Про "вибухову" ситуацію в Криму

З наближенням курортного сезону у Криму знову посилилися розмови про небезпеку, яку становлять затонулі у часи Другої світової війни у Чорному та Азовському морях тисячі мін та бомб.

Image caption Смертоносні бомби на дні моря

Дослідники кажуть, що такі „арсенали” є навіть в акваторіях міст й портів автономії. Кримська преса з посиланням на різних фахівців пише про те, що снаряди можуть вибухнути будь-якої миті і призвести до великої катастрофи. Наш кримський кореспондент Енвер Абібулла з’ясовував, наскільки реальною є така небезпека.

Зараз у кримських виданнях часто можна зустріти інформацію про необхідність негайного виділення коштів на утилізацію боєприпасів. Однак, у кримському управлінні міністерства з надзвичайних ситуацій кажуть, що такі заяви є нічим іншим як провокацією, та спростовують інформацію про катастрофічну небезпеку.

Представник відомства підполковник Володимир Іванов, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі заявив, що такі заяви роблять представники приватних профільних підприємств, сподіваючись змусити державу виділити кошти на ці цілі.

Володимир Іванов: Протягом останніх 20 років ми не мали жодного прецеденту з вибухом якихось боєприпасів в акваторії моря. Всі ці заяви вони надумані!

Водночас, Володимир Іванов каже, що повністю ігнорувати проблему не можна й утилізувати боєприпаси необхідно. Але для цього, вважає він, потрібні чи не мільярдні кошти. В управлінні з надзвичайних ситуацій вважають, що в держави є ще достатньо часу, щоб вирішити проблему. Більше того, за словами Іванова, чіпати боєприпаси зараз, без необхідного обладнання – означає підвищити небезпеку їх детонації.

У пресі найчастіше фігурує судно Жан-Жорес, яке, підірвавшись на донній міні в Другу Світову, затонуло неподалік Феодосії. На борту його знаходяться 60 тон різного класу авіабомб та понад 120 тон крупнокаліберних артснарядів. Представник управління МНС у Криму наполягає, що загрози і стосовно цього судна – перебільшені.

Володимир Іванов: Якщо ці боєприпаси не здетонували при підриві самого корабля у роки війни, то тепер, щоб детонувати цей боєзаряд необхідний колосальний заряд, новий заряд. Чому ми так кажемо, тому що фугасно-авіаційні бомби зберігаються без вибухівників, тобто вони знаходяться у незведеному стані. Якщо говорити про артснаряди, то ці боєприпаси також не пройшли ствол зброї, і також не були приведені в бойовий стан.

Водночас, декан хімічного факультету Таврійського національного університету, професор Василь Чирва вважає, що правда - десь посередині.

Василь Чирва: З одного боку не треба перебільшувати цю ситуацію, що прослідують вибухи і значна частина Криму може постраждати, я думаю, це дійсно із байок.

З другого боку, не треба й недооцінювати цю ситуацію, тому що рано чи пізно вибухи можуть відбутися, але я не думаю, що вони будуть носити такий руйнівний характер.

Натоміть, професор Чирва підтверджує іншу небезпеку: необхідність ліквідації більш ніж тисячі сто- та двісті-літрових цистерн з бойовими отруйними речовинами, які затоплені в морі і строк цілісності яких спливе найближчим часом.

Василь Чирва: Дійсно, в Радянському Союзі велись дуже обширні роботи по створенню різноманітних отрутохімікатів, і безумовно на один вдалий синтез, буди десятки невдалих. І все це скидали в Чорне море. І дійсно ця загроза більш реальна, ніж ті ж снаряди або бомби.

В кримському управлінні МНС стверджують, що постійно моніторять і цю проблему. За словами МНСників, їх підрозділи водолазів щодня витягують із води декілька таких цистерн.