Новий договір СНО: Україна спостерігач?

обама
Image caption Не телефонна розмова: президент США їде до Праги

8 квітня в Празі Росія і США підпишуть новий двосторонній договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО). Документ підпишуть президенти обох країн Дмітрій Медвєдєв і Барак Обама.

В Україні експерти досить скептично оцінюють роль Києва у процесі ядерного роззброєння, нагадуючи, що позбувшись свого часу ядерної зброї, Україна може сьогодні лише закликати ядерні держави виконувати їхні зобов'язання стосовно безпекових ґарантій.

Чому Київ не став Прагою

Ще на початку березня президент Янукович офіційно запропонував, аби церемонія підписання російсько-американського договору відбулася в Києві. Тоді заступник голови адміністрації президента Ганна Герман сказала Бі-Бі-Сі, що така ініціатива отримала підтримку з боку Росії.

Аналітики теж посилалися на те, що Україна, яка добровільно позбулася третього у світі ядерного арсеналу, могла б бути місцем такої політичної акції. Але була обрана Прага.

Колишній заступник держсекретаря США Строуб Телбот, перебуваючи нещодавно у Києві, сказав, що саме столиця Чехії є оптимальним місцем для підписання договору про СНО.

Строуб Телбот: "Прага, мені здається, є належним місцем зустрічі хоча б тому, що саме там американський президент виступив із промовою і заявив про бажаність досягнення без'ядерного світу. І угода, яка буде підписана, сприяє серйозному зменшенню ядерних арсеналів обох країн."

Україна - скраю?

Image caption Ядерні арсенали - під контролем

Експерти нагадують, що дія першого договору СНО, підписаного між США і Росією ще на початку 1990-их років, витікла минулого року. І сторони до останнього часу не могли домовитися з деяких ключових питань. Зокрема, щодо контролю над мобільними міжконтинентальними балістичними ракетами.

Водночас в Україні досить скептично ставляться до можливості Києва взагалі посприяти процесу ядерного роззброєння.

Експерт Інституту євроатлантичної співпраці Володимир Горбач вважає, що Київ може лише морально вітати цей крок, звертаючись учергове до ядерних країн із закликом підтвердити їхні безпекові ґарантії Україні, закріплені у Будапештському меморандумі.

Володимир Горбач: "Насправді, ці підтвердження нічого не варті, крім як самозаспокоєння. І міністр закордонних справ Росії Лавров вже усно це зробив. США відповідають - які ще треба підтвердження, коли стоїть наш підпис під цими ґарантіями. Це пошуки Україною себе і своєї безпеки. Але це пошуки там, де такої безпеки не можна знайти. Це пошуки більше для психотерапії української влади, ніж для реального забезпечення безпеки. Нова ситуація у нашому регіоні така, що розширення НАТО на Схід, я сподіваюсь, тимчасово, але зупинено. І зараз розпочато розширення Росії на Захід."

Володимир Горбач переконаний, що нині не існує ні теоретичних, ні практичних можливостей відновити ядерний статус України.

"Прощавай, зброє!"

Тим часом міжнародний аналітик Євген Жеребецький сказав Бі-Бі-Сі, що після того, як Україна віддала свою ядерну зброю, вона не може відігравати бодай яку-небудь роль у процесі ядерного роззброєння.

Євген Жеребецький: "Ми віддали не тільки свою ядерну зброю, але ми навіть підписали угоду про нерозповсюдження ядерної зброї. І отримали якісь фіктивні ґарантії; одним із ґарантів є Росія, яка постійно погрожує нам територіальними претензіями. Тузла у нас була після того, як угода була підписана, тобто після Будапештського меморандуму. Нас віддали, і ми чітко починаємо розуміти, Росії в обмін на лояльність Росії в питанні, наприклад, санкцій проти Ірану. За Ющенка, якщо ми мали шанс стати суб'єктом геополітики чи політики, тепер ми є лише об'єктом."

Аналітики вважають, що теоретично Україна може відновити свій ядерний статус, маючи відповідних спеціалістів, а також запаси плутонію. Але, на їх думку, це нереально з економічної і політичної точок зору.