Квиток у дитинство

Image caption Тарас Шило. Літак в небі. – Київ, Круговерть, 2015.

"Літак в небі" — яскравий представник сучасної молодіжної літератури. Україні таких книжок бракує. Навіть перекладних. Що вже казати про якісний оригінальний твір, написаний молодим і перспективним автором, який чудово розуміє проблеми українських підлітків.

Два останні десятиліття стали піком розвитку підліткової літератури (young adult). На сьогодні вона є своєрідною мозаїкою з різноманітних жанрів, культур і світоглядів.

Пишучи для підлітків, письменники з легкістю позбавляються будь-яких табу: підкоряють усі можливі й неможливі світи, оживляють древніх чудовиськ, шліфують вірування, наділяють людей надприродними здібностями, зміщують закріплені у просторі й часі аспекти добра і зла.

Вагомим плюсом їхньої творчості є знищення стереотипів. Колись філософ Джон Локк увів у широкий обіг поняття "tabula rasa" ("чиста дошка"), згідно його тверджень кожна людина є вільною від вроджених чинників і здатною писати історію свого життя, керуючись лише власними бажаннями й ідеалами. Слова Локка стали початком перевороту в суспільній свідомості. Щось схоже робить з підлітками література young adult. Вона готує їх до іншого сприйняття світу, вчить оцінювати людей, зважаючи на їхні реальні вчинки і якості, а не встановлену суспільством думку. Вчить, що порятунок людства залежить від кожної конкретної людини, а мрії здійснюються, якщо над ними працювати. Головний закон young adult — все можливо, ти можеш все.

Деякі письменники і через багато років після опублікування книжки отримують листи від вдячних читачів, які розповідають, що у певний період ця книжка позитивно змінила або й взагалі врятувала їх. Але якщо підліткова література перетворюється в засіб масового порятунку, як не допустити, щоб вона стала засобом масового ураження? Авторам young adult варто задуматися, чи готові вони жити у майбутньому, яке створять герої їхніх книжок. Адже воно за їхніми читачами.

"Літак в небі" Тараса Шила є одним із найкращих зразків не лише української, але й світової підліткової літератури. Чому? Бо ця книга розповідає про героїв, перед якими життя поставило найскладніше із можливих завдань, — ні, це не рятунок сьомої від Сонця планети чи боротьба з племенем людожерів, — просто жити. Без будь-яких надприродних здібностей, чарівних паличок чи килимків-самокатів. Долаючи свої страхи, свою невпевненість і самотність. Поступово усвідомлюючи, що все залежить лише від них, і себе не шукають, себе створюють.

Друзі, молодість, улюблена музика, затишок, літня спека, посиденьки біля багаття, осіннє золочене листя, кумедні шкільні пригоди, перший сріблястий сніжок, новорічна ніч, феєрверк і бенгальські вогники, записна книжечка з улюбленими малюнками — напевно, щастя складається саме із цих слів. Напевно, кожен з нас і досі береже їх у найпотаємніших куточках свого серця. А Тарас ще й охоче ділиться ними з кожним, хто розпочне читати "Літак в небі".

Вже не діти, але ще й не дорослі, герої розпочинають свій політ у великий світ, який тільки й чекає нагоди випробувати їх на міцність. Але все буде добре, адже є у них те, що перетворює навіть найважчий шлях на приємну мандрівку: любов, дружба, щирість і віра в себе.

"Обов'язково настане день, коли всі вони разом йтимуть якоюсь новою дорогою, закинувши на плечі рюкзаки, і за якимось кілометром дівчата обов'язково почнуть нити — принаймні, Сашко в цьому переконаний. Завжди є куди йти, з ким сміятися і з ким вирушати в нову дорогу".

Тарас вірить у своїх героїв. Тарас вірить у своїх читачів. І їхнє спільне майбутнє. А для першого знайомства обирає сторінки затишної книжки.

Роман "Літак в небі", як машина часу. Читаючи, можна не лише повернутися у свої 15-16 років, але й прихопити звідти краплину оптимізму, помноженого на заспокійливу впевненість, що далі буде тільки краще. А підліткам цю книжку я б рекомендувала як керування до дії.

"Літак в небі" затишно і цікаво читати у будь-яку пору року, але у вересні, вирушаючи в дорогу, не забудьте покласти її до свого рюкзака.

Новини на цю ж тему