Суд усунув Луценка від в.о. міністра

У п’ятницю голова парламентського комітету з питань правосуддя Серігй Ківалов повідомив, що Окружний адміністративний суд Києва усунув Юрія Луценка з посади виконувача обов’язків керівника міністерства внутрішніх справ.

За його словами, суд зупинив урядове рішення про призначення пана Луценка виконувачем обов’язків після того за його відставку у четвер проголосував парламент.

Image caption Луценка заслухали і відправили у відставку

Як сказано, рішення Кабінету міністрів зупинено до завершення судового розслідування. З позовом до суду звернувся депутат Партії регіонів Лук'янов.

У четвер Верховна Рада проголосувала за відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якого вважають близьким союзником Юлії Тимошенко. Рішення підтримав 231 депутат.

У той самий день уряд на позачерговому засіданні призначив пана Луценка першим заступником міністра внутрішніх справ – виконувачем обов’язків міністра.

Ініціатором відставки міністра була опозиційна Партія регіонів. У пояснювальній записці до проекту постанови про звільнення міністра, автором якої був віце-спікер Олександр Лавринович, серед підстав для звільнення було названо, зокрема, ведення міністром внутрішніх справ „передвиборчої агітації”, „втручання у виборчий процес” та „перевищення службових повноважень працівниками міліції під час конфлікту, пов’язаного з поліграфічним комбінатом „Україна”.

Під час виступу у сесійній залі Юрій Луценко відкинув усі звинувачення на свою адресу та наголосив, що міліція під час виборів діяла законно.

Пан Луценко пов’язав намагання відправити його у відставку з проведенням виборів. Він також вважає своє перебування на посаді міністра запорукою проведення чесного голосування. Події на поліграфічному комбінаті „Україна” міністр назвав „спецоперацією комерсантів” і висловив упевненість в тому, що міліція „спрацювала правильно”.

Пані Тимошенко назвала відставку пана Луценка очікуваною і пов’язала її з намаганнямм перешкодити фальсифікаціям результатів виборів у першому турі.

Пан Луценко став міністром внутрішніх справ в уряді Тимошенко у грудні 2007 року. Широкого розголосу, зокрема, набули його бійка з мером Києва Черновецьким, скандал з німецькою поліцією в аеропорту Франкфурта.

"Шістнадцята" спроба - успішна

Юрій Луценко, який під час «помаранчевої» революції був одним із польових командирів» Майдану, після перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах 2004 року одразу ж очолив міністерство внутрішніх справ. Втім, протримався у тому кріслі недовго.

Упродовж півтора року його перебування на тій посаді парламент (як підрахував дослідник біографій відомих політиків Сергій Руденко) намагався 9 разів відправити його у відставку. І врешті зробив це у грудні 2006 року.

Після чого Юрій Луценко створив громадський рух «Народна самооборона», а у серпні 2007 року напередодні дострокових парламентських виборів очолив виборчий блок «Наша Україна-Народна самооборона». Пройшовши до парламенту, пробув там недовго, бо вже у грудні 2007 року Верховна Рада знову призначила Луценка міністром внутрішніх справ. На цій посаді він і працював до 28 січня 2010 року.

Втім, за цей час встиг розчаруватися у президенті Вікторові Ющенку і напередодні виборів – 2010 переорієнтуватися на іншого кандидата – Юлію Тимошенко.

І хоч Луценко й Тимошенко – давні соратники по боротьбі з президентом Кучмою, у грудні 2006 року частина БЮТ, всупереч персональній позиції лідера, проголосувала за відставку головного міліціонера країни.

До інформації, яка компрометує його, Юрій Луценко ставиться скептично і вважає, що його давно і свідомо поливають брудом. Втім, кілька інцидентів за участи тепер вже екс-міністра, попри заперечення ним деяких подробиць, в цілому отримали підтвердження і набули широкого розголосу. Наприклад, силове з‘ясування стосунків з мером Києва Черновецьким під час засідання РНБО у приміщені президентського секретаріату.

Міжнародного розголосу набув інцидент у аеропорту Франкфурта. Німецька преса писала тоді про дебош, вчинений нетверезим українським міністром, який летів до Сеула.

В очолюваному Луценком МВС тоді заявили: "Через непорозуміння члени делегації прийняли рішення летіти наступним літаком, але ніяких наручників, ніякого нетверезого конфлікту не було».

Тим не менше, 12 травня 2009 року під тиском політичних опонентів Луценко подав заяву про відставку, заявивши, що його «політичне переслідування базується на публікаціях жовтої преси». Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко тоді відставку не прийняла.

Новини на цю ж тему