Юні олімпійці України: неймовірний результат

Збірна України за кількістю медалей на Юнацьких Олімпійських іграх, які завершилися у Сінгапурі, посіла третє місце.

Image caption Феєрверки на церемонії закриття Юнацької Олімпіади - українські юнаки і юнки виступили блискуче, каже Ганна Сорокіна

В українців 35 медалей (10 золотих, 9 срібних і 16 бронзових). Більше золотих лише у Китаю, який посів 1 місце, Росії та Південної Кореї, хоча й загальна кількість медалей у південнокорейців менша - 19.

Такого злету від півсотні молоді з України ніхто не очікував. Фахівці кажуть, що тепер головне – створити для них усі умови для подальшого тренування, щоб вони могли себе гідно показати і представити країну на Олімпіаді у Лондоні 2012 року.

Фідель Павленко у переддень закінчення змагань говорив з керівником місії української делегації на юнацьких Олімпійських іграх Ганною Сорокіною, яка прокоментувала для Бі-Бі-Сі успіхи молодих українських спортсменів. Вони, на її думку, виступили надзвичайно вдало. Але чи можна було прогнозувати такий успіх?

Г. Сорокіна: Є декілька способів підраховувати медальний загальний залік. Якщо брати за кількістю золотих нагород, то нашу, звісно, випереджає команда Південної Кореї. Тому, ми залишалися на 4-му місці.Але якщо брати за загальною кількістю завойованих медалей, то ми випереджаємо Південну Корею, тому що у нас майже вдвічі більше у загальному заліку всіх медалей. Прогнозованим такий успіх не міг бути тому, що ніхто навіть і уявити не міг, що буде завойовано 35 нагород на цих перших юнацьких Олімпійських іграх. Звісно, ми сподівалися, що наші спортсмени здатні показати дуже хороші результати, тому що їхали впевнені в собі діти. Вони вже мали досвід великих змагань, вони пройшли декілька відбіркових змагань. Були показані дуже хороші результати на чемпіонатах світу, чемпіонатах Європи. Але ж 35 нагород і з них 10 золотих – це неймовірний результат. Тому як можна прогнозувати успіх?

Бі-Бі-Сі: Що, власне, важливіше у цьому сенсі – кількість медалей чи той факт, що Україна виставила фактично, як ви кажете, дітей? Це вже молоді спортсмени, народжені в Україні, вони вже тренувалися й готувалися фактично в Україні. Це не ті, знаєте, які ще на старих радянських базах тренувалися. Тобто, це говорить про перспективу?

Г. Сорокіна: Розумієте, ми всі – діти Радянського Союзу. Тому що цих дітей готували тренери, які були вихованцями Радянського Союзу. І оці всі здобутки – це радянська система виховання спортсменів. Тому це дуже важливо, що ми, незважаючи на економічні труднощі, незважаючи на те, що бази розвалюються, а не будуються нові, зуміли зберегти той запас ентузіазму у тренерів.Якщо ви подивитесь на тих тренерів, які були тут на Олімпійських іграх, то переважна більшість із них – це тренери, яким далеко за 40 років. Нема у нас нової порослі тренерської зараз. Тільки 10% тренерів було молодих, та й вони самі пройшли горнило радянської збірної. Тому це не погана система. Цю систему адаптували спортсмени Китаю, які зараз займають перше місце за загальною кількістю нагород, а за кількістю золотих нагород вони взагалі недосяжні. І я вважаю, якщо ми зможемо додати до таланту наших дітей та прагнення наших тренерів бути найкращими у світі ще й матеріальну базу – я маю на увазі спортивні об’єкти, спортивні зали, стадіони, майданчики, - то ми зможемо тоді боротися впевнено за найкращі місця на всіх Олімпійських іграх.

Image caption Символи Олімпіади

Бі-Бі-Сі: Ви говорите про брак фінансування, недостатнє фінансування...

Г. Сорокіна: Я не про брак фінансування говорю, а про брак спортивної інфраструктури.

Бі-Бі-Сі: Але для того, щоб розвивати спортивну інфраструктуру, потрібні кошти. І їх, звісно, не вистачає. І це не лише, мабуть, проблема України. Але той факт, що українські спортсмени завойовували медалі у багатьох видах спорту, не лише в якихось там одних дисциплінах, свідчить про те, що все-таки можна реалізувати не лише пріоритетні види спорту, але загалом всі олімпійські види спорту і сподіватися на нагороди в майбутньому?

Г. Сорокіна: Я так не вважаю. Україна сильна насамперед в літніх видах спорту. І вона завжди була різноманітною. Дуже багато видів спорту культивуються у різних регіонах України. Завдяки тому, що кожний регіон намагається розвивати декілька видів спорту, ми маємо такі великі представництва взагалі в національній команді. Але треба з розумом вкладати кошти. Не можна вкладати в те, де у нас немає традицій, де не може вирости спортсмен з цього виду спорту, тому що у нас немає якоїсь генетичної, наприклад, якості, яка потрібна для цього чи іншого виду спорту. Треба з розумом ставитись до тих фінансів, які є, і вкладати в ті види спорту, в тих спортсменів, у тих тренерів, які у нас найуспішніші були до цього. Дуже гарно, що ми маємо багато різних видів спорту, дуже гарно, що вони успішні. Тому треба підтримувати їх, а не вкладати в те, чого ще не існує.

Новини на цю ж тему