"Правнук партизана, внук партизана і сам партизан" - ким був Павло Шеремет

Шеремет Копирайт изображения UNIAN
Image caption Відомий журналіст Павло Шеремет загинув вранці 20 липня

Зранку у середу в центрі Києва внаслідок вибух автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет.

Правоохоронні органи почали розслідування за статтею про умисне вбивство.

Співчуття у зв’язку з загибеллю журналіста висловили президент та прем’єр-міністр України, до якнайшвидшого розслідування смерті пана Шеремета закликали ОБСЄ і посол ЄС в Україні Ян Томбінський.

ВВС Україна нагадує своїм читачам ключові моменти біографії Павла Шеремета.

Павло Шеремет народився 28 листопада 1971 року в Мінську. Закінчив факультет міжнародних економічних відносин Білоруського економічного університету.

Він працював консультантом економічних програм Білоруського телебачення, згодом – був там же автором та ведучим однієї з аналітичних програм.

У 1996 році пан Шеремет очолив білоруське бюро російського телеканалу ОРТ.

Уже тоді набув слави жорсткого критика президента Білорусі Олександра Лукашенка.

У липні 1997 року його у складі знімальної групи ОРТ затримали білоруські правоохоронці на кордоні з Литвою під час зйомки матеріалу про контрабанду.

Копирайт изображения Reuters
Image caption У кінці 90-х Павло Шеремет відсидів понад два місяці за ґратами у Білорусі

Згодом пана Шеремета звинуватили у незаконному перетині держкордону Білорусі, а Олександр Лукашенко заявив, що журналіст отримував винагороду від іноземних спецслужб.

В результаті Павла Шеремета засудили до двох років ув’язнення умовно. Понад два місяці він провів за ґратами. Після звільнення – заявив, що справу проти нього ініціював білоруський президент.

З 1999 року працював у московській редакції телеканалу ОРТ – ведучим інформаційної програми "Время", власної аналітичної програми, керівником відділу спецпроектів.

Роботу ведучого програми "Время" згодом сам пан Шеремет називав "ганебним" періодом свого життя: висвітлення головним російським телеканалом виборів до Державної думи, за його словами, було далеким від демократичних стандартів.

Зате фільм "Дике полювання" про протистояння білоруської влади та опозиції, який він випустив у той період, отримав премію ОБСЄ у галузі журналістики.

Сам пан Шеремет пізніше згадував, що приводом для розірвання його стосунків з "першою кнопкою" російського телебачення стала його стаття у газеті "Ведомости", у якій він написав, що "Росія йде шляхом Білорусі".

Наступним його місцем роботи став журнал "Огонек", де він очолював відділ політики і суспільства. До останнього часу пан Шеремет писав авторські колонки для цього видання.

У 2005 році пан Шеремет став ініціатором створення білоруського інформаційно-аналітичного ресурсу "Белорусский партизан". Саме його адреса була вказана як адреса сайту журналіста у профілі Шеремета у Twitter.

"Правнук партизана, внук партизана і сам партизан", - описував він себе тут же.

У березні 2010 року Павла Шеремета позбавили білоруського громадянства. Причиною такого кроку назвали наявність у нього російського паспорту.

"Мені це нагадує практику позбавлення радянського громадянства дисидентів у 70-х роках… Будемо чекати, коли поміняється влада, і мені повернуть білоруський паспорт, як повернули громадянство радянським дисидентам", - коментував він тоді цю історію.

Пан Шеремет є автором кількох документальних фільмів. Зокрема, про переслідування білоруської опозиції та чеченську війну. А також кількох книг – зокрема, про режим Олександра Лукашенка та екс-президента Грузії Михеїла Саакашвілі.

Протягом останніх кількох років Павло Шеремет мешкав у Києві. З 2012 року співробітничав з "Українською правдою". Крім того, вів програму діалоги на телеканалі "24", співпрацював з "Радіо Вести".

У 2013 році він спробував відновити співробітництво з російським телебаченням, почавши працювати на новоствореному "Громадському телебаченні Росії". Однак вже у травні наступного року він залишив цей канал - через власну позицію щодо подій в Україні.

Копирайт изображения facebook petroporoshenko
Image caption Павла Шеремета поховають у Мінську

"Вважаю анексію Криму і підтримку сепаратистів на сході України кривавою авантюрою та фатальною помилкою російської політики", - написав він тоді.

Пан Шеремет активно займався журналістською освітою в Україні. Його колеги з "Української правди" кажуть, що він опікувався розвитком школи журналістики, організованої цим виданням, проводив майстер-класи з техніки інтерв’ю, спецрепортажів та документалістики.

Коло тем, якими займався Павло Шеремет в Україні було надзвичайно широким. Він продовжував писати на тему ситуації в Білорусі, а водночас його останній блог на "Українській правді" присвячений ролі "людей в камуфляжі" в суспільних та політичних процесах України.

Загинув пан Шеремет по дорозі на радіоефір з керівником української Федерації легкої атлетики Ігорем Гоцулом.

Колеги називають Павла Шеремета надзвичайно позитивною людиною.

"Він міняв українську журналістику, він був учителем і хотів ділитися своїм професійним досвідом і далі… Це удар по всій українській журналістиці, і дуже складно повірити в те, що сталося", - сказала в ефірі телеканалу "112" головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва-Боровик.

"(Павло Шеремет) був одним із піонерів репортерської журналістики, журналістики факту, журналістики розслідувань… Він був людиною, яка безсумнівно добре розуміла і Росію, і Україну, і Білорусь, але, можливо, саме тому він був європейським, а не російським, не українським, не білоруським журналістом", - написав на сайті російського телеканалу "Дождь" його ведучий Костянтин Еггерт.

"У повідомленні "Української правди" не написано головного – вбито керівника популярного патріотичного сайту "Белорусский партизан", який твердо займав патріотичну білоруську позицію… Це був теракт перш за все проти Білорусі, а не України", - написав у Facebook білоруський опозиційний політик Микола Статкевич.

Мати Павла Шеремета повідомила "Белорусскому партизану", що журналіста поховають у Мінську.

Новини на цю ж тему