Хто врятує національний екзит-пол?

київ
Image caption Помаранчеві спомини на білому тлі ТигрЮлі

Ініціатори національного екзит-полу на президентських виборах в Україні заявляють про брак коштів для проведення якісного опитування людей на виході з виборчих дільниць. А тому вони просять кандидатів у президенти та представників бізнесу, а також простих людей профінансувати проведення екзит-полу.

За словами директора фонду "Демократичні ініціативи" Ілька Кучеріва, троє із 18 кандидадів у президенти вже відмовилися виділити гроші. Решта ще думають над своїм рішенням.

Опитування виборців після того, як вони проголосували та вийшли з дільниці, в Україні провадиться від парламентських виборів 1998 року. Відтоді ініціатор першого екзит-полу Фонд "Демократичні ініціативи" не пропустив жодних виборів в Україні і нині, залучивши до проекту партнерів із Київського міжнародного інституту соціології та Центру імені Разумкова, готується до 11-го опитування на виході з виборчих дільниць.

Однак цього року на проведення заходу, який багато хто називає показником прозорості та демократичності виборчого процесу, в організаторів не вистачає грошей.

Хто заплатить?

Ілько Кучерів, директор фонду "Демократичні ініціативи" розповідає про бюджет цьогорічного екзит-полу: "Ми вважаємо, що цей проект до певної міри є іміджевим для України, що це вже українська традиція, що ми проводимо такі екзит-поли і ми розраховували бюджет 312 тисяч доларів із самого початку. На проведення "польових робіт" у повному обсягу ми потребуємо 200 тисяч доларів на 2 тури. На сьогодні на нашому рахунку є 61 тисяча доларів і ще близько 7 тисяч доларів або 51 тисяча гривень".

Раніше всі українські екзит-поли фінансувалися іноземними донорами. Цього року їх помітно поменшало.

На цей момент найбільшим фінансовим донором майбутнього екзит-полу є фонд "Відродження", який уже виділив 50 тисяч доларів із поки що зібраних майже 70-ти.

Його виконавчий директор Євген Бистрицький вважає фінансування опитувань на виході з виборчих дільниць принципово важливою та обов'язковою справою для Фонду, що покликаний допомагати молодим демократіям.

"Відродження" шукатиме грошей і на екзит-поли у другому турі, якщо коштів не вистачатиме, каже пан Бистрицький, однак зауважує, що найціннішим у даному випадку було б фінансування українське, принаймні як показник того, наскільки демократія потрібна самим українцям.

Євген Бистрицький: "Демократія якраз вимірюється тим, скільки вітчизняних (українських) донорів можуть підтримати подібні речі, такі як незалежний екзит-пол. Чесно кажучи, ми здивувалися, коли от я почув, що так мало кандидатів підтримують ці дії. Це важливо, бо це є внутрішнім показником того, наскільки демократичні ті партії, ті сили, які зараз висунули своїх представників на боротьбу за першу позицію в країні. Пора вже, наступив час, коли треба переходити на власне - українське - фінансування".

Кандидати: і самим не вистачає

Однак за словами учасників консорціуму з організації національного екзит-полу, із власним українським фінансуванням якраз найбільше проблем. Попри те, що всі кандидати у президенти у своїх виступах постійно декларують відданість прозорим і вільним виборам, платити за це іншою валютою, аніж слова, не квапляться.

Директор фонду "Демократичні ініціативи" Ілько Кучерів, який провадить переговори із виборчими штабами та самими кандидатами, каже, що більшість із них вислухали пропозиції і думають над ними. А 3 із 18 кандидатів фінансувати екзит-пол відмовилися: "Ми розраховували в першу чергу зібрати кошти від кандидатів у президенти. Питання нині на розгляді. Відмову ми одержали сьогодні від Петра Симоненка, який сказав, що він не підтримує. Відмова також від Володимира Литвина, де нам сказали, що немає коштів. І Пабат Олександр Вікторович повідомив, що він благодійністю не займається. З усіма іншими ми продовжуємо вести розмову із проханням підтримати екзит-пол".

Кандидат у президенти Олександр Пабат, підтвердивши в інтерв'ю Бі-Бі-Сі небажання фінансувати екзит-пол, пояснив це тим, що не вірить ні соцілогічним опитуванням, ні екзит-полам, які проводяться в Україні, бо добре знає їх внутрішню кухню. Із власного досвіду, каже пан Пабат: "Я був ініціатором і автором проведення паралельного підрахунку голосів у 2004 році, тому реальну наукову складову будь-якого українського екзит- полу - хто б його не проводив - я знаю найкраще. Побачивши, наскільки екзит-пол можна фальсифікувати в нашій державі, і як це надзвичайно просто робиться, я точно не вірю ні соціологічним опитуванням, ні екзит-полам. Екзит-поли не повинні фінансувати кандидати, бо це виходить як у Глібова: "Послухали лисичку, і щуку кинули у річку".

Хто ще порахує?

Національний екзит-пол, запланований консорціумом під проводом Фонду "Демократичні ініціативи", не буде винятковим. Про намір провадити власне оапитування виборців на виході з виборчих дільниць уже заявив Український інститут соціальних досліджень імені Яременка. Замовила та частково фінансуватиме те дослідження російська газета "Аргументи і факти в Україні".

На відміну від соцілогів, які об'єдналися в консорціум та сподіваються назбирати грошей для опитування виборців на 240 виборчих дільницях, російська газета спільно з виконавцями замовлення знайшла кошти, аби охопити опитуванням 400 дільниць i довідатися, як проголосували 15 тисяч людей.

Таке розширення бази, впевнені фахівці з інституту імені Яременка, дозволить забезпечити вищий рівень достовірності отриманих даних. Власний екзит-пол обіцяє провети і телеканал ICTV. Те опитування, кажуть телевізійники, їм допоможуть організувати провідні зарубіжні соціологічні компанії за міжнародними стандартами, які використовують світові телекомпанії. ІСТV планує побувати на 300 дільницях та опитати 20 тисяч виборців.

Результати своїх досліджень організатори всіх екзит-полів обіцяють оприлюднити в перші хвилини після завершення голосування, тобто 17 січня о 8 годині вечoра.