Скільки добровольців АТО за ґратами?

Бійці батальйону "Торнадо" у залі Оболонського суду Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Бійці батальйону "Торнадо" у залі Оболонського суду Києва

Офіційні відомства в Україні не мають точної інформації про те, скільки бійців добровольчих батальйонів підозрюються у скоєнні злочинів, перебувають у слідчих ізоляторах або засуджені.

У Генеральній прокуратурі України кажуть, що не ведуть окремої статистики про злочини, скоєні добробатами.

"Єдиний звіт про кримінальні правопорушення" не передбачає виокремлення даних про вчинення злочинів окремими суб'єктами, зокрема, колишніми добробатами, у зв'язку з чим надати таку інформацію немає можливості", - ідеться у відповіді Генеральної прокуратури на запит ВВС Україна.

У той же час, правозахисники і громадські активісти кажуть, що може йтися про сотні людей і що більшість злочинів, що їм інкримінують, скоєні у зоні проведення антитерористичної операції.

"Торнадо" і злочини

Найгучнішою справою добробатів є справа колишніх бійців роти патрульної служби МВС України "Торнадо", яких із січня 2016 року судить Оболонський суд столиці.

У Генеральній прокуратурі твердять, що командир "Торнадо" Руслан Онищенко підозрюється у створенні злочинної організації і скоєнні нею тяжких злочинів: зґвалтуванні, незаконному позбавленні волі, заволодінні транспортним засобом, катуванні.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Оболонський суд Києва під посиленою охороною

Розгляд справи постійно супроводжується сутичками добробатів із поліцією і скандалами під час судових засідань. Найзапекліші зіткнення сталися 2 серпня, коли колишні бійці "Торнадо", "Айдару" і "Донбас" вимагали слухань у відкритому режимі і намагалися прорватися до будівлі суду. Вони кидали шини, борошно, зелену цибулю, обливали поліцію водою. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ. За повідомленням МВС України, близько 30 працівників поліції тоді були травмовані.

У залі суду самі підсудні, як твердять у ГПУ, обливали прокурорів фекаліями. Із відеозапису, розміщеного на сайті ГПУ, чути, як підсудні вдаються до грубих образ на адресу суддів, прокурорів та потерпілих.

У самому "Торнадо" звинувачення прокуратури відкидають.

СІЗО "забиті добровольцями"?

Голова Харківської правозахисної групи (ХПГ) Євген Захаров розповів ВВС Україна, що ХПГ опікується справами десятків добробратів, оскільки вважає, що переслідування багатьох із них є упередженим.

"Є випадки, де обвинувачення, на наш погляд, цілком обґрунтовані. Але є і безпідставні, коли кваліфікація дій підозрюваних виглядає дуже сумнівною. Є також випадки, коли те, у чому їх звинувачують, вони взагалі не скоювали", - каже правозахисник.

Лідер громадської організації "Комітет визволення політв'язнів" Тетяна Близнюк твердить, що отримати інформацію про заарештованих добробатів не вдалося навіть через депутатські запити.

"Через депутата Ігоря Мусійчука було звернення до військової прокуратури, СБУ, уповноваженого з прав людини, Державної служби з виконання покарань, міністерства внутрішніх справ - в усі можливі інстанції. Прокуратура відповіла, що такої статистики не веде, пенітенціарна служба - не веде, омбудсмен - те саме. Лише Національна поліція надала інформацію, назвавши, на наш погляд, дуже занижену цифру - навіть ми самі знаємо про значно більшу кількість людей за ґратами", - розповідає Тетяна Близнюк у коментарі ВВС Україна.

Вона вважає, що заниженою статистика може бути тому, що після арешту бійця добровольчого батальйону МВС України у нього забирають посвідчення, "і він вже не при МВС".

У той же час, твердить Тетяна Близнюк, Маріупольське, Бахмутське СІЗО "забиті добровольцями".

"Я знаю, що у СІЗО Бахмута щонайменше 20 добровольців", - розповідає вона.

За даними правозахисників, найчастіше добробатів звинувачують у злочинах, скоєних у зоні АТО, причому переважно у 2014 році. Це незаконне носіння зброї, викрадення людей групою осіб, застосування тортур, незаконне заволодіння автомобілями, участь або створення організованого злочинного угруповання.

Копирайт изображения AFP
Image caption Серед порушених проти добробатів справ є справи про пошкодження майна

Військові чи "мирні" злочини

Євген Захаров вважає, що значна кількість кримінальних справ порушена тому, що конфлікт на Донбасі кваліфікується як "антитерористична операція", хоча насправді слід вести мову про військові дії. Фактично, каже він, прокурори застосовують статті Кримінального кодексу, призначені для мирного часу.

"В країні немає військового стану, є антитерористична операція. Оскільки немає стану війни, не можна застосовувати статті про військові злочини. Тому прокуратура послуговується статтями про загальні кримінальні злочини. Але це неправильно", - каже він.

Євген Захаров нагадав, що у 2014 році, коли на Донбасі втілювався сценарій "російської весни", саме добровольчі батальйони чинили цьому опір.

"Фактично, вони не дозволили поширити зону конфлікту на Південь і захищали українську територію своїми тілами. Це був час, коли значна частина працівників правоохоронних органів, СБУ у Донецькій і Луганській областях перейшли на бік самопроголошених республік, вони не виконували своїх обов'язків, як у мирний час. Добробатам не було на кого сподіватися, окрім як на себе", - каже Євген Захаров.

Голова ХПГ навів такий приклад: бійці добровольчих батальйонів затримували сепаратистів, хоча за законом не мають права це робити, це справа міліції і СБУ. Тепер ці їхні дії кваліфікуються як "незаконне позбавлення волі" особи.

Колишній боєць батальйону "Айдар" Юрій Гуков, який сам вже понад рік перебуває під слідством, каже, що йому відомі випадки, коли кримінальні справи відкривалися за заявами сепаратистів.

"Вони в'їжджали із неконтрольованих Києвом територій Донбасу, писали заяви у міліцію. Тобто, заяву щодо добробата міг написати будь-хто, хто вважає себе постраждалим від дій українських військових", - розповідає ВВС Україна Юрій Гуков.

"От був такий "список Москаля" (колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації, зараз - голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. - Ред.), до якого було включено близько 70 бійців "Айдару". У тому числі там були люди, проти яких були порушені кримінальні справи за заявами людей, чиї будинки були зруйновані внаслідок бойових дій. Але зовсім не було зрозуміло, де докази, що у цьому винні були саме "айдарівці". І справ за фактами пошкодження і руйнування майна - дуже багато", - твердить Юрій Гуков, котрий зараз співпрацює із Харківською правозахисною групою.

Копирайт изображения Getty
Image caption Міжнародні правозахисні організації твердять про порушення прав людини і катування обома сторонами в зоні конфлікту на Донбасі

"Я не виправдовую нікого, ми справді маємо інформацію про свавілля, яке чинили бійці міліцейських підрозділів і військові ЗСУ навіть глибоко у тилу Донецької чи Луганської областей, не кажучи вже про лінію розмежування. Але коли ідеться про військові дії поблизу фронту, на лінії розмежування... Не може Кримінальний кодекс застосовуватися на цих територіях так само, як на мирних територіях", - каже він.

Тетяна Близнюк звертає увагу на ще одну обставину - територіальну підсудність порушених кримінальних справ. Вона каже, що у парламенті лунали пропозиції внести зміни до законодавства, аби колишніх бійців АТО судили не за місцем затримання, а за місцем реєстрації добровольчого батальйону. Але ці пропозиції депутати проігнорували.

Тим часом, правозахисні організації Amnesty International та Human Rights Watch у своєму звіті дійшли висновку, що і українські військові, і проросійські сепаратистські сили на Сході України місяцями незаконно утримували цивільних громадян, а до більшості таких затриманих застосовувалися тортури або інші порушення прав людини.

Кажучи про дії "представників української влади", правозахисники констатують: затриманих "били, застосовували до них електрошок, погрожували зґвалтуванням, стратою та помстою родині - не лише, коли вони перебували під контролем добровольчих батальйонів, але й після передачі їх Службі безпеки України.

У звіті нагадують, що травневий візит до України делегації підкомітету ООН із запобігання катувань закінчився достроково, оскільки влада не надала її членам доступу до пенітенціарних установ, які ті хотіли відвідати.

Читайте більше: "Правозахисники: на Донбасі обидві сторони катують цивільних"

Верховна Рада 7 липня ухвалила закон про амністію у 2016 році, в якому амністії бійців АТО присвячено окрему статтю.

У ній йдеться про те, що від покарання за злочини, які не є особливо важкими, звільняються "особи, які… брали безпосередню участь в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій". Тобто, ухвалений закон стосувався лише тих, хто вже отримав вироки суду.

Але цей закон викликав суперечки. Зокрема, його противники наголошували, що від покарання звільнять всіх власників посвідчень учасника бойових дій, засуджених за нетяжкі злочини, - причому не важливо, де і коли ці злочини були скоєні.

Президент України 17 серпня цей закон ветував і повернув до Верховної Ради.

Новини на цю ж тему