Російська мова домінує у більшості сфер - дослідження

Постамент Копирайт изображения UNIAN
Image caption Як і постаменти знесених комуністичних пам'ятників, місце української мови у багатьох сферах життя - порожнє

Російська мова продовжує домінувати у багатьох сферах суспільного життя в Україні, стверджують автори нового звіту "Становище української мови в Україні в 2016 році".

В аналітичному документі, підготовленому рухом "Простір свободи", зазначено, що російська переважає в телеефірі, друкованих виданнях, сфері послуг та українському сегменті інтернету.

Багато у чому повторюються тенденції, зафіксовані у минулорічному звіті.

"Ключовим негативним чинником, який стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер, є мовний закон Ківалова-Колесніченка. Для приведення правового поля у відповідність з Конституцією і європейською практикою необхідно скасувати цей закон і прийняти нове мовне законодавство", - вважають автори дослідження.

Водночас оприлюднені матеріали вказують на домінування української мови в освіті й кінопрокаті.

Автори огляду розповіли, що для його підготовки користувалися даними державної статистики, соціології, а також моніторингових досліджень, над якими працювали волонтери в усіх регіонах України.

Закономірний стан справ

Згідно зі звітом, 60% громадян України вважають рідною українську мову, для 15% це російська, для 22% - обидві, для 2% - інша мова. Вдома українською спілкується лише половина опитаних.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Через те, що Крим і частина Донбасу тепер не доступні для статистики, українська мова абсолютно домінує у школах

"Під тиском чинників русифікації значна частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкується нею на роботі чи навіть удома", - кажуть автори огляду.

Частка шкіл з українською мовою викладання, без урахування непідконтрольних українській владі територій, перевищує 91%. Найбільше - 100% - у Рівненській області, найменше - 56,2% - у Донецькій.

У таких школах навчаються майже 85% українських школярів - приблизно стільки ж, як і минулого року.

"Водночас на окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини здійснюється стрімка примусова русифікація, українська мова витіснена з усіх сфер суспільного життя", - зазначають автори звіту.

При цьому частка учнів, які вирішили проходити ЗНО з таких предметів українською, дещо зросла:

  • історія України - до 93,5% у 2016 з 91,6% у 2014
  • математика - понад 88% проти 87,3%
  • біологія - понад 91% проти 90,3

Вадим Карандій, директор Українського центру оцінювання якості освіти:

  • "Такий стан справ із результатами ЗНО є абсолютно закономірним. Протягом останніх двох-трьох років відбулися потужні зміни, здебільшого пов'язані із територіальним фактором. У цілому по Україні рівень використання української мови для проходження ЗНО значно зріс. Якщо ще кілька років тому 16-18% тестів проходили російською мовою, то зараз цей показник становить 8-9%. Це відбулося за рахунок того, що найбільші території, на яких російська є основною у вжитку - Крим, частина Донецької і Луганської областей - на жаль, не підконтрольні України, і ЗНО там не проводять. На решті територій особливих змін немає. Це пов'язано з тим, що оцінювання, як правило, відбувається у досить жорстких умовах, коли абітурієнт повинен продемонструвати свої максимальні знання. Здебільшого для цього слід користуватися тією мовою, якою відбувалося навчання - як правило, це рідна мова. І ці дані є точнішими за результати будь-яких соціологічних досліджень. Тобто за результатами ЗНО ми отримуємо реальний мовний зріз у цій віковій категорії. Говорити ж про перехід на інші мови навчання у школах, зокрема на українську, поки що зарано - цей ефект ми зможемо відчути лише за 5-6 років".

"И так поймут"?

Порівняно з минулим роком, майже на 1% поменшало книг і брошур українською мовою - тепер цей показник становить 64,6%. Хоча книжок російською також поменшало, натомість до 6% виросла кількість видань іншими мовами.

Копирайт изображения Getty
Image caption Кінопрокат адаптувався до української, телебачення - ні

Кількість газет українською залишилася практично незмінною - приблизно 34%.

У кінопрокаті українська мова ще більше зміцнила свої позиції - 88% стрічок були дубльовані або озвучені нею.

Зросла частка пісень українською мовою на радіо - ще до запровадження квот вона сягнула 10% (у 2013-му - 2,2%).

Частка ефірного мовлення українською на провідних телеканалах у прайм-тайм, порівняно з 2014 роком, практично не змінилася - трохи більше 30%.

Отак Довженко, медіаексперт, викладач УКУ:

  • "Перша причина того, що телепродукт робиться російською - в голові в телепродюсерів і менеджерів: це шаблонне уявлення про те, що мешканцям міст зручніше й природніше сприймати російську мову. Не в останню чергу це зумовлене тим, що самі менеджери й продюсери здебільшого є людьми російської культури. Друга причина - дотепер значною мірою спільний з Росією маскультурний простір. Через це російські зірки справляють велике враження, особливо на старше покоління, яке пам'ятає СРСР і 90-ті - часи панування російської маскультури в Україні. І третя - вона стосується фільмів, серіалів і шоу - комерційний розрахунок: частину виробленого в Україні телеконтенту можна продати в Росії, а російський контент, до якого десять років цілеспрямовано призвичаювали аудиторію, справді став звичним для любителів телемила. Ситуація могла би бути вже кращою, але в 2014 році і владі, і активній частині суспільства закортіло протиставити риториці "утисків російської мови", яку транслювала кремліська пропаганда, картинку двомовної ідилії - "Єдина країна/Единая страна". Тільки зараз політики і суспільство поступово, обережно повертаються до обговорення реальних проблем української мови. Можливо, було б доречно провести масштабне дослідження, достовірність якого медіагалузь не змогла б поставити під сумнів, і показати, що насправді запиту на контент саме російською, а не українською, мовою в суспільстві нема. Багатьом людям справді все одно, якою мовою, і тут уже держава повинна встановити запобіжник, аби телебізнесмени не тлумачили це в дусі "и так поймут".

Шаблони поведінки

Активісти також дослідили застосування української у закладах харчування в 26-х найбільших містах України.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Лише третина газет "розмовляють" українською, в інтернеті - ще менше

У 40% із них немає меню українською мовою. У приблизно такій же кількості закладів з відвідувачами не розмовляють українською. Більшість вивісок, навпаки, оформлені державною мовою.

В інтернеті ситуація дещо складніша: лише 11% українських сайтів із тисячі найпопулярніших оформлені українською мовою, тоді як російською - майже 67%, решта - двомовні.

Максим Саваневський, експерт у галузі інтернету:

  • "11% - це доволі мало. Основна причина криється у тому, що дуже багато тих, хто створює контент, у першу чергу орієнтуються під російськомовний інтернет. Шаблон використання інтернету у багатьох користувачів - навіть україномовних - використовувати російський синтаксис під час пошуку інформації. Через це дуже багато сайтів орієнтуються саме на такого користувача. Окрім того, значний сегмент українського інтернету орієнтується на користувача з Росі. Наприклад, у топ-10 новинних сайтів України приблизно 15% - з Росії. Тож для них це питання додаткових доходів. Підтримувати дві версії сайту для більшості невигідно, і ми фактично є заручниками ситуації, коли поруч є такий потужний сусід як Росія. Ця ситуація змінюється - в Україні з'являється дедалі більше двомовних сайтів, для частини українська мова стає основною, змінюються звички користувачів. Але слід бути реалістами - кардинальних змін у цій сфері найближчими роками не слід очікувати."

Також на цю тему

Новини на цю ж тему