краще", - пояснює народною мудрістю дипломатичну дилему Вадим Трюхан.

Із подібними проблемами вже стикнулася Молдова, яка видає молдовські паспорти мешканцям Придністров'я, які, у свою чергу, найчастіше мають по кілька паспортів - нагадує Дарія Гайдай.

"Після запровадження безвізового режиму між Молдовою та ЄС кількість звернень за молдовськими паспортами зросла. Звичайно, мешканці Придністров'я керуються передусім прагматичними міркуваннями, однак для реінтеграції країни, збереження стабільності та миру - це важлива зміна", - каже вона.

Експерт також звертає увагу на те, що у цьому контексті із новою силою постає і ще одне суперечливе питання - подвійного громадянства.

"Мешканці Криму, які мають і російські, і українські паспорти, фактично, мають подвійне громадянство, яке заборонене в Україні, - зазначає Дарія Гайдай. - Однак це проблема не лише кримчан. Чимало осіб у прикордонних (і не лише прикордонних) областях мають кілька паспортів. Чимало українських політиків мають окрім українського, громадянство ще якоїсь країни. Виникає правова колізія, коли подвійне громадянство не дозволене, але інструментів, щоб ефективно протидіяти цьому, Україна не має".

Серед можливих проблем, які постають із наближенням часу, коли українці зможуть подорожувати до Європи без віз, питання про те, що це означатиме для людей, які мають український паспорт, але не відчувають себе громадянами України (а можливо, є громадянами інших держав), не виглядає найголовнішим.

Проте, як виглядає, з нього можна судити про масштаб і серйозність проблем, що постали перед Україною від анексії Криму Росією у березні 2014 року.

Новини на цю ж тему