Чи варто розповідати про своїх дітей на роботі?

Копирайт изображения Getty
Image caption Як багато треба знати колегам про ваших дітей?

Якби вас попросили скласти перелік тем, які не слід зачіпати на роботі, ви, напевно, згадали б секс, гроші, релігію і політику. А слідом за ними – психічне здоров’я або (о, ця жахлива фраза!) "жіночі проблеми".

Та чи включили б ви до цього списку тему дітей?

Як мама "проблемного" хлопчика, я постійно себе про це питаю. Коли під час роботи у мене дзвонить мобільний, і учителька з групи продовженого дня повідомляє про нові витівки мого сина, чи варто мені розповідати про це колегам? І наскільки докладно?

Поставимо питання прямо: чи припустимо обговорювати своїх дітей з колегами?

"Якщо хочеш зробити кар’єру, то ні", – сказала моя подруга, чоловік якої працює в одній з провідних корпорацій і яка вже багато років уважно спостерігає за поведінкою його начальників.

Джессіка Прайс Джонс, психолог праці та письменниця, також не має сумнівів у тому, що надмірна відвертість щодо подробиць сімейного життя – річ небезпечна, особливо якщо ваші діти кидають тінь на ваш ідеальний імідж.

"На роботі краще бути якнайменше вразливим. Адже варто вам проявити вразливість, вас починають вважати слабким, а коли ви слабкий, хтось сильніший займе ваше місце у зграї", – каже вона.

"У корпоративному світі необхідно весь час проявляти сильний характер. Я в цьому переконана".

Cлабкість?

Тоді виникає наступне питання, що стосується матерів, які працюють: чи мусять жінки бути сильнішим за чоловіків? Чи до них застосовують інші критерії?

"Безперечно", – запевняє Джессіка Прайс Джонс. На її думку, якщо чоловіки розповідають колегам про своїх дітей, це позитивно позначається на їхній репутації. Їх вважають турботливими батьками. Але з жінками все інакше, каже вона.

"Я не можу так само розповідати про своїх дітей, бо для мене це не буде сильною стороною. У жінок це сприймається як слабкість".

Вебсайт Mumsnet погоджується, що жінки мусять знайти цю хитку рівновагу. Поради цього сайту для матерів, що повертаються на роботу після декретної відпустки, завершуються словами: "І пам’ятайте золоте правило – не можна постійно розповідати про роботу своїм домашнім і (напевно, це ще важливіше) не можна постійно говорити про своїх дітей на роботі".

Копирайт изображения Getty
Image caption Материнство – це мінус для кар’єри, тоді як батьківство – плюс

Як показало нещодавнє дослідження, різниця у сприйнятті відчувається відразу, як у працівника з’являється дитина. І не треба навіть багато про цю дитину говорити.

У цьогорічному опитуванні "Товариства Фосетт" – організації, що бореться за рівність статей, 46% респондентів сказали, що, народивши дитину, жінка стає менш віддана своїй роботі. Щодо чоловіків таких відповідей було лише 11%.

Більше того, коли питання сформулювали протилежним способом, то майже третина респондентів погодилась, що чоловіки стають ще відданішими роботі, коли у них з’являються діти.

Виходить, що материнство – це мінус для кар’єри, тоді як батьківство – плюс.

Помилкова прив’язка до статі

Тамара Бокс – партнерка у міжнародній юридичній компанії Reed Smith і керівниця проекту "Впливові жінки" британського Фонду досліджень раку.

Вона визнає, що жінки потерпають від багатьох упереджень, але водночас наполягає: це не має перешкоджати їм бути собою. На її думку, таке лицемірство невиправдане з точки зору бізнесу.

"Вимагати, щоб жінки мовчали про своїх дітей, чи прикидалися, що тих дітей не існує, чи ніколи не йшли з роботи раніше через материнські обов’язки – не вихід, – каже вона. – Це погано позначається на бізнесі".

"Рано чи пізно, ці жінки вирішать, що ця робота їм не підходить, і підуть".

Копирайт изображения REED SMITH
Image caption Головне – це контакт, каже Тамара Бокс: "Можливо, вас об’єднає тема дітей, а може, взуття чи прикраси"

Утім, не всі погоджуються, що це питання треба обов’язково розглядати у контексті боротьби між статями.

"Гадаю, це прив’язується до статі помилково, – каже Ейлі МакАдам, директор з інфраструктури в Європі та Азії інженерно-будівельної компанії Bechtel. – Це більше пов’язано з індивідуальними особливостями".

Навіть у межах її команди, пояснює вона, дехто полюбляє обмінятись особистими новинами на початку зустрічі, тоді як інших це дратує чи викликає відчуття стресу. З її спостережень, це не залежить від статі.

Як і в багатьох інших компаніях, у Bechtel працівники проходять тренінг з усвідомлення своїх упереджень. За словами пані МакАдам, він стимулює до відкритого обговорення: "Важливо створити таку атмосферу, де працівники могли б спитати: як ви це сприймаєте, коли я розповідаю про своїх дітей? Такі розмови справді корисні".

Є контакт!

І не просто корисні, стверджують деякі люди, а й необхідні для успішної діяльності компанії.

Сьогоднішні офіси не такі формальні, як колись, і більш толерантні, – стверджує Тоні Франко, консультант з брендової політики, який працює з маркетологами багатьох компаній.

Копирайт изображения TONY FRANCO
Image caption На думку Тоні Франко, відкритість щодо себе та своїх цінностей сприяє атмосфері довіри

За його словами, важливу роль у цьому відіграє відкритість працівників щодо свого особистого життя і характеру: "Ключове завдання працівника – налагодити хороші стосунки з усіма колегами по роботі, досягти з ними розуміння, щоб бути добрими знайомими і довіряти одне одному. Це справді необхідно, особливо коли працюєш у команді".

Тамара Бокс з ним погоджується. Зізнання в тому, що у вас є діти, аж ніяк не має підривати ваш імідж професіонала, вважає вона. Навпаки, це прекрасний спосіб будувати стосунки, як з клієнтами, так і з колегами. Вона сама – мама 10-річного сина і прагне до щирості і відвертості у діловому житті.

"Є різні шляхи для встановлення контакту з іншими людьми, а саме це потрібно нам на роботі", – каже вона.

"Людина найефективніша, коли відчуває такий контакт, і, як на мене, особисті розмови допомагають його встановити. Але не всі такої ж думки".

Це важливе застереження. Не всі колективи однакові. Втім, зауважує пані Бокс, це стосується будь-якої теми – не слід без кінця говорити про те, що аудиторії нецікаво, хоч про недільну гру у гольф, хоч про ваших обдарованих нащадків.

Тим, кого переповнює батьківська гордість, варто взяти це до уваги.

Новини на цю ж тему