В Бахчисараї суперечка через дорогу крізь монастир

В Криму назріває конфлікт між мусульманами - кримськими татарами та православними УПЦ Московського патріархату. Причина - земельна суперечка між Свято-Успенським монастирем, що в Бахчисараї, та місцевим меджлісом – органом національного самоврядування кримських татар.

Image caption Свято-Успенський монастир - одна із прикрас Бахчисараю, багатого й на кримсько-татарські пам'ятки

Меджліс звинувачує керівництво монастиря в незаконному захопленні великої ділянки землі Бахчисарайського історико-культурного заповідника, на території якого знаходяться численні мусульманські культові об’єкти, серед яких відомий на весь світ мусульманський університет Зінджирли медресе.

Ченці, в свою чергу, звинувачення відкидають і всю відповідальність за можливе загострення ситуації покладають на меджліс.

Суперечка точиться за ділянку в 49 гектарів в тихій мальовничій долині серед гір та лісів. Голова Бахчисарайського регіонального меджлісу Ахтем Чійгоз стверджує, що настоятелі православного монастиря ще у 2001 році одержали державний акт на цю ділянку, як він каже, незаконно. Тепер, за словами Ахтема Чійгоза, монастир новим будівництвом хоче перекрити основну дорогу до мусульманських святинь.

“Згідно із цим держактом, монастирю перейшли землі навколо Зінджирли медресе. Ми проти цього, і вимагаємо відмінити даний держакт, бажаємо вирішити проблему по-доброму. Але вони постійно здійснюють якісь провокації. Наприклад, хочуть на дорозі, яка веде до Зінджирли медресе, встановити свої Святі ворота, і ми, мусульмани, вимушені будемо до своїх культових місць ходити через ті ворота. Ми не дамо цього зробити!” - говорить Ахтем Чійгоз.

Кому конфлікт, кому ні

В монастирі мають свою думку з цього приводу. Монах Сергій Романов, юрист монастиря, каже, що ніякого конфлікту взагалі немає. Дорогу нікому монастир не перекриває, і взагалі – все добре. Але зауважив, що у разі виникнення позаштатних ситуацій браття-ченці будуть захищати свої інтереси в межах українського законодавства та за допомогою правоохоронних органів.

“На сьогоднішній день у Свято-Успенського монастиря конфлікту з якимись юридичними, фізичними особами та релігійними організаціями немає. Земельні питання всі вирішені й врегульовані законодавством, права користування земельною ділянкою підтверджені держактом. До об’єктів культурного надбання, що знаходяться не в межах Успенського монастиря, доступ не перекритий”, - твердить представник храму.

Image caption Бахчисарайський палац, домівка славетного фонтану, - одна із пам'яток кримсько-татарської історії в місті

Натомість керівництво заповідника вважає, що конфлікт таки є. Тут теж сумніваються у законному отриманні релігійною громадою держакту на землю.

“Заповідник – за те, щоб землі, які були виділені монастирю, були значно скорочені, тому що на цій території знаходяться об’єкти, які історично не пов’язані з монастирем. Більша частина виділених земель є заповідними, і заповідник має держакт від 60-го року на право користування ними. Його треба спочатку оскаржити”, - сказав Бі-Бі-Сі директор комплексу Євген Петров.

За його словами, головною проблемою конфлікту є використання дороги, що пролягла через монастир. Це єдина дорога, по якій можна підвозити матеріали та здійснювати технічне обслуговування мусульманського комплексу Газі-Мансура.

'Люди б'ються, держава дивиться'

Голова Бахчисарайської райради Олександр Таряник говорить, що не раз представники місцевої влади намагалися домовитися з настоятелем монастиря архімандритом Сілуаном, але поки що безрезультатно.

“Сьогодні прокуратурі треба розібратися, чому цей акт не відмінений. Інакше буде конфлікт на міжнаціональному ґрунті, і як завжди, президент буде ні при чому, прокурор буде ні при чому... Будуть місцевих шукати, ловити. Люди б’ються за віру, а держава ось так дивиться, і робить вигляд, що не розуміє в чому суть конфлікту”, - каже він.

У Бахчисараї кілька років тому вже була масова бійка на релігійному ґрунті. Тоді, у 2006 році, кримські татари знесли “блошиний” ринок, що був незаконно споруджений на місці мусульманської святині Малік-Ашдер, яку занедбали в радянські часи. Тоді внаслідок бійок з обох сторін постраждало близько 60 осіб, 12 з яких у тяжкому стані перебували у лікарнях.