Українською по-американськи - рецензія на Кідрука

Рецензія члена журі Андрія Куркова на книжку Макса Кідрука "Зазирни у мої сни".

Коли людина багато читає, багато подорожує, багато на що звертає увагу і має при цьому дуже гарну пам'ять і математичне відчуття логіки, рано чи пізно така людина буде шукати спосіб "віддати" все, що набрала у життя.

У випадку з Максом Кідруком, спосіб "віддавання" – це написання книжок.

Тобто від своїх перших і одразу успішних тревелогів Макс Кідрук, розширюючи власне коло інтересів, поступово перейшов до жанрової літератури з дуже специфічними якостями і характеристиками.

Якщо в тревелогах натяки на можливу небезпеку подорожі перемішувались з легкою іронією, то поступово інтерес до саспенсу, жаху, напруги у автора збільшувався і відсував іронію та напівсерйозне ставлення до сюжетів на другий план.

Роман "Зазирни в мої сни" – це вже повністю звільнений від будь-якого натяку на іронію чи полегшене сприйняття життя літературний продукт професійного рівня і частково американського, частково українського походження.

Тут мова йде не стільки про те, що дія роману відбувається в США та в Україні, що дуже цікаво співставлені наче на одній широті (а може й справді на одній широті?) Балтимор і Рівне.

Ні, я маю на увазі не звичне, досить "жорстке" використання української мови, яку читачі звикли любити окремо від розказаної за допомогою її історії.

В цьому романі мова – це просто цеглинки, з яких прагматично і динамічно побудований твір.

Це лексика, синтаксис, це короткі речення без спроб додати кольору чи "мовної" фантазії.

Навпаки, це постійна недосказанність, яка має породжувати страх.

Для тих читачів, хто вільно знає англійську, шоком може виявитись той факт, що Кідрук зміг довести українську цього роману до функціональності англійської, а радше американської англійської з її "I got it", "Take it!","Go ahead!".

Тобто голий і холодний рух сюжету і конкретні, дуже конкретні психологічні переживання головного героя.

Головний герой – батько хлопчика Теодора – насправді винен в тому, що не звернувся вчасно до лікаря, коли вони з дружиною помітили, що з хлопцем не все гаразд.

В результаті звернулись, але майже запізно: під час операції серце хлопчика на півхвилини зупинилось.

За ці півхвилини перебування в потойбіччі в мозок Теодора встигло "залізти" щось таке, що потім не даватиме інколи хлопчику спати, а його батькові спокійно жити.

Вся історія, що відбувається, це спроби батька вилікувати сина. Вилікувати в Америці за допомогою ФБР, ЦРУ і так далі.

Як ви вже зрозуміли, ми говоримо зараз про психологічний триллер, перенасичений технічними і медичними таємницями та знаннями.

Технічності в іншому сенсі додає в роман і регулярний і не завжди обов'язковий "product-placement" - точне називання брендів та фірм, що створили присутній в тому чи іншому епізоді предмет.

Хоча окрім "товарів народного вжитку" в романі багато музики і виконавців, багато інших речей, які доводиться автору пояснювати читачам за допомогою зносок.

І ця купа силенна іноземних слів, фраз, цитат з англомовних пісень – вона таки має свою функцію, додаючи тексту ще більше американськості, про яку я вже згадував раніше.

Якби не було міста Рівне, якби в романі не виникали українські реалії, та навіть відома футбольна кричалка "Путін – х-ло", можна було б сприйняти цей роман за дуже якісний переклад невідомого твору Стівена Кінга або одного з його послідовників.

Але ж в романі України стільки ж, скільки й Америки, і тільки дорослі герої-українці – батько Теодора та його мати Єва – вони за своїми судженнями, діями, реакціями тощо сильно відрізняються від звичних нам літературних героїв.

Вони наче трохи з майбутнього, з трохи страшного, але більш просунутого, більш цивілізованого майбутнього.

Тому і жахи й страхи в цій історії – не українського походження, не з життя українців.

Але на прикладі цього роману можна прослідкувати, як "традиційно іноземні" жахи і проблеми, як начебто звична для іноземної – в цьому випадку англо-саксонської літератури – проблематика легко і вміло адаптується українським автором для українського читача.

Новини на цю ж тему