Українська "газова" делегація у Москві

У Москві відбуваються російсько-українські переговори щодо газових проблем. До російської столиці прибула делегація на чолі з міністром палива і енергетики Юрієм Бойком.

Під час переговорів мова йтиме, зокрема, про створення газотранспортного консорціуму і зниження ціни за газ для України.

Російські ЗМІ нагадують, що під час першого візиту до Москви президента України Віктора Януковича енергетичні питання не обговорювалися, але було досягнуто домовленості провести газові переговори після формування нового українського уряду.

Представники Міністерства палива і енергетики України напередодні нинішнього візиту заявляли, що коли Україна сплачує ринкову ціну за російський газ, то це має відбиватися і на тарифах за транзит. Водночас кажучи, що створення консорціуму не проста річ, адже необхідно обговорити і плани російської сторони щодо спорудження обхідних газопроводів. І наскільки вони можуть коригуватися у випадку створення консорціуму.

Тим часом аналітик у сфері енергетики Михайло Гончар каже, що від самого початку виникнення ідеї створення консорціуму, Київ і Москва по-різному розуміли його сутність.

Росія, на думку пана Гончара, розуміла ідею консорціуму, як інструмент управління і контролю української ГТС.

Разом з тим, аналітики відзначають певну інформаційну “підтримку” нинішніх переговорів у Москві. Деякі соціологічні агенції кажуть, що, згідно з їх опитуваннями, 40 відсотків громадян України у цілому позитивно ставиться до ініціативи створення газотранспортного консорціуму за участю Нафтогаз України, російського Газпрому і європейських споживачів. Негативно відноситься до такої ідеї вдвічі менше респондентів.

Разом з тим чимало експертів переконані, що від нинішніх переговорів у Москві очікувати суттєвих рішень не варто.

Cаприкін: не вдасться підписати жодного документу

Наскільки реально Україні знизити ціну імпортованого газу? Це питання для Української служби Бі-Бі-Сі прокоментував Володимир Саприкін, директор енергетичних програм центру Разумкова.

Image caption Володимир Саприкін: закон забороняє відчужувати газову трубу

Володимир Саприкін: На превеликий жаль, імовірніше за все, не вдасться підписати жодного документу. Це попередній візит. І, знаючи, що Газпром дуже складний у переговорах, навряд чи можна очікувати якихось кінцевих результатів: зменшення ціни чи вирішення інших питань.

Бі-Бі-Сі: Напередодні візиту перший віце-прем’єр Андрій Клюєв говорив, що Україна пропонуватиме українську газотранспортну систему у концесію. Юлія Тимошенко, наприклад, каже, що це зрада інтересів України. Що таке взагалі концесія, про що йдеться?

Володимир Саприкін: Це вже певний крок уперед з боку нової влади. Оскільки йшлося про якийсь консорціум загалом. А це вже якийсь напрям. На жаль, на шляху реалізації цього напряму стоїть українське законодавство. Воно забороняє передачу ГТС у концесію. Це такий спосіб співпраці, коли власність залишається за державою, за Україною, а вся газотранспортна система передається на довгий термін за визначені щорічні внески якійсь компанії. В даному випадку я бачу, що це може бути тільки Газпром.

Бі-Бі-Сі: А чим відрізняється концесія від консорціуму?

Володимир Саприкін: Про консорціум багато років сперечалися і експерти, і урядовці. Якщо говорити про консорціум, як ідею 2002-го року, ідею Кучми, Шредера, Путіна, то консорціум – це передача в управління. Тобто це стара версія, яка не пішла, оскільки не було відповідного міжнародного досвіду. Зараз з’явилася нова ідея.

Але знову ж таки, ані передача в управління, ані концесія, ані приватизація сьогодні не можливі, поки не буде змінено закон про трубопровідний транспорт. Де чітко прописано, що будь-які маніпуляції з газотранспортною системою заборонені. Отже, делегація їде з пропозицією, яка непідготовлена навіть в Україні.

Бі-Бі-Сі: Досить часто порівнюють ціни на газ для Україні і для Білорусі, де майже вдвічі дешевший газ. Забуваючи при цьому, що зараз Газпром вже володіє половиною Бєлтрансгазу – білоруської газотранспортної системи. Чи можна тут проводити паралелі – якщо Україна хоче ціни приблизно такі ж, як у Білорусі, то треба поступатися трубою? А для цього треба змінювати законодавство.

Володимир Саприкін: Тут є певні позитивні і негативні моменти. Безумовно, 168 доларів – це чудова ціна. З іншого боку, Білорусь продала 50% свого газопроводу за непогану ціну 5 мільярдів доларів. Нам цього навіть не пропонують. Нам пропонують якусь невеличку концесійну плату. Самі українські урядовці пропонують. Водночас, ставки значно зросли. Росія розбудовує обхідні газопроводи. Її дійсно цікавлять українські газопроводи... Однак, щоб досягти ціни Білорусі, потрібно стати членом митного союзу, а можливо, й увійти до союзної держави разом з Росією і Білоруссю. Тобто зовсім інші, насамперед політичні умови і вимоги до України. І навряд чи вдасться отримати білоруську ціну.