Андрій Гусін: людина, яка подарувала Україні мундіаль

Гусін Копирайт изображения fcdynamo.kiev.ua
Image caption Андрієві Гусіну був всього 41 рік

У середу пішов з життя колишній півзахисник київського "Динамо" і національної збірної України з футболу Андрій Гусін, повідомляє офіційний сайт столичного клубу.

Трагедія сталася на автодромі "Чайка" під Києвом: екс-футболіст не впорався з керуванням мотоцикла та помер, не приходячи до тями.

З "Динамо" Андрій Гусін сім разів вигравав титул чемпіона України, був членом збірної України під час її єдиного виступу у фінальній чемпіонату світу 2006 року.

Після закінчення кар’єри гравця працював тренером першолігового "Динамо-2". Із серпня минулого року по травень 2014 року працював у махачкалинському "Анжі".

Легенда "Динамо"

Андрій Гусін народився 11 грудня 1972 року у Золочеві на Львівщині у спортивній сім’ї – обоє батьків майбутнього футболіста були майстрами спорту з легкої атлетики, а батько навіть був його вчителем фізкультури в школі.

У дитинстві займався багатьма видами спорту, однак остаточний вибір на користь футболу зробив у сьомому класі.

Згадував, що під час навчання у Львівському інституті фізкультури грав за команду одного з приміських сіл та отримував за кожну гру 20 карбованців – половину своєї тодішньої стипендії.

Згодом грав за "Карпати" з Кам’нки-Бузької, та "Газовик" з Комарного, звідки його у 1992 році запросили до провідного клубу західної України, львівських "Карпат".

Тут провів всього один сезон перед тим, як отримав запрошення до київського "Динамо".

Пізніше на питання про те, чи не вагався він перед переходом до найсильнішої команди країни, Гусін відповідав: "Футболка "Динамо" мені навіть ночами снилася. Чи треба ще щось пояснювати?"

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Коментатори відзначали бійцівські якості Андрія Гусіна

Утім, перші роки у Києві Гусін явно не міг записати собі в актив. Граючи на позиції нападника, він не потрапляв до основного складу команди, два роки граючи лише за "Динамо-2", а ще один сезон провівши у столичному "ЦСКА-Борисфен".

"Крім футбольних були й інші проблеми. Ми з дружиною жили у службовій однокімнатній квартирі без телефону, а вже коли дитина народилася... Мені пристойно набридла ця невизначеність, і я навіть їздив на перегляди в Ізраїль та Корею", - згадував він пізніше.

Втім, коли у 1996 році головним тренером біло-синіх став Валерій Лобановський, Гусін перейшов на позицію опорного півзахисника і поступово завоював місце у основному складі киян.

За вісім сезонів, проведених у першій команді "Динамо", Андрій Гусін сім разів ставав чемпіоном України з футболу і чотири рази завоював національний кубок.

Був гравцем основного складу національної збірної України з футболу: провів за неї 71 матч і забив 9 голів.

Сам називав найважливішим м’ячем у своїй кар’єрі гол, забитий 8 червня 2005 року у гостьовому відбірковому матчі до чемпіонату світу-2006 проти збірної Греції.

Єдиний гол у грі проти чинних на той час чемпіонів Європи гарантував синьо-жовтим участь у першому (і єдиному в історії українського футболу на сьогодні) чемпіонаті світу з футболу.

Сам Гусін зіграв на ньому усі п’ять матчів, за що після першості отримав орден "За мужність" ІІІ ступеня.

На той час півзахисник вже залишив "Динамо" і був гравцем "Крыльев Советов" з Самари.

Сезон 2007-2008 провів у якості граючого тренера у "Сатурні" з підмосковного Раменського.

Цей етап кар’єри Гусіна запам’ятався вболівальникам тим, що тоді він поголив голову на знак протесту проти того, що його сину, 11-річному Андрію, який займався у дитячій школі московського "Локомотиву" не дозволяли грати в офіційних матчах через його українське громадянство.

На пропозицію змінити громадянство сина на російське старший Гусін відповідав: "Немає такого варіанту і бути не може... Я українець і не можу собі цього дозволити".

Влітку 2009 року Андрій Гусін уклав контракт з ФК "Хімки", однак через рецидив старої травми вже за місяць був змушений достроково розірвати його та повісити бутси на цвях.

"Можна сказати, що я вбивав у собі гравця років сім. Знаєте, як важко: ніби і сили є, і грати хочеться, але ти все одно розумієш: ось ще кілька років – і неминуче доведеться починати нове життя, до якої треба готуватися", - згадував футболіст.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Гол Андрія Гусіна вивів збірну України у фінальну частину Чемпіонату світу з футболу 2006 року

Після початку тренерської кар’єри у "Сатурні" Андрій Гусін нетривалий час працював асистентом у "Анжі" з Махачкали.

З 2010 по 2013 рік очолював "Динамо-2", а у серпні минулого року повернувся до тренрського штабу махачкалинського клубу. У травні цього року, після того, як Гаджі Гаджієва замінив на чолі "Анжі" Сергій Ташуєв, Гусін залишив Махачкалу.

Аварія на "Чайці"

Андрія Гусіна згадують як надзвичайно приязну людину з хорошим почуттям гумору. І в київському "Динамо" і в самарських "Крыльях Советов" він був улюбленцем вболівальників, душею команди.

"Мені подобаються екстремальні умови, речі, які викликають нові відчуття", - казав він.

Футболіст на аматорському рівні захоплювався автогонками, а останнім часом – мотоспортом.

Його життя обірвала аварія на автодромі "Чайка" під Києвом: він не впорався з керуванням мотоциклом та вилетів із сідла на небезпечному повороті.

Андрій Гусін був одруженим, його дружина Христина – дизайнер жіночого одягу.

Старший з трьох дітей Андрія Гусіна пішов стопами батька: 18-річний Гусін-молодший є захисником молодіжної команди дніпропетровського "Дніпра".

"Коли підросте, ми обов’язково проведемо одну гру разом. Цей матч відбудеться на найвищому рівні. В ідеалі – у збірній", - ділився кілька років тому своєю мрією Андрій Гусін-старший.

Остання згадка про екс-футболіста у ЗМІ: подяка від ультрас київського "Динамо", які воюють в зоні АТО, за придбання Гусіним армійських аптечок з препаратом "Селокс" для потреб українських бійців.

Новини на цю ж тему