"Ющенко не відчуває себе президентом"

Ющенко

Заява нинішнього президента України Віктора Ющенка про те, що він не братиме участі в інавґурації новообраного лідера держави Віктора Януковича, викликала багато дискусій про атмосферу і процедуру передання влади.

Підсумкова прес-конференція В.Ющенка

Ольга Бетко розмовляла про це з політологом Євгеном Костенком, який також дуже довго працює в українському парламенті, від початку 1990-х років, і знає, якими документами регламентується та процедура і які її елементи є обов'язковими, а які - довільними.

Бі-Бі-Сі: Рішення Віктора Ющенка не приходити на інавґурацію - що це, примха чи його законне право? І що про це каже протокол?

Євген Костенко: Перше - Віктор Ющенко має право не приходити, оскільки це не передбачено жодним нормативним актом. Друге - він дійсно порушує протокол, і третє - з точки зору, так би мовити, передачі справ, я вважаю, що він повинен прийти - в любому випадку він би нейтралізував багато тих негативних речей, які він зробив.

Бі-Бі-Сі: Чому, власне, ви так гадаєте? Він же каже, що зустрічатиметься з Віктором Януковичем і передаватиме йому справи, тобто, чому ви вважаєте, що важливо було би побачити його саме на цій урочистій церемонії інавґурації?

Image caption Віктор Ющенко владу передасть, а на інавґурацію не прийде?

Євген Костенко: Його бачити там нікому не потрібно. Йому потрібно бути там і показати, що він закінчив свою каденцію, він, незважаючи на критику, яка по відношенню до нього звучить з різних сторін, є президентом, поважає цю посаду і прийшов на цю інавґурацію, незважаючи ні на що.

Прецеденти як приклади

Бі-Бі-Сі: Як ви гадаєте, чому він прийняв отаке рішення? Скажімо, якщо йому не подобається Віктор Янукович, то і сам Віктор Ющенко навряд чи подобався Леоніду Кучмі, особливо після Помаранчевої революції. Але згадаємо, що все ж таки Кучма і Кравчук тоді сиділи у Верховній Раді при вступі Ющенка на посаду…

Євген Костенко: Справа в тому, що у Леоніда Кучми, як би ми негативно або добре до нього не відносились, була школа. Леонід Кучма мав позицію. І можу вам сказати, що через деякий час у нього було дуже багато негативних речей, але він все ж таки хотів цю державу розвивати і відчував себе президентом. Ющенко ж не відчував себе президентом протягом усього часу. Він спеціально блокував свою діяльність по майбутньому обранню, він не діяв практично до останнього моменту. Візьмемо хоча би навіть нагородження Степана Бандери. Він міг це зробити в перший же тиждень, коли його обрали, - визнати тих людей, які захищали Україну. Він це зробив потім. Це політично. Тобто, Ющенко просто не відчуває себе президентом. Я повторюю, що якби він все ж таки прийшов, він зробив би позитивне для себе. Його візит нікому не потрібен, він потрібен лише особисто Віктору Ющенко.

Бі-Бі-Сі: Я не знаю, що значить "нікому не потрібен"… Я, наприклад, згадую, звичайно, зовсім іншу нещодавню ситуацію після землетрусу на Гаїті, коли там почалася масштабна порятункова операція, і розвинулася масштабна гуманітарна криза. Тоді президент Обама звернувся до американців з закликом про допомогу. Але звернувся не один, а разом із Джорджем Бушем і Біллом Клінтоном. І тоді на багатьох, не лише американців, справило дуже гарне враження, що оці колишні суперники, які свого часу обмінялися не одним гострим словом, все ж таки стояли пліч-о-пліч. Чому, на вашу думку, так важко уявити щось подібне в Україні зараз?

Євген Костенко: Тому що і Обама, і Буш були президентами великої держави. А Ющенко, як я вже сказав, не відчував себе президентом протягом всього часу і не відчуває зараз…

Хто чужий на святі?

Бі-Бі-Сі: Добре, а ви можете собі уявити (якщо навіть відійти від Ющенка) Юлію Тимошенко і Віктора Януковича пліч-о-пліч за якихось обставин?

Євген Костенко: Я думаю, що блок Тимошенко не прийде на інавґурацію - вони просто не зайдуть у зал. І тут ще виникне проблема 226, адже це все ж таки хоч і урочисте, але засідання. А щоб вони були пліч-о-пліч - думаю, що ні. Та воно й не потрібно. Тимошенко - законний прем'єр, і для неї головне зараз - зайнятись безпосередньо своєю коаліцією і нормально працювати. Бо я розмовляв з працівниками цього блоку і, маючи досвід роботи, вважаю, що якби Тимошенко зараз почала активно працювати з організацією роботи всередині фракцій, які входять у коаліцію, - з кожним депутатом, а не з лідерами, вона б залишилась прем'єром і далі.

Бі-Бі-Сі: Ви кажете "не потрібно", але ви знаєте, отакі якісь сентиментальні речі, навіть у політиці, чомусь запам'ятовуються дуже надовго. Наприклад, один мій колега згадує 1994 рік, коли Леонід Кравчук програв вибори Леонідові Кучмі, і вони обидва стояли на подвір'ї Маріїнського палацу, де проходив урочистий військовий стрій, і ось мій колега Ростислав Хотин був там і бачив, як в обох на очах були сльози…

Євген Костенко: Тут два питання - можливо, я неточно сказав. Я не маю на увазі, що цей візит буде нікому не потрібний, згоден, я маю на увазі, що нікому це так не потрібно, як самому Ющенку для того, щоб доказати, що він був президентом, розумієте? І він залишається президентом. Його явка там потрібна не людям, явка, в першу чергу, потрібна державі і йому, президенту. Хоче він чи не хоче, а він уже уособлює цю державу.

Бі-Бі-Сі: На самому початку ви згадали, що йдеться про порушення протоколу з боку Віктора Ющенка. Що це означає? Що українські лідери можуть вільно порушувати протокол? Тобто, нічого не відбувається, жодним чином не можна їх змусити дотримуватись цього протоколу чи як? Навіщо тоді цей протокол?

Євген Костенко: Україна - це не Британія. У Британії нема такого протоколу. У Британії є традиції. А в Україні традицій нема, і справа в тому, що навіть саме проведення урочистого засідання передбачено декількома документами. Як регламентом, так і постановою, яка була прийнята безпосередньо в той час, коли обрали Ющенка. Розумієте, законом не передбачено, що президент повинен бути присутній. Для того, щоб це стало протоколом, це треба внести в закон або в регламент. Я думаю, що виходячи з вашого запитання, ми внесемо це питання. Оскільки, наприклад, по дебатах ми внесли з Кармазіним готову пропозицію для того, щоб той із кандидатів в президенти, хто не приймає участь у дебатах, був знятий з виборів. І нема потреби. Тобто, у нас країна зовсім інша. У нас нема, скажімо, закону совісті. Коли люди в залежності від того, як суспільство буде на них дивитись, будуть діяти - навіть якщо нема якогось нормативного акту. У нас навпаки - якщо акт є, і не написана відповідальність, то цей закон можна не виконувати. Це вже такий український вид спорту - не виконувати закони.