Своя гра Володимира Литвина

Володимир Литвин

Спільне голосування за відставку Юрія Луценка Партії регіонів, комуністів і блоку Литвина дає багато підстав вкотре побачити, що в українських політиків таки немає вічних друзів і ворогів, але є вічні інтереси.

Підтримка комуністами постанови про відставку міністра внутрішніх справ не викликала здивування, оскільки ще тиждень тому пленум ЦК КПУ оголосив, що Компартія підтримує у другому турі президентських виборів Віктора Януковича, оскільки його передвиборча програма багато у чому збігається із програмою Компартії.

Ще можна пояснити, чому свої голоси за відставку Луценка дали депутати від розколотої фракції НУНС – переважно голосували депутати, яких пов’язують із екс-главою секретаріату президента Віктором Балогою, котрий давно має зіпсовані стосунки із Юрієм Луценком, а також кілька прихильників президента Віктора Ющенка, який також хотів відставки міністра, зокрема, його брат Петро Ющенко.

Однак підтримка відставки Юрія Луценка блоком Литвина для багатьох виявилася несподіваною. Сам Володимир Литвин, як свідчать результати голосування, за звільнення міністра не голосував. Мотиви, що спонукали його фракцію підтримати постанову від Партії регіонів, також ніхто із депутатів блоку не пояснював.

Сам спікер в інтерв’ю Національному радіо через кілька годин після голосування дав пояснення, які залишають суперечливі почуття. Ніби йдеться лише про якусь гірку образу, а не про реальні підстави для такого вчинку.

„Міністру внутрішніх справ треба було зрозуміти, що він перебуває у Верховній Раді України, що він міністр, а не командир Майдану”, - сказав Володимир Литвин, пригадавши, що рівень спілкування між парламентом і МВС був „печерним”, і що виглядало так, ніби міністр Луценко намагався відправити у відставку Верховну Раду, тому Верховна Рада відправила у відставку міністра.

Однак якщо згадати, скільки відсотків підтримки у першому турі президентських виборів здобув Володимир Литвин (2,35%), не складно припустити, якою могла бути його логіка і тактика на найближчу перспективу.

Якщо нові парламентські вибори таки відбудуться, результат блоку Литвина навряд чи може виявитися більшим прохідного бар’єра, який становить 3%. А це означає, що у разі виборів Володимир Литвин не те що на посаду спікера, а й взагалі у парламент може не потрапити. А тому він менше за інших зацікавлений у нових виборах. А от в переформатуванні більшості у Верховній Раді – цілком. Партія регіонів, Компартія і частина НУНС – справді можуть мати більшість голосів. Хоч і не значну, але все одно це - шанс для Володимира Литвина залишитися на посаді голови парламенту.

Можливо, саме тому експерти одразу ж після голосування припустили, що Володимир Литвин міг отримати певні запевнення від Віктора Януковича в тому, що за ним посада спікера буде збережена, якщо лідер Партії регіонів стане президентом. Або ж, за іншим сценарієм, після дострокових виборів до Верховної Ради блок Литвина зможе розраховувати на входження у структури влади.

У будь-якому разі, нині Володимир Литвин остаточно підтвердив, що ніякої урядової коаліції у Верховній Раді не існує. Постає питання: якщо Партія регіонів так успішно домовляється із блоком Литвина і комуністами, чому вони не пішли далі і не голосувати за відставку уряду? Адже опозиція давно не вдоволена не лише Юрієм Луценком, а й усім Кабінетом Тимошенко.

Можливо, цілі у цей день була зовсім іншими. Одну із них вже неодноразово озвучували: послабити вплив Юрія Луценка, який не приховує своєї підтримки Юлії Тимошенко, і МВС загалом на виборчі перегони.