Європеада: де грає кримськотатарська збірна

Фото 1 Копирайт изображения europeada.eu
Image caption Кримськотатарська команда "Адалет" на полі у Південному Тиролі

Сербські хорвати проти Окситанії і Південний Тироль проти Каринтії - так виглядає півфінал Європеади. У цьому році вперше у турнірі брала участь й команда з України - кримськотатарська збірна "Адалет".

Європеада - це чемпіонат з футболу серед національних меншин і автохтонних народів, що проходить кожні чотири роки, як і звичайний Євро.

У 2016 році у італійському Південному Тиролі змагаються 24 чоловічі і шість жіночих футбольних команд, які представляють нацменшини із 14 країн Європи. Це вже третя за рахунком Європеада. Перша стартувала у 2008 році в Швейцарії, тоді його господарями стали ретророманці з Граубюндена. Другий приймали в себе в Німеччині лужицькі сербі в 2012 році.

Ідея організувати турнір з'явилася у Федерального союзу європейських нацменшин, заснованому тоді ж, коли формувався й Європейський парламент, в 1949 році. Союз представляє інтереси етнічних груп на міжнародній арені - як в ЄС, так і в ООН й ОБСЄ. Європеада, крім спортивної місії, служить для "залучення уваги до лінгвістичного і культурного багатства в Європі".

Читайте також:

Копирайт изображения europeada.eu
Image caption Цьогорічний чемпіонат проходить у мальовничому італійському Південному Тиролі

Уперше цього року у чемпіонаті є команда від України – кримськотатарська збірна "Адалет". Щоправда, повторити успіх Джамали футболістам поки що не вдається.

За результатами відбіркового туру, команда не вийшла із групи А. Обігравши спочатку фракійських турків з Греції із рахунком 3:0, "Адалет" програв команді румунських угорців з рахунком 1:6, а потім і італійським ладінам з рахунком 0:8.

Для кримських татар, які частково були вимушені залишити Крим після анексії, участь у Європеаді – шанс нагадати в Європі про свої проблеми.

Кримський "Адалет"

"Кримські татари зараз в центрі уваги у зв'язку з ситуацією в Криму, і ми повинні робити так, щоб просувати нашу культуру, історію, досягнення", - каже член меджлісу Гаяне Юксель, яка передала команді перед від'їздом до Італії кримськотатарський прапор, щоб він "розвівався над одним із стадіонів країни".

У Києві кримськотатарський футбол з'явився через рік після анексії Криму. Взимку 2016 року відбувся товариський матч за Кубок меджлісу між новоствореною командою "Адалет" та кримською "Qirim".

"Ця гра демонструє, що кримські татари ведуть ненасильницьку боротьбу", - прокоментував тоді матч член меджлісу Ескандер Барієв.

Копирайт изображения TETYANA KOZAK
Image caption Перед відбуттям до Італії гравцям передали кримськотатарський прапор

Збірну "Адалет", що в перекладі з кримськотатарської означає "справедливість", формували на базі однойменної київської команди. Але щоб поїхати на Європеаду, в команду, яка заточена під гру у футбол 8х8, запросили додаткових гравців - кращих кримськотатарських футболістів з Одеси, Харкова, Львова та самого Криму. Критеріями відбору стали не тільки майстерність, а й наявність закордонних паспортів. Проблемно було запросити гравців з самого Криму.

"Проблеми з хлопцями з Криму були, - розповідає тренер збірної Талят Бєлялов, - Багато хто побоявся, як їхня поїздка буде в Криму сприйматися. Багато чисто "фізично" не мають закордонних паспортів, гроші на дорогу також потрібні".

Лензі, гравець з Євпаторії, впевнений, що ніяких проблем не буде, тому що футбол - поза політикою.

"Футбол - незалежно від політики, - каже Лензі. - Він згуртовує колектив - ми бачимося частіше і спілкуємося з друзями. Це єдиний час, коли ми забуваємо, приходимо на поле, ми бігаємо, не думаємо про політику".

Для Лензі, як і для інших гравців у збірній "Адалет", футбол - це хобі. Чоловік поєднує роботу в будівельній компанії та гру в євпаторійському "Салюті".

У тренера команди Бєлялова, члена київської команди, теж інша професія - він викладає в одному з київських університетів і є кандидатом економічних наук. У інших, як каже Бєлялов, професії різні - "хтось з автозапчастинами працює, хтось комерцією займається".

У "Адалет" на першому міжнародному чемпіонат були ще проблеми: від невеликої лавки запасних до банального браку часу на попередні тренування.

Копирайт изображения TETYANA KOZAK
Image caption "Адалет" у повному складі

"Сьогодні перша зустріч, грубо кажучи, - пояснив тренер команди за годину до від'їзду в Італію, - І ми зараз в автобусі будемо знайомитися більш детально. Приїдемо, будемо тренуватися. Перша гра в неділю. Тобто п'ятниця вечір і субота цілий день на тренування". Найсильнішим суперником на цій Європеаді "Адалет" вважає господарів чемпіонату - команду Південного Тиролю.

Поїздку і форму гравцям оплатив меджліс і земляцтво.

Федерація футболу України допомогла "морально" й дала аксесуари у вигляді футболок для офіційних заходів.

"Вони кажуть, що більше були зацікавлені Євро-2016. Ну, теж спасибі. Довідки, документи - все нам дали - що ми команда, що ми їдемо", - розповідає Бєлялов.

Невизнаний футбол

До анексії Криму футбольна команда кримських татар також з'являлася на 42 місці в рейтингах Коніфа (Conifa) - Конфедерації незалежних футбольних асоціацій. Це "альтернатива" ФІФА, створена в 2013 році для збірних невизнаних держав і етнічних меншин. Зараз в її складі 35 команд з таких утворень, як Північний Кіпр, Панджабі, Паданія (регіон в Італії), Курдистан і інші.

На початку червня Коніфа організовувала чемпіонат світу в Абхазії. Щоправда, тільки 12 збірних приїхали у Сухумі, щоб поборотися за кубок. Перемога дісталася господарям чемпіонату - збірній Абхазії.

Представники так званої "ДНР" також відвідали цей чемпіонат. Хоча ще не у ролі учасника, а поки що - глядача. Футбольні функціонери самопроголошеної "республіки" проводять переговори з представниками Коніфа про офіційне приєднання до організації. А збірна так званої "ЛНР" ще навесні 2015 року зіграла перший матч в Сухумі зі збірною Абхазії.

"Це політично чутлива тема. Ми це розуміємо, - пояснює Саша Дюркоп, генеральний секретар Коніфа. - У випадку з прийняттям "ДНР" і "ЛНР" в Коніфа наш виконавчий комітет вирішив відкласти рішення і дізнатися думку кожного з діючих членів нашої Конфедерації. Але нас здивувало те, що наші члени одностайно проголосували "за". Вони сказали, що їх не цікавить політика - нехай тільки люди грають в футбол. Якщо вони не можуть грати в українських або російських чемпіонатах, нехай грають у нас".

"У них відмінні стадіони, там грав "Шахтар". Але зараз велика проблема з безпекою", - додає Дюркоп.

Кримські футболісти також проявляли інтерес до Коніфа після анексії, каже Дюркоп. Однак, після створення "Кримського футбольного союзу" зі спеціальним статусом, цілі змінилися - кримчани хочуть претендувати на членство в УЄФА.

Хоча в УЄФА відкидають, що це поки що можливо, "Кримський футбольний союз" надихнувся прикладом з Косова, збірну якого в травні цього року взяли до ФІФА як повноцінного члена разом з командою Гібралтару. Збірна Косова приєднається до відбіркової групи I на ЧС-2018, де зіграє й Україна. Збірна Гібралтару приєднується до групи Н.

"За правилами УЄФА, щоб стати членом організації, держава повинна бути визнаною ООН. Але у випадку з Косовим юристи дізналися, що жодна з країн світу не пройшла процедуру визнання в ООН. Є країни-учасниці ООН і ті, хто не беруть участь. Але у них немає права визнавати, - пояснює Дюркоп, - Таким чином єдиною діючою умовою для того, щоб бути прийнятим в УЄФА залишився контроль за всім футболом на території держави. А це підходить і для Північного Кіпру, Абхазії, Південній Осетії, Карабаху".

Дюркоп вважає, що прийняття Косово - це приклад та "рольова модель" для багатьох членів Коніфа, які представляють собою невизнані держави. І він упевнений, що в майбутньому вони скористаються цим прикладом. Таке визнання та налагодження контактів із зовнішнім світом – одна з головних причин, чому команди бажають приєднатися до Конфедерації. Після недавнього турніру в Абхазії Коніфа отримала вже декілька нових заявок від потенційних членів - від корінного народу Панами і від одного з регіонів в Алжирі.

Новини на цю ж тему