Гвендолін Сассе: інтеграція Криму говорить про успіх України

Гвендолін Сассе
Image caption Гвендолін Сассе виступає у Кембриджі

Переважна більшість західних аналітиків, говорячи про політичні, мовні та культурні особливості України, описує ситуацію так: Україна поділена навпіл, на проросійський схід і проєвропейський захід, і звідси випливають усі її проблеми.

Проте останнім часом почали лунати й думки тих, хто каже, що реальність в Україні складніша і не така песимістична, як декому здається. Цього року щорічну українську лекцію імені Стасюка в університеті Кембриджа читала оксфордський дослідник Доктор Гвендолін Сассе, і вона твердить, що розмаїтість українських регіонів - це позитивний фактор, який насправді стабілізує політичну ситуацію в Україні.

Ми спілкувалися з нею після її лекції в Кембриджі під назвою: "Просто Україна: нація, держава й демократія без прикметників".

Г.Сассе: Я думаю, що регіональна розмаїтість дуже недооцінена як позитивний фактор в націєтворенні та державотворенні України, в процесі її демократизації. Я думаю, що стереотипні уявлення про розкол між сходом і заходом в Україні, особливо в західних мас медія, виникають тому, що політичні реалії в Україні здаються занадто складними. Багато що пояснюють цим розколом між сходом і заходом, включно з зовнішньополітичними орієнтирами, ставленням до економічних реформ і таке інше.

Image caption Дискусії в Кембриджі

Але я хочу підкреслити, що регіональна розмаїтість не закінчується сходом і заходом, не закінчується етнічними чи мовними, чи навіть економічними особливостями. І вона може посилити стабільність і демократію, бо те, що регіони так різняться між собою, змогло попередити відверто націоналістичну, авторитарну чи ліберальну політику в Україні. Всім, хто при владі, доводилося брати до уваги особливості регіонів і балансувати їх. Регіональні особливості допомогли загальмувати авторитарні тенденції, зокрема, під час другого президентства Кучми.

Бі-Бі-Сі: В Україні часто говорять про те, що федералізація була б загрозою Україні як національній державі, її національній ідеї, яка, на думку багатьох, ще повністю не сформувалася. Тобто ви твердите, що федералізація не була б також вже поганою ідеєю для України на даний момент?

Г.Сассе: Я розумію так, що слово "федералізм" має політичне забарвлення на всьому пострадянському просторі, і в Україні також. Але якщо перестати ототожнювати федералізм із сепаратизмом, то я думаю, що українські регіони вже практично показують необхідність балансувати інтереси та ідентичності різних регіонів, - необхідність, яку ми зазвичай бачимо в федеративних державах. Я розумію, чому в Україні, особливо в деяких частинах, є вагання щодо цього слова, і я не бачу потреби узаконювати федералізм. Але з часом, можливо, слова "федералізм", "регіоналізм" чи "автономія" втратять загрозливий відтінок.

Бі-Бі-Сі: Одним з регіонів України, про який найчастіше говорять, особливо на Заході, є Крим. Він майже завжди подається як приклад чогось негативного, якоїсь нестабільності, як загроза того, що Україна може розколотися, як місце потенційного конфлікту - чи місцевого, чи міжнародного. Ви вважаєте, що ситуація в Криму свідчить про зовсім інше. Чому?

Image caption Дискусії в Кембриджі

Г.Сассе: Кримські питання - і я тут маю на увазі цілий спектр питань, причетних до Криму: етнічні питання, регіональні, політичні питання, конфлікт між центром та провінцією, зокрема між Києвом та Сімферополем, також і стосунки з Росією, питання кримських татар у Криму - все це я називаю "кримські питання". І це майже ідеальний приклад того, як різні виміри могли стати підґрунтям конфлікту - етнічного, регіонального чи міжнародного. І тут цікаво те, що ескалації конфлікту насправді не трапилось. Окрім хіба що кількох сутичок на місцевому рівні між кримськими татарами та російських націоналістів у Криму в 1990-х роках. Той факт, що Україна змогла інтегрувати цей регіон, який приєднався до неї останнім в 1954 році, і був в історичному сенсі найскладнішим регіоном для інтеграції в українську державу, показує, що Україна надзвичайно добре справилася з цим завданням. Факт уникнення конфлікту, як на мене, надто мало підкреслюється, зокрема в і в пресі, і в самій Україні, але також і в наукових аналізах.

Бі-Бі-Сі: Ви також вважаєте, що Чорноморський флот Росії залишився б у Криму незалежно від того, хто переміг би на президенстських виборах. Які ваші аргументи?

Г.Сассе: Це, безумовно, більш імовірно тепер, за президентства Януковича. Але в кожному разі я б не здивувалася, якби Тимошенко також погодилася на ту чи іншу оренду. Умови та тривалість цієї домовленості, а також час її підписання, були б, можливо, різними, але я припускаю, що оренду буде продовжено. Бо це в обопільних інтересах сторін. Україні також є тут вигода. В ширшій картині стосунків між Україною та Росією, особливо що стосується газу, я думаю, нову домовленість про оренду можуть підписати частково і з економічних міркувань.