"Ліверпуль" - "Тоттенгем": фінал, який залишив питання

Клопп Копирайт изображения Getty Images
Image caption Клопп здивував своєю прагматичністю у фіналі, який частина глядачів називає надто "нецікавим". Але чи має це хвилювати "Ліверпуль", який виграв Лігу чемпіонів після провального попереднього фіналу?

Першого літнього дня на стадіоні "Ванда Метрополітано" в Мадриді визначився переможець, можливо, найяскравішого турніру Ліги чемпіонів в історії.

У фінальному протистоянні двох англійських команд "Ліверпуль" переміг лондонський "Тоттнгем Готспур" 2:0 й вшосте в історії заволодів трофеєм.

Більше найпрестижніший кубок європейського клубного футболу вигравали лише мадридський "Реал" (13 титулів) і "Мілан" (7).

Результат поєдинку виглядає закономірним як з огляду на якість гри в окремо взятому протистоянні, так і в сезоні загалом.

Несподіванкою стала лише незвично скупа для цьогорічного турніру емоційна складова гри.

Прагматичний Клопп

Копирайт изображения Getty Images

Розвиток подій у мадридському фіналі визначили стартові миті.

Уже на 26-й секунді нападник мерсисайдців Садіо Мане, заволодівши м'ячем у районі лівого кута карного майданчика суперників, влучив у необачно широко витягнуту руку хавбека суперників Мусси Сіссоко.

Словенський арбітр Дамір Скоміна міг такого пенальті й не призначати. Однак він вказав на позначку, а єгипетський нападник "Ліверпуля" Мохамед Салах з одинадцяти метрів не промахнувся.

Повівши в рахунку, мерсисайдці обрали непритаманний собі (за каденції німецького тренера Юрґена Клоппа) прагматичний варіант ведення гри.

Вони діяли з розрахунком на стрімкі контратаки, однак головні ігрові акценти все ж були зосереджені на надійності тилів.

Схоже, для "Тоттнгема" і його аргентинського наставника Мауріціо Почеттіно така манера дій суперників стала справжнім одкровенням. Й не дивно, адже впродовж останніх сезонів "Ліверпуль" привчив суперників до гостроатакувального, іноді навіть безшабашного стилю.

Натомість у вирішальний момент Клопп обрав закритий варіант, контраргументів проти якого Почеттіно не мав.

"Тоттнгем" начебто перебував на половині суперника більше, вів позиційний наступ, однак за винятком двох поспіль ударів від Сон Гин-Міна і Лукаса Моури на 80-й хвилині, з якими воротар Аліссон Бекер впорався, нічого путнього біля воріт суперників не створив.

А "Ліверпуль" у контрнаступі виглядав небезпечніше, тому другий м'яч у виконанні бельгійського нападника Дівока Орігі на 86-й хвилині, який підвів остаточний підсумок поєдинку, виглядав цілком логічно.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption "Ліврепуль" здивував наднайнійною грою в обороні

Так чи інакше, перемігши, Юрґен Клопп все одно здивував.

Можливо, не всі від його рішень були в захваті. Однак німецького тренера зрозуміти можна.

Попри те, що його називають одним з найкращих тренерів світу, з "Ліверпулем" він, очоливши команду восени 2015-го, жодного титулу досі не виграв.

Ні внутрішнього, ні міжнародного - хоча й виводив команду в фінали Кубка ліги, Ліги чемпіонів і Ліги Європи.

Особливо ж дошкульною є цьогорічна поразка в англійській Прем'єр-лізі. У 38-ми турах команда набрала вражаючих 97 очок, але при цьому поступилася титулом "Манчестер Сіті".

Клоппа давно почали вважати хоча й спеціалістом, але відверто невезучим. І цією перемогою в Мадриді він нарешті позбувся неприємної для себе приставки.

Три крапки від Почеттіно

Копирайт изображения Getty Images

"Тоттнгем" натомість, не зміг впоратися з тягарем відповідальності. Як-не-як, у поєдинках з таким статусом команда грає вперше.

"Шпори" раніше вигравали європейські Кубок УЄФА та Кубок кубків, але в останнє то було в далекому 1984-му.

Можливо, саме вага відповідальності завадила "Тоттнгему" зіграти так розкуто, як у чвертьфінальному протистоянні проти "Манчестер Сіті" чи в півфіналі проти амстердамського "Аяксу", коли команда Почеттіно зробила фантастичні камбеки, виступаючи при цьому в далеко не оптимальному складі.

Втім, що більш ймовірно, зовнішня неспроможність лондонців подолати оборонні редути "Ліверпуля" пов'язана все ж із майже бездоганними тактичними побудовами в лавах суперників.

Адже такі футболісти як Сон Гин-Мін, Крістіан Еріксен чи Деле Аллі потребують простору. А його організована оборона мерсисайдців суперникам не дала. Крім того, після серії травм не був схожий на самого себе центральний нападник Гаррі Кейн, який просто розчинився на полі.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Гаррі Кейн не встиг повноцінно відновитися після травми

"Ліверпулю" в зустрічі" з "Тоттнгемом" вдалося те, що не вдалося "Аяксу" - закритися і зв'язати суперників.

Ті ж амстердамці, маючи у повторному півфінальні два забиті м'ячі, спробували прагматично відстояти перевагу. Чим накликали на власну голову великі неприємності й під тиском лондонських атак не встояли.

Мерсисайдці у порівнянні з голландським клубом зіграли трохи інакше.

По-перше, вони не притислися в обороні аж надто низько і підняли верхню лінію оборони майже до центру поля.

По-друге, рівень майстерності гравців "Ліверпуля", їхній досвід у порівнянні з виконавцями "Аяксу" помітно вищий.

"Не такий" фінал?

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Фінал у Мадриді не став таким само яскравим, як деякі матч плей-офф

І все ж фінальний матч нейтральних симпатиків гри розчарував.

Річ у тім, що плей-оф цьогорічної Ліги чемпіонів підняв рівень суперництва на небувалий щабель. Фактично, починаючи з 1/8 фіналу в Лізі чемпіонів не було жодного прохідного поєдинку, а кількість фантастичних камбеків вражала.

Почалося все з "Аякса", який в 1/8 фіналу відіграв на виїзді домашні 1:2 і вибив з розіграшу переможця трьох попередніх Ліг чемпіонів мадридський "Реал".

Туринський "Ювентус" зусиллями Кріштіану Роналду відповів домашніми 3:0 на виїзні 0:2 мадридському "Атлетіко".

Проте чи не найрезонанснішою на стартовій стадії плей-оф" стала звитяга "Манчестер Юнайтед", що поступився "Парі Сен-Жемен" вдома 0:2. а на виїзді вирвав на заключних секундах потрібну перемогу 3:1.

Чвертьфінал і півфінал запам'яталися вже згадуваними камбеками "Тоттнгема" в зустрічах з "Манчестер Сіті" та "Аяксом".

Проте найефектнішого удару у відповідь у півфінальному протистоянні з "Барселоною" завдав все ж "Ліверпуль" - на виїзді мерсисайдці поступилися із начебто безнадійними 0:3, але на рідному "Енфілді" зуміли ще в основні 90 хвилин вирвати блискучу перемогу 4:0.

Зрозуміло, що після такої кількості справді історичних поєдинків, про які згадуватимуть десятиліттями, фінал на "Ванда Метрополітано" виглядає відверто блідо.

Є навіть думка, що нинішній вирішальний матч був один із найбільш нецікавих в історії.

І що найгірше - ті, хто так каже, мабуть, мають рацію. Бо притаманного цьогорічній Лізі чемпіонів драматизму в фіналі не було взагалі.

Однак чи повинно це цікавити "Ліверпуль"?

Копирайт изображения Getty Images

Команда перемогла впевнено, на класі, отримавши повну сатисфакцію за торішній програний київський фінал проти мадридського "Реалу", який став провальним через невдалу гру воротаря Лоріса Каріуса.

Що ще потрібно Клоппу і його підопічним?

Через 14 років після божевільного стамбульського фіналу, коли "Ліверпуль" відіграв першотаймові 0:3 в зустрічі з "Міланом" і переміг, "You'll Never Walk Alone", гімн уболівальників "Ліверпуля", знову залунав переможно на весь континент.

Також на цю тему

Новини на цю ж тему