Як вплине польський сланцевий газ на Україну?

Богдан Соколовський
Image caption Богдан Соколовський

Ціна імпортного газу для України у другому кварталі може зрости до 330 доларів за тисячу кубічних метрів.

І, хоча за повідомленням прес-служби президента Януковича, він домовився із російським президентом про те, що Москва розгляне українські пропозиції щодо зниження ціни на газ, реальні ціни поки що залишаються незмінними, а прем’єр Микола Азаров називає їх “непідйомними” для української промисловості.

Тим часом із Польщі повідомляють про відкриття значних запасів так званого “сланцевого” газу, який, як пише редактор енергетичного відділу The Times, може перетворити цю країну на одного із провідних видобувачів газу у Європі, і посунути російський Газпром із ринку, на якому нині ця компанія має монопольні позиції.

На початку цього року також стало відомо, що саме завдяки видобутку сланцевого газу, США випередили Росію, і стали найбільшим видобувачем газу у світі.

Як ці нові тенденції і технології можуть відбитися на Україні, що нині, з одного боку, є найбільшим транзитером російського газу до Європи, а з іншого – має великі запаси метану у своїх шахтах?

Про це Анастасія Зануда розмовляла з колишнім спеціальним представником президента Ющенка з питань енергетичної безпеки Богданом Соколовським.

Бі-Бі-Сі: На початку року стало відомо, що США випередили Росію за обсягами видобутку газу саме завдяки сланцевому газу, а тепер запаси цього газу, які можуть змінити принаймні європейський енергетичний ринок, знайдені і в Польщі. Чи не є це черговою “мильною бульбашкою” чи “інформаційною качкою”? І, якщо це серйозно, то як це може відбитися на Україні?

Б.Соколовський: Тут ніяких “бульбашок” і “качок” немає, але заради коректності треба зазначити, що США ведуть видобуток сланцевого газу досить давно. Увагу світових ЗМІ привернула інформація про серйозний приріст цього видобутку за минулий рік. Насправді ж вихід на промисловий видобуток сланцевого газу в Америці відбувається вже впродовж останніх 2-3 років. У Європі також є підтверджені запаси, і досить давно. Власне, саме з того виду сланців, із якого видобувати найвигідніше, бо він може заміщувати традиційний газ. І це є дуже серйозно. Звичайно, що у середній перспективі не можна вважати, що сланцевий газ, видобутий у Польщі, повністю замінить природний газ. Але те, що цей вид газу здатний дуже серйозно вплинути на кон'юктуру ринку, на цінову політику, - це однозначно.

Запаси сланців є й в Україні, - ще за радянських часів вони були розвідані і відомі. Принаймні відомі два газоносні регіони. Це Болтишське родовище в центральній Україні між Черкаською та Кіровоградською областями, мабуть, одне з найбільших у Європі, із тим типом сланців, що дозволяють розвивати і нафтохімію, доступні навіть до кар’єрного видобутку, але це не зовсім аналог родовищ, як у США чи Польщі. Типові газові сланці, досить серйозні запаси, є у Карпатському регіоні. На превеликий жаль, у нас за останні 20 років майже нічого не інвестувалося у опрацювання цих родовищ. Але потенціал є, і він є дуже серйозним.

Якщо повернутися до Польщі, то я не виключаю, що за 7-10 років Польща може перетворитися в експортера газу за рахунок сланцевих розробок.

Бі-Бі-Сі: Якщо це станеться, то якими можуть бути наслідки для України, адже Польща зараз є досить великим споживачем російського газу. Чи ми втратимо доходи від транспортування цих обсягів? Чи це дозволить нам, з іншого боку, легше домовлятися із росіянами про зниження цін на газ, адже ціна буде падати?

Б.Сокольський: Я вважаю, що освоєння Польщею цього виду палива, тільки позитивно вплине на Україну. Якщо говорити про імпорт, то Польща не є ключовим імпортером російського газу, і до Польщі цей газ находить не через Україну. Якщо говорити про Європу, то, без сумніву, поява серйозних обсягів сланцевого газу вплине дуже серйозно на ціну російського газу на Європейському ринку. Вона вже впливає, так само, як і поставки скрапленого газу. Ця тенденція буде тільки розвиватися. Україна за цих умов має скорочувати обсяги імпорту газу, зокрема, і за рахунок розвитку своїх родовищ, і традиційних, і сланцевих. Тобто, для України це буде стинулося нарощувати свою енергетичну незалежність.

Бі-Бі-Сі: Кажуть, що за подібною технологією може видобуватися і метан із українських вугільних шахт? Якщо це правда, то якою є ціна видобутку, бо раніше вважалося, що це є досить витратною технологією?

Б.Соколовський: Раніше справді так казали, тому що собівартість і сланцевого газу, і метану із вугільних пластів є відносно високою. У всякому випадку, вона є у кілька разів вищою, ніж видобуток природного газу у звичайний спосіб. Але в Україні дійсно є серйозні підтверджені запаси метану у вугільних пластах, які є нераціональними з точки зору розробки вугілля. Технологія є подібною, але не зовсім тою самою. Крім того, технологія розробки сланцевого газу є більш розвиненою.

Бі-Бі-Сі: Чи можна розраховувати, що в Україні з’явиться інтерес до цієї технології, чи, все ж таки, на російському газі зав'язано так багато бізнесових інтересів, що нові технології ігноруватимуться?

Б.Соколовський: Я вважаю, що в Україні вже з’явився інтерес, вже починають цікавитися нашими родовищами серйозні закордонні компанії. Що ж до зацікавленості бізнесу, то, я вважаю, тут інтерес має збігатися із державним. Альтернативи ні для кого немає – треба освоювати власний видобуток ресурсів. Наприклад, якщо взяти українську хімію, виробництво мінеральних добрив, то абсолютно очевидно, що ніколи основний постачальник сировини, газу – а це Росія – не буде зацікавлений у розвитку української хімічної промисловості, тому що це означатиме конкуренцію. Така позиція є цілком логічною та виправданою. Тому, як на мене, то сектори економіки, які є сировинно та енергетично залежними, треба перепрофільовувати.

Бі-Бі-Сі: У Росії, у коментарях до всіх цих новин з США, і з Польщі, вказують не тільки на високу собівартість технології видобутку сланцевого газу, але і на те, що у США зараз переоцінюють статистику початку року щодо обсягів видобутку сланцевого газу, - буцімто, деякі компанія, аби підвищити свою капіталізацію, завищували видобуток. Наскільки відповідає реальності така трактова подій?

Б.Соколовський: І так, і ні. Тобто, російська інформаційна машина і має рацію, і, водночас, не має. Росія має величезну перевагу у тому, що в неї є величезні підтверджені запаси і традиційного природного газу, і сланцевого газу. На сланцевий газ вони поки що не звертають особливої уваги, бо поки що є інший. Але поява альтернативних енергоресурсів, звичайно ж, для Росії є неприємною. Особливо, на таких ліквідних ринках, як Європа. І тут мова йде і про скраплений газ, і про сланцевий, і про інші альтернативи. Тут я можу тільки хіба що не позаздрити росіянам, тому що для них експорт газу і нафти є дуже важливою статтею доходів бюджету. Але життя диктує свої умови. Росіяни довгий час намагалися замовчувати американський успіх по сланцевих розробках, але від початку року про це вже відкрито говорять і в Газпромі, і в уряді, в тому сенсі, що це є серйозною конкуренцією. Так буде і у середньостроковій перспективі, Росія втрачатиме монопольні позиції, принаймні, на західному напрямку експорту.