В.Романенко: аеродром не був пристосований

Виконувач обов’язків президента Польщі Броніслав Коморовскі повідомив, що у країні переглянуть правила перельотів військових урядовців по тому, як у катастрофі у Росії загинули низка командувачів Війська польського, президент та ціла урядова делегація.

Image caption ТУ-154

Кореспондент Бі-Бі-Сі розмовляв з Валерієм Романенком, провідним науковим співробітником Державного музею авіації, журналістом, колишнім авіаційним інженером, зокрема, про літак Ту-154, яким летіли польські керівники.

Його називають літаком дизайну 60-х років. Він був взятий до експлуатації вперше 1972 року.

У розмові з паном Романенком ми зійшлися на фактах, що Китай відмовився від використання Ту-154 ще 2001 року.

Україна також офіційно відмовилася від використання Ту-154. Навіть російські авіакомпанії більше не купують їх теж.

Чи правильно зараз сказати, що Ту-154, в якому загинули польські керівники, застарілий і небезпечний?

В.Романенко: Звичайно, це літак застарілий. Хоча ви наводили цифри на базову модель, на Ту-154, але в даному випадку треба говорити про Ту-154-М. Це модель, яка була створена 1982 року і почала експлуатацію з 1983 року. Але все одно – 30 років… Майже 30 років. Якщо бути точним, 27 років. Наприклад, той літак, на якому летів президент Польщі, був випущений 90-го року. Це застарілі літаки і, звичайно, вони небезпечні.

Бі-Бі-Сі: Ви сказали, що серед країн, які відмовилися від використання Ту-154, була і Україна. Розкажіть, будь ласка, коли це сталося в Україні, і які були причини.

В.Романенко: Українські і найбільші авіакомпанії Росії відмовилися від цих літаків через їхню неекономічність.

Бі-Бі-Сі: Давайте повернемось до того злощасного дня, коли впав польський літак Ту-154. Поглянемо на це таким спрощеним поглядом. Отже, картина виглядає так: був туман, літак мав сісти на тому летовищі, і він сів, чи радше зачепив дерева на підльоті до злітної смуги. Отже, таке враження, що літак неправильно розрахував траєкторію посадки, неправильно була розрахована висота літака. Вони летіли занадто низько. Чому літак міг бути занизько?

В.Романенко: Зараз сказати однозначно не можна. Можливі дві версії. Перша – це помилка самого пілота. Людський фактор. Але він мав зреагувати на команди диспетчера з землі, бо не сам пілот садить літака. Він користується… є таке поняття як «траєкторія літака», «глісадо» зветься. І тільки-но літак виходить із цієї траєкторії, диспетчер має його відкоригувати. А друга причина того, що він був занадто низько - це якась несправність на борту літака.

Бі-Бі-Сі: Що, власне, є ключовим у визначенні цієї правильної висоти? Це апаратура в літаку, чи це робота диспетчерів на землі, в даному випадку російських диспетчерів? Що є вирішальним?

В.Романенко: І те, і те. На літаку є два радіовисотоміри, які кожної секунди дають інформацію щодо дійсної висоти польоту літака. І друге – це інформація диспетчера, який спостерігає за посадкою за допомогою радіолокатору. Звичайно, більше довіри словам диспетчера.

Бі-Бі-Сі: Наскільки надійними є висотоміри у літаках Ту-154 і наскільки надійними є російські диспетчери?

В.Романенко: Російські диспетчери – це трагедія. А висотоміри надійні, до того ж, їх два. Вони дублюються, щоб отримати інформацію. І тут головне не стільки диспетчер, скільки обладнання самого аеродрому. А цей аеродром кинутий, скажімо прямо. Там не кожного дня сідає один літак. Відповідно його утримує аеродромна команда, комендатура так звана. І при таких метеорологічних умовах пілоти не мали сажати літака. Диспетчер мав однозначно сказати: «Не можна сідати, ідіть на інший аеродром».

Бі-Бі-Сі: Але я припускаю, що посадки літаків чи у тумані, чи у темряві, чи взагалі за поганої видимості, це справа досить таки часта. Тобто, насправді усе мало би бути гаразд…

В.Романенко: Знаєте, звичайно… Мабуть і ви багато разів сідали у поганих погодних умовах, у тумані… Але є спеціальне обладнання для автоматичної посадки літаків з висоти 60 метрів. Ну, може бути 100 метрів. Але 60 метрів – це мінімальна висота (200 футів). На даному аеродромі такого обладнання не було. І пілот сідав, використовуючи лише власні очі, обладнання літака, що недостатньо в даному випадку, і голосову інформацію диспетчера, який йому казав: «Ви зависоко, видимість 700 метрів, видимість 8 км…» І все. Тобто, не було спеціального обладнання, яке мало бути. І недостатньо освітлений був аеродром для цих умов.

Бі-Бі-Сі: Ми тут говоримо про досить серйозні речі. Чи припускаєте ви, що, можливо, з’явиться якась інформацію, якої ви не маєте, про конкретно цей аеродром чи конкретно той день? Чи ви вважаєте, що ви маєте зараз досить інформації, щоб зараз про це говорити саме те, що ви сказали?

В.Романенко: Є багато фахових авіаційних сайтів. Звичайно, я не був в той момент на тому аеродромі. Але дуже багато є фахових сайтів, де викладають інформацію і про аеродром, і про обладнання на аеродромі. Як приклад, на тому самому аеродромі сідали і Путін, і Туск. Але тоді туди привозили пересувні радіолокаційні станції. Додатково. Зараз цього всього не було. Це мав вирішити пілот президентського літака - сідати чи ні.

Бі-Бі-Сі: Можливо, ви знаєте, як це відбувається в подібних літаках? Коли літак такого призначення (тобто, це урядовий літак, державний літак), наскільки пілоти та члени екіпажу вільні у тому, щоби робити свої професійні висновки щодо роботи? Чи вони, підкоряючись безпосередньо якимось високим посадовцям, можуть приймати рішення під впливом інших чинників?

В. Романенко: Тут ситуація така. Командир повітряного судна, в даному випадку літака 101 ВПС Польщі, єдина людина, яка ні кому не підкоряється у випадку прийняття рішення сідати чи не сідати. Навіть президенту він не підкоряється.

Новини на цю ж тему