«Рідне село» із майстер-класом із доїння корови

Архітектурний музей у Криму

У Криму звели чи не перший на всьому півдні країни український центр народної архітектури, побуту, етнографії та мистецтв під відкритим небом.

Засновниця скансену, відома в Криму колишня бізнес-леді та політик Тетяна Потапова, каже, що цей проект є результатом багаторічних духовних пошуків та етнографічних експедицій, у яких вона брала участь. Пані Тетяна запевняє, що, продавши весь бізнес і вклавши гроші в музей української культури, вона анітрохи не жалкує.

"Ми виконуємо дуже важливу програму пошуку та усвідомлення глибини історії, побуту та культури українського народу. Крок за кроком ми намагаємось врятувати і відновити те, що не втрачено незворотньо, що пробивається до нас паростками з-під забуття".

«Рідне село», так назвали скансен, який спорудили в напрочуд мальовничому та стародавньому селі Карелез, розташованому на березі ріки Бельбек серед зелених лугів та гір-фортець Мангупського князівства. Сім'я Потапових звезла сюди чотири великі українські хати, яким більше ста років і які вони шукали по всій Україні. Далі почали збирати експонати, серед яких тепер і ікона 16 сторіччя, і стародавні вулики 17 сторіччя, і рукотканні рушники, яким по 200-300 років, і багато-багато інших старовинних речей, які знайомлять нас із традиційними ремеслами, укладом життя та народним мистецтвом українців.

"Ці хати справжні, перевезені, але не було тільки даху, не було віконець, не було дверцят. Багато дверей ми привезли та реставрували. Всі речі автентичні, абсолютно. І ці ліжка теж такі були розбиті, Боже. І нам коли грузили в дальномір, казали: що ви хлам берете, це ж дрова. Це не дрова, це те, що ще можна зберегти. І сволок, ми дуже пишаємось тим, що в одній хаті у нас є сволок кінця 17 століття".

За словами пані Потапової, це місце було обрано не невипадково. Одного разу вони з чоловіком знайшли на місцевому кладовищі занедбану могилу видатного українського кобзаря Євгена Адамцевича, автора Запорізького маршу, що колись виконувався замість Національного гімну, і вирішили звести йому великий чотирьохметровий пам'ятник, а щоб він не стояв просто поля - виникла ідея скансену.

"Творчість Адамцевича незаслужено забута. Його слухали і Максим Рильський, і Павло Тичина. Останній місяць свого життя він прожив в с. Холмівка Бахчисарайського району і до кінця життя виконував, сліпий, ліричні думи, народну сатиру.

Тому у нас одразу така ідея зродилась, що потрібно поставити пам'ятник кобзарю. Але пам'ятник не може стояти просто поля, тому народилась ідея зробити тут скансен".

У планах Тетяни Потапової розширити музей і зробити етнографічний комплекс під відкритим небом, який об'єднував би подібні до «Рідного села» села-музеї народів, які здавна живуть в Криму: кримських татар, караїмів, греків, тощо.

"Тут з нами поруч є пай - 49 гектарів в руках одного власника. Зараз там є якісь проблеми, судові справи, чи законно це, чи ні. Це не мої питання, але просить серце, от на цих 49 гектарах, зробить тут таке, що ніхто ніколи не робив".

Голова Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров, який, за словами пані Тетяни дуже допоміг з заснуванням музею, в інтерв'ю Бі-Бі-Сі розповів чим йому сподобалась ця ідея.

"Це одержимі люди, які хворіють цією ідеєю. Їздили по всій Україні, знаходили хати, розбирали їх, витрачали, як на мене, достатньо великі гроші на цю ідею з метою показати в Криму, загалом в неукраїнському регіоні, шматочок української культури. Мені ця ідея дуже імпонує, бо я дуже люблю свій кримськотатарський народ, і думаю, що коли-небудь наші, такі ж одержимі люди, будуть робити щось схоже й кримськотатарське в Криму".

За словами пана Умерова, він буде і надалі допомагати центру, в тому числі в реалізації проекту полікультурного комплексу.

Ідея скансену дуже сподобалась і в Міністерстві туризму та курортів автономії. Там впевнені, що це етнографічне село стане дуже популярним туристичним маршрутом.

"Під відкритим небом культурно-етнографічних центрів у нас ще не було. Те, що створюють таке і особливо цінно те, що це в Бахчисарайському районі, бо довгі роки Бахчисарайський район вважався в першу чергу сільськогосподарським районом.Я думаю, що він обов'язково буде затребуваним", - каже перший заступник міністра туризму Криму Марина Слєсарєва.

А пані Тетяна, щоб не підвести очікування, почала запрошувати до себе майстрів народних ремесел, щоб кожен відвідувач центру, міг пройти майстер-клас по справі, яка йому до душі. Крім того, тут будуть пригощати національними стравами, грати народну музику та театралізувати звичаї.

"Комплекс, ми плануємо, буде працювати цілорічно. Екскурсоводи розповідатимуть про особливості архітектури та побуту, про народні ремесла. На території працюватимуть кузня, гончарня, ткацька майстерня. І усі бажаючі зможуть пройти майстер-клас, навіть, майстер-клас по доїнню корови".