Чому мій спортивний одяг смердить?

Фото 1 Копирайт изображения Getty
Image caption Бавовна чи поліестер?

Чому після занять спортом деякий одяг смердить більше, ніж інший? Цю велику таємницю переодягалень, спортивних сумок і корзин для брудної білизни досліджує Габріель Вестон.

Тренуючись, ми по-різному підходимо до вибору одягу: когось задовольняє прадавня зношена футболка, когось – футбольна форма з минулого сезону, а дехто купує високотехнологічний спортивний одяг, призначений спеціально для певного виду занять.

Та, правду кажучи, всі ми, напевно, помічали, що деякі предмети у нашій спортивній сумці після заняття завжди пахнуть гірше, ніж інші. Але чому?

У програмі "Довіртесь мені, я – лікар" ми ознайомились з останніми науковими дослідженнями цього ядучого питання і провели власний експеримент, щоб знайти на нього відповідь.

Науковці вже звертали увагу на проблему всотування запахів різними тканинами. Зокрема, у двох дослідженнях – в Альбертському університеті та Гентському університеті – висококваліфіковані аналітики запахів нюхали різний одяг після користування, і обидва дійшли висновку, що поліестер вбирає більше поганих запахів, ніж натуральні тканини, такі як бавовна чи вовна.

Цікаво, що цю різницю не можна пояснити особливостями поту, бо сам по собі піт не має запаху. Запах з'являється від бактерій, що живуть на шкірі та живляться особливим масним потом, який виділяється у певних місцях, зокрема під пахвами та в паху. То чим пояснюється той факт, що до синтетичних тканин міцніше пристають різкі аромати?

Натхненні наявними дослідженнями властивостей тканин, ми провели експеримент, щоб з'ясувати, як різні тканини впливають на бактерії шкіри та, відповідно, на запахи, що лишаються на тканині. Ми попросили групу добровольців взяти участь у двох заняттях на велотренажерах, на одному з яких вони були вдягнені у футболку з стовідсоткової бавовни, а на другому – з стовідсоткового поліестеру. У день занять вони сміливо погодились не користуватись дезодорантом – напевно, цьому дуже зраділи їхні рідні, друзі та колеги. Ми взяли мазки у них з-під пахв до і після кожного заняття, а також зібрали їхні футболки для подальшого вивчення.

Копирайт изображения Getty
Image caption У жінок під пахвами більше бактерій стафілококів, у чоловіків - коринебактерій

Дослідивши усі ці зразки, професор Ендрю Мак-Бейн і доктор Ґевін Гамфріз з Манчестерского університету знайшли до 300 видів бактерій, що мешкали під пахвами наших добровольців. Найпоширеніші з них – це стафілококи, пов'язані з нормальним запахом тіла, і коринебактерії, які спричиняють не такі приємні запахи. Ще одна цікава, хоча, напевно, й передбачувана знахідка нашого дослідження: стафілококи частіше селяться під жіночими пахвами, тоді як у чоловіків переважають більш смердючі коринебактерії.

Втім, розглядаючи вплив різних тканин на діяльність бактерій під пахвами, наші експерти не побачили суттєвих відмінностей. Навіть коли на шкірі було безліч смердючих коринебактерій, самі бактерії не переносились на жодну з футболок. Висновок: наш одяг тхне не бактеріями з нашої шкіри. Щось відбувається у самій тканині – і це має пояснювати, чому синтетичні волокна утримують погані запахи.

Доктор Рейчел Мак-Квін з канадського Альбертського університету досліджує текстиль – поліестер, бавовну, мериносову вовну – і вважає, що відмінність у запахах пояснюється різною будовою та властивостями натуральних і синтетичних тканин. Одна з таких властивостей – поглинання вологи.

Натуральні матеріали, такі як бавовна, поглинають вологу, включно з смердючими хімічними сполуками, виробленими бактеріями; далі ця волога "застрягає" між волокнами, і запахи звідти не сягають нашого носа. Синтетичні ж матеріали поводяться інакше: не вбирають вологу, зате притягують масні речовини. Це означає, що до них липнуть масні частки з нашого поту, які так і лишаються на поверхні тканини, очікуючи, як ними поживляться прийдешні запашні бактерії.

Тестуючи вироби з бавовни і поліестеру, які вдягалися на заняття спортом, дослідники з Гентського університету зробили ще одне цікаве відкриття. Професор Ніко Бун і доктор Кріс Каллеварт та їхні колеги знайшли, що особливо смердюча бактерія під назвою "мікрокок" успішно плодиться на синтетичних тканинах, але не любить мешкати на бавовні чи шкірі.

Отже, наступного разу, коли відвертатимете носа від свого поліестерового костюма, не звинувачуйте себе – схоже, винні у цьому смороді синтетичні тканини, які створюють бактеріям ідеальні умови для прожиття.

Новини на цю ж тему