Флігель на Паньківській та інші київські адреси Михайла Грушевського

Image caption Пам'ятник Михайлу Грушевському в центрі Києва розташований біля університету, Будинку вчителя, де була Центральна рада, та президії Академії наук

Від дня народження Михайла Грушевського 29 вересня виповнюється 150 років. ВВС Україна разом з істориком Миколою Кучеренком підготували путівник пам'ятними місцями українського науковця і політика у Києві.

Більшість будівель, пов’язаних з Грушевським у столиці, вцілили. Проте від великого родинного маєтку в центрі міста залишився лише невеликий триповерховий флігель. Зараз там розташований історико-меморіальний музей.

Університет

Image caption Меморіальний барельєф біля центрального входу до "червоного корпусу" Національного університету імені Тараса Шевченка. Тут Михайло провів 1886 -1894 pоки.

Київщина - мала батьківщина Михайла Грушевського. Його мати походила із Бердичівського повіту, а батько – із Чигиринського, у Києві жили їхні родичі. Коли Михайло вчився в університеті, його мати питала в листі: "Як там наш святий Київ?". А батько, як хворів, просив піти помолитись за його здоров’я до Михайлівського монастиря.

У 20 років Михайло Грушевський вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, де згодом працював як професорський стипендіат і захистив дисертацію на ступінь магістра.

Першою великою науковою роботою, яку Михайло написав в університеті, була "Історія Київської землі", яку він присвятив батькові та матері.

Зараз при вході в "червоний корпус" вже Київського університету імені Тараса Шевченка є меморіальна дошка ученому.

Кадетський корпус

Вступивши до університету, Михайло Грушевський жив у свого дядька - брата матері, який викладав у Володимирському кадетському корпусі і мав там службову квартиру.

Зараз в цій будівлі на Повітрофлотському проспекті розташоване міністерство оборони.

Щодня студент піднімався до університету бульваром Тараса Шевченка, перейшовши залізницю. "Хоч батько наставав на тім, щоб я їздив (із візником - Ред.), я вважав, се недопустимою для себе марнотратністю, і ходив пішки, витренувався так, що дорога від корпуса до університету брала в мене тільки півгодини - а то було добрих три кілометри, - згадує Михайло Грушевський у спогадах. - Зробити таких два кінці можна було без натуги, - але вибратись до міста вдруге того самого дня - се було вже тяженько, особливо в негідь або зимою. Се було перша неприємність: вона відтинала мене від світу і фактично замикала мене в мурах Кадетського корпусу… ".

Через півтора року Михайло переїхав ближче до університету та поселився у тітки - сестри матері. Її чоловік викладав і мав службове житло у Першій гімназії, де зараз розташований "жовтий корпус" університету. Там він винаймав кімнату із "виглядом на старий город".

Іще одна київська адреса Грушевського, де він жив, як вчився на магістратурі, була на розі Тарасівської та Льва Толстого. Далі на вулиці Тарасівській жила його тітка - сестра його батька, в якої він часто бував.

Після навчання у Києві Михайло переїхав до Львова працювати на історичній кафедрі місцевого університету.

Садиба Грушевських

Дім Грушевських побудували на вулиці Паньківській в 1909 році на кошти, успадковані Михайлом, його братом та сестрою від покійного батька.

Це був великий будинок майже на сім поверхів. Оформити дім у стилі українського модерну допомагав його друг, митець Василь Кричевський.

Image caption Після того, як великий фамільний дім Михайла Грушевського був зруйнований, він жив у цьому флігелі. Зараз тут меморіальний музей.

Про цей будинок сам Грушевський згадував так: "Звідси весь Київ видно". Це будівництво завершилось тоді, коли Михайло Грушевський вже приїжджав зі Львова (з Австро-Угорській імперії) до Києва як голова Українського наукового товариства. Він був одружений та мав доньку.

Але дім Грушевських не простояв і десяти років. Більшовики на початку 1918 року увійшли у Київ. Цей будинок на пагорбі, який було добре видно із прилеглого вокзалу, обстріляли із бронепоїздів. Він згорів.

Тоді були знищені унікальні коштовності – бібліотека Михайла Грушевського, де були давні документи гетьманських часів, і зібрання творів Кричевського.

Центральна рада

Наприкінці 1914-го Михайла Грушевського в Києві арештовують за звинуваченнями в австрофільстві. Кілька місяців він перебував у Лук’янівській в’язниці. Потім його вислали до Симбірська, звідти - до Казані, а потім - до Москви.

Після лютневої революції в Петрограді, у березні 1917 року він повертається до Києва із Москви після трьох років заслання. Вже як заочно обраний голова новоутвореної Центральної Ради, як "найбільш авторитетна постать, найвидатніший борець за Україну".

Вже за кілька днів у Києві відбувається велика українська маніфестація.

"Весь Київ, можна сказать, виступив – одні в процесіях, інші на них дивитись. Українських процесій і прапорів зібралася сила, гарно було дивитись і на маніфестантів — переважно молодь …", - зі спогадів Грушевського.

Тоді Михайла на руках винесли на балкон міської думи на Хрещатику (будівля зруйнована), звідки він виступив із промовою.

А потім демонстрація піднялась на Софійську площу: "На площі не було ніяких приспособлень для промовців. Навколо Богдана (пам’ятника Богдану Хмельницькому – Ред.) стояли дрова в сажнях. Вони мали служити трибунами. На одну з сих трибун виліз я, на сусідні – інші оратори, різні добровольці священики імпровізували молебень…Людська ріка, забарвлена різнокольоровами коругвами, пливла і пливла без кінця, заповнюючи свобідну площу…", - зі спогадів Михайла Грушевського.

Image caption В одній з кімнат Будинку вчителя розташований музей Української народної республіки

Центральна рада, в яку прийшов Михайло Грушевський, була в тодішньому Педагогічному музеї. Велику частину будівлі займала школа військових льотчиків-спостерігачів. В квітні 1917 року відбувся Національний український конгрес, що пройшов у нинішній будівлі філармонії. Тоді обрали депутатів до Центральної Ради та її керівників.

"Як у дім ідуть сюди люди з сіл, пересиджують дощ і ночують тут же на камінних плитах і хідниках. Більш демократичної установи на світі, мабуть, не було, і такий характер витримала вона до кінця", - зі спогадів Михайла Грушевського про Центральну раду.

Тут приймали всі чотири Універсали – перший проголосив автономію Української народної республіки в складі Росії, останній - незалежність, а також конституцію УНР. Після того, як Центральна рада припинила існування у квітні 1918 року, Михайло Грушевський невдовзі виїхав з України.

Копирайт изображения ukrinform
Image caption Проголошення Універсалу Центральної Ради на Софійській площі. У центрі - Симон Петлюра, голова Центральної Ради Михайло Грушевський, Володимир Винниченко.

Зі спогадів очевидців, після приходу радянської влади будівля Центральної ради стояла "мертвою будовою". Її згодом відкрили як музей революції, а потім перетворили на музей Леніна. Зараз тут розташований Будинок учителя.

Всередині будівлі барельєф - діячі першого уряду Української центральної ради.

Академія наук

Коли Михайло Грушевський повернувся в радянський Київ з еміграції навесні 1924 року, руїн його родинного будинку вже не було. Їх підірвали більшовики за три роки до цього.

Він селиться у флігелі, який його родина раніше придбала разом із землею на Паньківській. В ньому другий поверх належав братові – Олександрові, а третій поверх – сестрі Ганні.

Михайла обрали членом Всеукраїнської академії наук, а потім Академії наук СРСР. Тут він очолив історичну секцію.

Академія розташована в будівлі колишнього пансіону, на вулиці Володимирська, 54.

Image caption В цьому будинку була Історична секція Академії наук під проводом Михайла Грушевського. Зараз про це нагадує меморіальна табличка.

Історична секція академії наук 1927 року отримала в своє розпорядження будинок на Володимирській, 35. Зараз це одне з приміщень СБУ.

Михайло Грушевський запросив Василя Кричевського по-новому оформити будівлю всередині – в стилі українського авангарду.

Приміром, у залі засідань були соснові панелі та селянське полотно з меандровим орнаментом, прості крісла з берези, в червоних квадратах - портрети Маркса, Шевченка, Франка, Драгоманова. У залі літературно-історичної комісії – червоне тло стін та чорні поліровані меблі, на стінах портрети кобзарів та збірка народних давніх музичних інструментів, панно "Мамай" Олександра Саєнка.

Кабінет Грушевського був "в найдальшому закутку будинку" - це маленька довгаста кімната з письмовим столом і книжковими шафами, канапою для відвідувачів, на стіні панно "Бранці в Турецькій неволі" Саєнка.

1931 року він з дружиною і донькою виїжджає до Москви на "почесне вигнання", де він пережив ще один арешт.

За три роки, коли Михайло Грушевському було 68 років, він помер під час лікування у Кисловодську.

Поховання

Image caption У цій будівлі навпроти президії Академії наук прощались із померлим Михайлом Грушевським

Коли його тіло привезли до Києва, то на вокзалі чекала скромна делегація від Академії наук, щоб одразу везти труну на Байкове кладовище.

Але сценарій змінився, коли в газеті "Правда" вийшов некролог "видатному буржуазному вченому".

Тіло Грушевського відвезли у конференц-зал Академії наук на Володимирській 55, де тривали два дні прощання. І лише потім був похорон. За одними спогадом – процесія до Байкового кладовища була велика, за іншими – нечисленна.

Через 14 років, в 1948-му, поруч поховали його вдову – Марію. Вона залишалась у флігелі на Паньківській і чекала повернення єдиної доньки Катерини, яку арештували та відправили в радянські табори невдовзі після смерті Грушевського.

Остання згадка про Катерину була в 1941 році. Також був репресований брат Михайла – Олександр.

Копирайт изображения ukrinform
Image caption Одна з найвизначніших робіт Михайла Грушевського - "Історія України-Руси".

Пам’ятник Михайлу Грушевському біля Будинку вчителя відкрили 1 грудня 1998 року. Скульптор – Володимир Чепелик. Ще раніше в Києві з’явилась вулиця Грушевського, де розташована будівля уряду.

Про київське життя видатного політика та вченого ВВС Україна розповів провідний науковий співробітник музею та автор екскурсії "Володимирський шлях Михайла Грушевського" Микола Кучеренко. Цей текст створено на основі екскурсії, записаної у травні.

Новини на цю ж тему