Вибори: гуманітарні питання – на другому плані

Тимошенко у Дніпропетровську
Image caption Юлія Тимошенко говорить українською

Кандидати в президенти Юлія Тимошенко та Віктор Янукович обіцяють розвивати гуманітарну сферу, врегульовувати мовні питання і проблеми трактування історії.

Однак експерти зазначають, що цьому напряму кандидати не приділяють стільки ж уваги під час кампанії, як економіці, енергетиці чи міжнародній діяльності.

Поїздки кандидатів під час кампанії відбувались з музичним супроводом на майданах в рамках, так би мовити, культурної програми для виборців.

За кандидатів агітували відомі в Україні поп-зірки. Попри використання музики, як способу завоювання симпатій, в біографіях претендентів не побачиш фактів, що дали б привід пов’язати діяльність Тимошенко чи Януковича з гуманітарною сферою.

Зокрема, у Тимошенко трудова діяльність почалася із запису “економіст-кібернетик”. Зараз вона - кандидат економічних наук. Віктор Янукович теж має наукове звання – він професор економічних наук. А починав як “інженер-механік”.

Мовне питання

І Тимошенко і Янукович зростали в російськомовному середовищі.

Українська мова для обох стала необхідною умовою для досягнення успіху на державних посадах та у політиці.

У Криму під час мітингу Юлія Тимошенко на прохання розмовляти російською відповіла, що як прем’єр зобов’язана розмовляти українською.

Image caption Віктор Янукович: на заході - українською, на сході - російською

Віктор Янукович спілкувався у східних регіонах російською, у західних – українською.

Використання російської мови Віктор Янукович обіцяв врегулювати через ухвалення парламентом закону про імплементацію Європейської хартії регіональних мов:

«Центральна влада не буде вказувати з Києва, якою мовою повинні спілкуватися вчителі й учні під час перерв. І родная речь, і рідна мова будуть однаково пошановані в Україні і матимуть однакові права. Влада з Києва не буде диктувати місцевим громадам – до підніжжя яких пам’ятників покладати квіти. Це регіони будуть вирішувати самі».

Тимошенко щодо статусу української мови: “Хочу вам сказати, що поки наша команда при владі, поки справжні патріоти і українці при владі, а я думаю, що це вже буде незмінним, нікому в Україні ми не дамо навіть поставити питання про будь-яку другу державну мову, тільки українська, раз і назавжди, за будь-якого стану”.

Журналіст Вахтанг Кіпіані у своєму інтернет- блозі співставив результати голосування у першому турі і ті регіони, де більшість громадян вважають російську мову рідною. За даними цього дослідження, за Януковича найактивніше голосували саме в тих семи регіонах, де переважає російськомовне населення.

Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії каже, що гуманітарний напрям у кандидатів “ не виписаний достатньо конкретно”, але вказує на одну з розбіжностей в поглядах - питання проведення незалежного зовнішнього тестування для школярів. Тестування прихильники Тимошенко називають протистоянням корупції, Януковича – додатковими труднощами для російськомовних.

За час президентства Віктора Ющенка питання мови і питання історії неодноразово викликали роздратування Москви. Хоча сам український президент пояснював, що країна намагається відновити національну історичну пам’ять. Можливо тому кандидати в президенти і Янукович і Тимошенко намагаються дуже м’яко говорити на теми історії зараз.

Тим більше, що обоє кандидатів тримають в активі приклади особистих досягнень щодо врегулювання російсько-українських відносин. Православний священик, доктор історичних наук Юрій Мицик висловлює побоювання щодо майбутнього української духовності.

Він каже, що не хотів би “знову жити в радянському гуртожитку”.

Експерти тим не менш, вказують і на те, що передвиборча риторика Тимошенко стосовно історії, української національної ідеї, духовності певною мірою може характеризувати її як вихідця з табору “помаранчевих”.

У Віктора Януковича оцінки спроб розширити бачення української історії наводить на деяку схожість з промовами російських лідерів Мєдвєдєва і Путіна. Наприклад, коли Янукович висловлюється про те, що не можна допустити “переписування історії Великої Вітчизняної війни”.

В історії згадують не так вже й багато президентів, так би мовити, чистих гуманітаріїв.

Вацлав Гавел у Чехії, письменник, драматург, що прийшов у політику. Желю Желєв у Болгарії, філософ. Американський президент Рональд Рейган здобув популярність, коли був голівудським актором.

Один з останніх прикладів – Хорватія. Там нещодавно обрано президентом Іво Йосіповича, професора права і композитора.

Свої музичні таланти на сцені Янукович нещодавно демонстрував, співаючи шахтарям Луганщини. Тимошенко співала, коли поздоровляла російську співачку Аллу Пугачову.