Литва обрала німецькі БТРи, а не українські

Бойова машина піхоти Boxer Копирайт изображения Getty
Image caption Бойова машина піхоти Boxer більше підходить для тих завдань, які ставить перед легкою бронетехнікою литовське командування

Міністр оборони Литви Юозас Олекас в інтерв'ю телеканалу 112 пояснив причини купівлі бронетехніки в Німеччині, а не в Україні тим, що українські бронетранспортрери "не відповідають стандартам НАТО".

Раніше стало відомо, що литовське міністерство оборони вирішило закупити 88 бронемашин Boxer виробництва німецько-голландського консорціуму Artec. Вартість контракту складе 385,6 млн євро.

Поставки почнуться в 2017 році, повністю контракт мають виконати в 2021-му. Вартість українських БТР-4 раніше становила від одного до півтора мільйона доларів за одиницю залежно від домовленостей.

Щоправда, з подальшого пояснення міністра витікає швидше те, що від українських машин відмовилися не просто через стандарти НАТО, а й через невідповідність їх завданням, які литовська армія ставить перед цими машинами.

"Є наші вимоги, які повинні виконуватися, як щодо захисної потужності техніки, так і бойової, - пояснив міністр. - Є стандарти, які прийняті в країнах НАТО, щоб оперувати, спільно брати участь у діях. Цим вимогам відповідала німецька техніка".

Копирайт изображения Reuters
Image caption БТР-4 - новітній український бронетранспортер, у якого було чимало "дитячих хвороб"

Міністр, швидше за все, не мав на увазі стандарти НАТО в широкому сенсі - далі він уточнив, що мова йде про умови, висунуті для одного конкретного замовлення.

"Я говорю про ті вимоги, які були при угоді з Німеччиною. Тут ми висували більш високі вимоги для деяких технічних даних", - пояснив пан Олекас.

Проте багато українських і російських ЗМІ сприйняли це як свого роду вирок українським бронетранспортерів БТР-4 - новим машинам, розробленим в Харківському конструкторському бюро машинобудування в середині 2000-х років.

Нині Україна намагається налагодити постачання цих БТР у свою армію і одночасно прагне втриматися на світовому ринку озброєнь.

На думку експертів, хоча українські бронетранспортери і викликали серйозні нарікання у покупців, вони мають перспективи експорту.

Енергійні закупівлі

Литва вирішила переозброювати свої сухопутні сили новою бронетехнікою на тлі загострення відносин НАТО і Росії.

Копирайт изображения Getty
Image caption Ціна кожного Boxer для Литви складе приблизно 4,4 млн євро

Сусідня з нею Латвія на початку серпня домовилася з Британією про постачання 123 вживаних гусеничних бронетранспортерів CVR(T) за 249,5 млн євро.

У січні повідомлялося, що Естонія планує закупити в Норвегії 35 одиниць шасі БМП CV90 шведського виробництва, щоб модернізувати їх до повноцінних бойових машин. Раніше Таллінн закупив понад 40 колісних БТР Patria Pasi в Нідерландах.

Свої програми розвитку парку бронетехніки мають також Польща й Румунія.

У рамках своєї програми Литва оголосила окремі тендери на бронемашини і бойові модулі до них. Відтак на озброєння збройним силам надійде німецьке шасі Boxer з ізраїльським бойовим модулем з 30-міліметровою гарматою і протитанковими ракетами.

Закони ринку і закони війни

Український експерт з бронетехніки Андрій Тарасенко сказав Російській службі Бі-бі-сі, що німецька техніка більше підходить для європейського театру, вона більш захищена, але має велику вагу.

"Кожна має свої переваги і недоліки. Одна, наприклад, (український БТР-4. - Ред.) має більшу рухливість поза дорогами і може плавати. У іншій (Boxer. - Ред.) кращий захист, але гірша рухливість", - сказав він.

"Ці рішення виглядають цілком обґрунтовано. Водних перешкод там небагато, територія невелика, і ці добре захищені машини будуть виглядати розумно", - пояснив експерт.

З іншого боку, як вважає український військовий аналітик Сергій Згурець, Україні було б непросто перемогти в тендері, який проводила європейська країна, оскільки на цьому ринку Київ не відчуває себе впевнено.

"Ця балтійська країна не могла купити українську техніку, оскільки на ринку країн НАТО серед постачальників домінують дві країни - Німеччина і Франція, з домішкою американських компаній. Тому в цій історії з купівлею німецьких машин для мене нічого нелогічного немає", - сказав він.

Боротьба за ринки

В останні роки Україна активно і не без успіху просувала свою бронетехніку на міжнародному ринку озброєнь, перш за все, в країнах Азії.

БТР-3, також розроблений у Харкові, продавали М'янмі, Таїланду, Нігерії і ОАЕ. БТР-4 купували Ірак й Індонезія. Танки "Оплот" надходили, щоправда, невеликими партіями і з затримками, в Таїланд.

Однак з початком бойових дій на Донбасі навесні 2014 року український уряд відразу ж розпорядився припинити експорт нової техніки. Було припинено постачання танків до Таїланду (а згодом відновлено), а також призупинилися переговори з іншими країнами.

За два роки, від початку 2014 до кінця 2015-го, за даними шведського інституту SIPRI, експорт озброєнь з України скоротився вдвічі.

Головним завданням нині, за словами Сергія Згурця, стала спроба, з одного боку, повернути втрачені позиції на міжнародному ринку і завоювати нові, а з іншого - забезпечити постачання бронетехніки в армію, яка продовжує воювати на Сході.

"Як тільки ви робите паузу на зовнішньому ринку, вона тут же заповнюється російською або китайської технікою, і повернутися на заморожений ринок доволі важко", - вважає експерт.

Репутація і війна

Повернути позиції на ринку озброєнь непросто. Необхідно, як мінімум, завоювати репутацію. БТР-4 був не найвдалішою машиною для цього.

Іракський контракт врешті-решт обернувся скандалом, пов'язаним, зокрема, з якістю броні БТР-4. За словами пана Тарасенка, в цьому проявилася давня проблема оборонно-промислового комплексу пострадянських країн - невміння організувати післяпродажне обслуговування.

З одного боку, цей контракт негативно вплинув на репутацію українських бронетранспортерів, але з іншого - вони тепер активно використовуються в бойових діях проти "ДНР-ЛНР", що за законами ринку озброєнь сильно підвищує їхній статус як товару.

Проте, за словами експерта Тарасенка, війна розкриває не тільки переваги, а й недоліки техніки. "Якщо її будуть використовувати так, як її використовували в деяких випадках, то це зіграє негативну роль. Були випадки неграмотного використання, були випадки втрати техніки", - сказав він.

З іншого боку, вважає експерт, бойові дії виявляють безліч "дитячих хвороб" - у таких конфліктах техніка, як він висловився, "дорослішає" набагато швидше.

Сергій Згурець зазначає, що розвивати проект БТР-4 складно через негласне правило європейських машинобудівників. Вони намагаються не продавати вузли і агрегати тим країнам, які створюють військову техніку, щоб постачати її в гарячі точки.

Новини на цю ж тему