Економічна криза 2009

Економічна криза 2009-го: думай, перш ніж купуєш

Упродовж року після початку кризи так званий щомісячний споживчий кошик українців, згідно з соціологічними дослідженнями, подорожчав на 100 гривень. Попри те, що на закупи харчів тепер треба більше грошей, зарплатня залишилася така сама, як і раніше, а в багатьох ще й зменшилась. Соціологи бачать у тому тривожний знак, хоча впевнені, що до масових соціальних протестів така диспропорція не призведе. Принаймні, поки в Україні проводитимуться хоч якісь вибори, а політики платитимуть людям за передвиборчу агітацію.

Опитування людей, які мешкають у містах, про те, що саме вони купують та споживають, центр Соціс проводить щоквартально упродовж 11-ти років. Головною особливістю року, що закічується, дослідники називають фінансову кризу, яка розпочалася торік восени, і супроводжувала українців упродовж всього 2009 року, змусивши багатьох з них суттєво підкоригувати свої смаки, часто відмовляючись від багатьох звичних товарів.

У 2009 витрати на їжу зросли

Аналітики центру Соціс виявили, що у 2009 році зросли витрати українців на харчі. Якщо торік середньостатистична сім‘я купувала продуктів на 1350 гривень щомісяця, то нині на це йде на 100 гривень більше. І хоч ту суму соціологи вважають невеликою, однак проблему бачать в тому, що витрати на харчі зростали, коли доходи людей стояли на місці.

А це призвело до збільшення числа людей, що опинилися на межі виживання. Якщо торік весь свій родинний дохід віддавали на харчі 9% українців, то нині таких – 13%. Позитивним соціологи вважають те, що ця цифра не зростає від початку року, на який припав чи то пік кризи, чи то найбільші панічні настрої людей. Криза спричинила і зміни у психології людей та їх підходах до покупок, - каже керівник аналітичного відділу центру соціально-політичних досліджень Соціс Ольга Гаригіна. Вона вважає, що на зміну суто емоційному підходу до покупок прийшли часами тривалі роздуми над доцільністю того чи іншого придбання, а у споживацьких настроях відбулося навіть певне оздоровлення цінностей.

“Люди почали більше раціоналізувати вибір товарів та поведінку при здійсненні покупок. Тобто, ми почали більше замислюватися, наскільки нам необхідні престижні чи коштовні речі, але не дуже нам потрібні. Ми почали шукати, де купити дешевше. Ми також виявили тенденцію до пошуків більш здорових харчів та відмови від продуктів із штучними добавками, напівфабрикатів. Більше українців, згідно з нашими опитуваннями, намагаються уникати ресторанів швидкого харчування. Тенденція до здорового харчування вплинула і на дозвілля людей. Якщо торік частка респондентів, які принаймні кілька разів на тиждень готували їжу вдома, становила 56%, то цього року вона часом сягала 65%”, - каже соціолог Ольга Гаригіна.

Ситуацію з добробутом українців у другій половині 2009 року аналітики центру Соціс називають певною стабілізацією порівняно з кінцем минулого року, коли серед людей переважали, за словами Ольги Гаригіної істеричні настрої, пов‘язані, на її думку, передусім не так з реальною ситуацією, а із заниженою самооцінкою багатьох людей.

Споживчий кошик – як у військовий час?

Споживчий кошик українців складається з мінімального набору продуктів, необхідного для фізичного виживання людини. Науковці іронізують, що, згідно з переліком продуктів та товарів у тому кошику, Україна живе як у суворий військовий час.

Попри таку скромність, за підрахунками директора інституту демографії Елли Лібанової, на підтримання фізичного виживання українцям потрібно більше грошей, ніж вважає влада, запровадивши прожитковий мінімум менший, ніж 800 гривень.

“Реальний споживчий кошик сьогодні виходить за межі того прожиткового мінімуму, який законодавчо затверджений в країні. І це в принципі нормально, тому що споживчий кошик – це не кошик бідноти. Це – середній кошик. Якщо ми говоримо, що сьогодні середній кошик становить близько 1350 гривень, то прикиньте, скільки це воно буде – 1300 помножте на 1.15. Це буде 1500 гривень”, - наголошує Елла Лібанова.

До соціальних бунтів українці не готові

За даними Київського міжнародного інституту соціології, кризові явища не зачепили від 5 до 7% українців. Роботу під час кризи втратили 11% людей. Попри це, директор інституту Володимир Паніотто каже, що понад половина опитаних українців не готові до масових протестів. На відміну від 2004 року, коли про неготовність протестувати заявила лише третина респондентів. Неналаштованість на масові акції невдоволення експерт називає ознакою призвичаєння українців до ситуації.

Директор соцілогічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко також вважає, що українці вже трохи оговталися від кризового провалу, який стався восени минулого року і тривав ще якусь частину 2009-го, а саме до того моменту, коли з початком президентської кампанії, каже експерт, в Україну з Кіпрських офшорфів прийшли гроші для її фінансування.

Відтак, за прогнозом Андрія Биченка, у найближчому майбутньому українські політики, які боряться за місце у владі, не дадуть спорожніти дощенту споживчому кошикові простої людини в Україні. Попереду принаймні ще на півроку – перманентні вибори, завдяки яким одна частина людей не протестує, бо сподівається на зміну влади, а іншій вибори подобаються, бо дають хоча б тимчасову роботу і хоч якусь зарплатню за агітацію чи роботу у виборчих комісіях.

“А щодо осені наступного року, то це буде залежати від економічної політики, яку проводитиме нова українська влада”, - зазначає соціолог.

От тоді, кажуть експерти, і почнеться найцікавіше, бо нова влада, незалежно від кольору, муситиме заради порятунку економіки та виживання країни провадити болючі для більшості українців структурні реформи, які відкладалися упродовж 18-ти років незалежності.