Несенюк: говорити про конфлікти у футболі не варто

Григорій Суркіс
Image caption Президент ФФУ Григорій Суркіс

Новий виток протистояння у керівних колах українського футболу: поставити усі футбольні клуби в однакові умови – цього вимагає президент харківської футбольної команди «Металіст» Олександр Ярославський.

В українському футболі вже 10 років триває ось таке становище, за яким Григорій Суркіс керує українським футболом з посади президента Федерації футболу, а його рідний брат Ігор керує клубом «Динамо-Київ».

28 березня цього року «Динамо» з рахунком 3:0 виграло у харківського «Металіста» . У першому таймі за сумнівних обставин вилучено з поля харків’янина, згодом це вилучення було визнано помилковим. Втім, «Металіст» таки програв. Президент «Металіста» вбачає у такому рішенні арбітра руку Григорія Суркіса і вимагає його відставки.

Отже, ми маємо, буцімто, конфлікт, але тим часом пан Суркіс каже, що ніякого конфлікту немає. Про що ж ідеться, чи це дійсно якийсь новий поворот у відомому протистоянні в українському футболі, власне, між людьми, які керують, і тими, хто вважають, що вони мали бути керівниками?

Спортивний оглядач Микола Несенюк в інтерв’ю Бі-Бі-Сі каже, що говорити про "якесь протистояння чи конфлікти, не варто".

М. Несенюк: Я би не назвав це таким чином. Це так хочуть зобразити цю ситуацію ті, хто її ініціював. Через те, що є просто заява президента одного з футбольних клубів, яка прозвучала досить несподівано, і в якій він висловив свої претензії до керівництва Федерації футболу у зв’язку з діями одного арбітра в одному футбольному матчі. Тобто, говорити про якесь протистояння чи конфлікти, я думаю, не варто.

Олександр Ярославський, як відомо, відносно історично недавно займається футболом і за допомогою місцевої влади зробив хороший стадіон в Харкові, і так само за допомогою влади і, в основному, за бюджетні кошти будує аеропорт. І зробив непогану футбольну команду. Буквально тиждень тому він завжди тримав нейтральну позицію. І тут раптом у нього виникли претензії не до тренерів, не до футболістів, не до арбітрів, а саме до керівництва Федерації футболу.

Читати інтерв'ю з Олександром Ярославським

Бі-Бі-Сі: Отже, ця кампанія за участю Олександра Ярославського (він харківський, як я розумію, підприємець, і людина, яка володіє футбольним клубом) проти кого і за що?

М. Несенюк: Я думаю, що вона не може бути проти когось через те, що Національна федерація футболу не є стороною конфлікту. Тобто, вона не може просто розмовляти з керівником клубу тому, що це не той рівень. Я гадаю, що це просто так представляється в пресі. І я думаю так, що Ярославському це треба для того, щоб позиціонувати себе вже при новій владі. Тому, що він розуміє, що, за його словами, «зуміє інсталюватися у будь-яку владу».

От, мені здається, що він таким чином інсталюється. Показує свою позицію по відношенню до Суркіса. Тому що футбольний керівник (принаймні, футбольний керівник донецького «Шахтаря» і сателітів) дуже-дуже давно є опонентом Григорія Суркіса.

І якщо зараз глянути на те, що відбулося після виборів… Тепер віце-прем’єр по проведенню в Україні Євро-2012 – це віце-президент футбольного клубу «Шахтар», міністр молоді і спорту – це колишній віце-президент футбольного клубу «Шахтар»…

Тобто, Партія регіонів зробила все так, як вона зробила в усіх інших галузях. А Федерація футболу тут якраз не підпадає, бо ця громадська організація підкоряється міжнародним футбольним інституціям, і українська влада, власне, не має на цю організацію ніякого прямого впливу, більше того, якщо вона спробує щось діяти проти громадської організації, то будуть жорсткі санкції з боку ФІФА-УЕФА, за цим дуже суворо слідкують.

Бі-Бі-Сі: Тоді будемо говорити так: наскільки, на вашу думку, міцними зараз є позиції Григорія Суркіса? Тому, що, зокрема, на його користь висловлюють такий аргумент, що саме завдяки йому Україна отримала право на проведення у себе «Євро-2012». Чи має він гарантії того, що він залишиться на чолі Федерації футболу?

М. Несенюк: Згідно статуту Федерації футболу України, вибори відбуваються у певний час. Наступні вибори мають відбутися наприкінці 2012 року на конгресі. І тільки на цьому звітно-виборному конгресі можуть змістити Суркіса.

Для того, щоб мати необхідну кількість голосів, скажімо так, з подачі донецької сторони минулого року на останньому конгресі, який не був звітно-виборним, була пропозиція включити в члени Федерації всі футбольні клуби. Щоб вони теж були членами і мали право голосу. Таким чином, була зроблена спроба набрати ті голоси, які могли б теоретично допомогти змістити Суркіса.

Але до 2012 року це неможливо за статутом, і я не знаю, що має трапитись, щоб відбувся такий конгрес. Нема для цього жодних правових підстав.

Бі-Бі-Сі: Оці проблеми (фактично боротьба за керівництво українським футболом, про що ми зараз ведемо мову) чи мають якийсь вплив негативний на футбол, на спорт? Чи це просто пани чубляться на верхівці?

М. Несенюк: Я гадаю, що на спорт це має вплив, і дуже великий через те, що увага глядачів, увага любителів футболу перемикається власне з футболу на всілякі скандали. І якби у нас був футбол бізнесом, ніхто би такого не зробив тому, що всі були б зацікавлені у процвітанні свого бізнесу. Хто б не був першим, хто б не був другим.

Донецьку треба бути першим. І вони заради цього готові піти на все і вдатися до будь-яких заходів. І отут їм заважає Федерація футболу і заважає футбольна команда «Динамо-Київ», яка ніяк не хоче програти Чемпіонат України.

От вони й роблять все для того, щоб за будь-яку ціну це зробити. Це негативно впливає через те, як говорив президент, що це дуже вигідно для футболістів. Якщо вони погано зіграють, вони скажуть: так що ж ми можемо зробити, тут все проти нас, арбітри проти нас і т.д. Це дуже хороша така причина пояснити свої невдачі, пояснити свою погану гру, пояснити те, що люди не ходять на футбол і т.д. Якби метою створення української футбольної ліги був саме бізнес, нічого подібного не було би, тому що всі би робили одну справу.

А це просто намагання отримати владу, і я би так сказав, що футбольні реформи влаштовують Суркіса тільки в тому випадку, коли «Динамо» на першому місці. Ті ж самі реформи влаштовують іншу сторону, коли буде «Шахтар» на першому місці. Для них це головне – хто буде на першому місці, хто буде першим. Здавалося б, компромісне було рішення призначити тренера харківського «Металіста» Мирона Маркевича тренером національної команди, щоб це був нейтральний тренер. Але от ми бачимо, що невідомо, що тепер буде.