Українська коаліція: фракції + депутати

Президент Янукович
Image caption Президент Янукович

Президент Віктор Янукович підписав зміни до Закону про регламент, які дозволяють формувати коаліцію не тільки із парламентських фракцій, але й з окремих депутатів. Представники Партії регіонів кажуть, що як тільки закон буде опубліковано, тобто, він набуде чинності, вони готові заявити про створення нової парламентської більшості та розпочати формування нового уряду. Саме цей закон може стати підставою для оскарження легітимності уряду та навіть дострокових виборів – кажуть у Блоці Юлії Тимошенко, депутати від якого були єдиними, хто не брав участі у консультаціях про створення нової парламентської коаліції.

Стабільність і конституційність

Прагнення стабільності – так пояснив свої головні міркування на користь підписання суперечливого закону президент Віктор Янукович. Утім, лише за кілька годин до цього він розповідав дипломатам із країн Великої вісімки та Європейського Союзу, що планує звернутися до Конституційного Cуду, аби той розтлумачив, чи будуть легітимними парламентська коаліція та сформований нею уряд, якщо до складу цієї коаліції входитимуть не тільки фракції, але й окремі депутати.

Екс-президент Віктор Ющенко вже назвав ці змін антиконституційними, і закликав свого наступника заветувати закон. Водночас інший колишній президент Леонід Кучма, визнавши юридичну неоднозначність змін до Закону про регламент, закликав не забувати про кризу в країні, а також про нагальну потребу формування уряду.

Image caption Депутати парламенту

Ініціатива регіоналів

Ухвалення змін до Закону про регламент було ініційовано фракцією Партії регіонів у парламенті. Депутати від Партії регіонів кажуть, що саме підписання президентом змін до Закону про регламент, стане сигналом для остаточного формування нової коаліції. Регіонал Олександр Єфремов, автор законопроекту про зміни до регламенту, каже, що про свою готовність до участі у коаліції вже заявили понад 230 депутатів. Крім того, він твердить, що головні урядові призначення вже визначені:

“У нас готова і законодавча база, і відпрацьовані всі технічні моменти зі створення коаліції. Що стосується розподілу за квотами, то ми цього принципу не дотримуємося, головним об’єднавчим принципом є програма президента, і, як на мене, з більшості кандидатур вже є порозуміння.”

За словами Олександра Єфремова, найбільш вірогідною кандидатурою на посаду прем’єра є заступник лідера Партії регіонів Микола Азаров.

Міжфракційні переговори

Саме пан Азаров у середу провадив переговори із депутатами від Нашої України-Народної самооборони, голоси яких мають визначити ідеологічне наповнення нової коаліції. Наразі остаточної ясності із цим питанням немає – каже лідер фракції НУНС Микола Мартиненко:

“На сьогодні у нас немає рішення фракції стосовно входження до коаліції. Якщо її буде створено, то ми будемо в опозиції. Як ми будемо працювати в опозиції – на наших ідеологічних засадах. Будемо захищати інтереси наших виборців, які голосували за нас у 2007 році. Будемо діяти проти влади, там, де вона працюватиме неефективно.”

Якщо ж фракція НУНС чи її частина таки відмовиться від участі у новій коаліції на чолі із Партією регіонів, то третьою складовою більшості, крім регіоналів та депутатів із Блоку Литвина, стануть комуністи. Лідер комуністів Петро Симоненко після зустрічі із президентом заявив, що не вірить в участь НУНС у новій коаліції, а відтак, ще раз наголосив на готовності своїх одно партійців до союзу із Партією регіонів у коаліції, яку комуністи називають “антикатастрофічною”.

Опозиція і тіньовий уряд

Єдина фракція, яка не бере участі у переговорах щодо участі у коаліції – фракція БЮТ. Там і досі називають нового українського президента нелегітимним. Напередодні під час Віче демократичних сил Юлію Тимошенко було проголошено лідером об’єднаної демократичної опозиції. У середу депутати від БЮТ заявили про наміри домагатися змін регламенту, які дозволили б екс-прем’єру відвідувати засідання Верховної Ради. У БЮТ також кажуть про плани створити опозиційний “уряд майбутнього.” Як твердить депутат від БЮТ Андрій Кожем”якін, це буде зроблено одразу, як в парламенті оголосять склад нової коаліції та нового уряду:

“Ми попросимо, аби Юлія Тимошенко мала можливість бути присутньою у гостьовій ложі і брати участь у засіданнях Верховної Ради. Якщо завтра, як вони планують, буде новий уряд, - ми переходимо в опозицію і створюємо уряд майбутнього.”

Оглядачі вважають, що із втратою прем’єрської посади, Юлії Тимошенко потрібно отримати якусь платформу для продовження свого політичного життя, а відтак позачергові парламентські вибори могли б дати таку можливість. Проте б”ютівці спростовують кулуарні чутки про те, що вони збирають підписи депутатів, аби скласти свої мандати, і у такий спосіб домогтися проведення позачергових виборів, як це було у 2007 році. Сергій Соболєв каже, що зміни до відповідного закону, які забороняють “обнулити” виборчий список партій на її з’їзді, дуже ускладнили такий розвиток подій. А от неконституційність, як вважають у БЮТ, змін до Закону про регламент, які потягнуть за собою і не легітимність нової коаліції та уряду, можуть стати такими підставами для ініціювання позачергових виборів, так само, як не створення коаліції впродовж 30 днів після розпуску попередньої:

“Після обіцяної коаліції, яка повинна була бути утворена на другий день після незаконного розпуску діючої коаліції, пройшов вже не один день, і відлік 30 днів почався. Створення у нелегітимний спосіб більшості, який не передбачений Конституцією, більше того, Конституційний суд чітко заявив, що тільки фракції мають право утворити більшість, а не окремі куплені депутати додає до цього відліку. Тому через 30 днів Верховна рада так чи інакше має бути розпущена.”

Пан Соболєв також наполягає, що саме кількість людей, які проголосували за Юлію Тимошенко, є кращим підтвердженням її статусу лідера об’єднаної опозиції.

Утім, на провідну опозиційну роль претендує і екс-кандидат у президенти, депутат від НУНС Арсеній Яценюк, який посів четверте місце за результатами першого туру президентських виборів. Напередодні під час зустрічі із президентом Януковичем він відмовився від “провідної посади у новому уряді”, і заявив про свій перехід в опозицію:

“Після складної, але дуже важливої розмови із президентом України Віктором Януковичем я прийняв рішення перейти в опозицію, прийняв рішення сформувати уряд, прийняв рішення захищати ті цінності, ті ідеали, ту позицію, з якими я ішов на президентські вибори.”

Від штаба до Кабінету

Натомість інший учасник останніх президентських виборів, Сергій Тигіпко, який посів третє місце за результатами першого туру, після зустрічі із Віктором Януковичем виявив бажання працювати в уряді. Проте, якщо раніше йшлося про можливість прем’єрства Сергія Тигіпка, то тепер, за повідомленням президентської адміністрації, може йтися про посаду віце-прем’єра з питань економіки, яку пан Тигіпко вже обіймав в уряді Валерія Пустовойтенка. Під час попередніх президентських виборів 2004 року пан Тигіпко очолював виборчий штаб Віктора Януковича. Проте після того, як Верховний Суд визнав фальсифікації результатів другого туру, Сергій Тигіпко вийшов із кола соратників Віктора Януковича і тримався осторонь української політики до 2009 року, коли вирішив взяти участь у президентській кампанії.