Установи, де зберігають уран, не коментують заяви Януковича

Барак Обама і Віктор Янукович
Image caption Барак Обама і Віктор Янукович

Президент Янукович сказав, що Україна повністю позбудеться своїх запасів високо збагаченого урану, придатного для виготовлення зброї.

Така заява пролунала після його зустрічі з американським президентом Обамою у США, де відбувається саміт з питань ядерної безпеки.

Українська ініціатива важлива з огляду на спроби США зменшити загрозу від ядерного тероризму в світі.

Американські представники назвали рішення України знищити запаси урану до 2012 року "історичним".

Пропозиція України стосовно передачі Сполученим Штатам високо збагаченого урану була ухвалена Радою національної безпеки і оборони за кілька днів до візиту Віктора Януковича до США.

Image caption Карта країн з високо збагаченим ураном, який можна використовувати для виробнцтва зброї

Зараз уран перебуває на балансі двох українських дослідницьких цстанов - Харківського фізико-технічого інституту і Севастопольського національного університету ядерної енергії і промисловості. Високо збазачений уран - це, фактично, «навчальний матеріал» інститутів.

А як відреагували в регіонах України - в місцях, де зберігають цей уран?

На місцях: Харків

Один з наукових майданчиків України, де використовують збагачений уран – Харківський фізико-технічний інститут, національний науковий центр. Один з найстаріших та найпотужніших інститутів країни. З ним пов’язані імена видатних фізиків - Ландау, Курчатова, Лівшица. Як повідомляє кореспондент Української служби Бі-Бі-Сі у Харкові Ганна Силаєва, саме тут у тридцятих роках був розщеплений атом літію.

Image caption Збагачення урану

Закритий режимний заклад – завжди привертав увагу в Україні та поза її межами. Харків’яни і досі пам’ятають інцидент восьмирічної давнини: коли в адміністративному корпусі інституту сталася пожежа, містом миттєво поширилися чутки про вибух ядерного реактора. Люди панікували: забирали з дитсадків дітей, ховалися в будинки, закривали вікна. Головний аргумент науковців, що ядерного реактора в ХФТІ немає – людей не переконував. На те, щоб спростувати інформацію і заспокоїти місто – знадобилося кілька днів та ціла низка показових замірів радіаційного фону в різних районах.

Восени 2002-го харківський інститут опинився в центрі міжнародного скандалу. Тоді представник ЦРУ через пресу звинуватив ХФТІ у співробітництві з Іраком і спробі продати збагачений уран Саддаму Хусейну. Місцеві науковці знову виправдовувались. Запевняли: рішення про переміщення урану ухвалюється на державному рівні і суворо контролюється міжнародними організаціями. «Віддати уран – означає, що ми не зможемо проводити дослідження в цій галузі» - заявив Володимир Лапшин, тодішній генеральний директор ХФТІ.

Американська преса тоді називала кількість – 75кг високозбагаченого урану. Але керівництво інституту її не підтвердило і взагалі відмовилось відповідати на питання про обсяги.

Новини із США в інституті коментувати також не хочуть. У розмові з кореспондентом Української служби Бі-бі-сі заступник гендиректора ХФТІ Іван Карнаухов заявив:

"Україна є членом МАГАТЕ, відтак – має дотримуватись угод та рішень організації. Зокрема, вона рекомендує у ядерній енергетиці використовувати уран, збагачений до шести відсотків, а у наукових дослідженнях – не більше, ніж двадцятивідсотковий. Мета МАГАТЕ – поступово вивести високозбагачений уран із "цивільного обігу".

Як саме використовують «матеріал» в Інституті? Іван Карнаухов розповідає, що за радянських часів досліджень було набагато більше. Чи не єдиним проектом останніх років є розробка нової концептуальної установки, яка має стати прообразом безпечної ядерної енергетики майбутнього. Паливом для цієї установки є саме уран. Ця розробка – спільний проект Харківського фізико-технічного інституту і Арагонської національної лабораторії США. Трирічні дослідження завершились минулого року і на питання, чи можна назвати їх успішними, співрозмовник Бі-Бі-Сі відповів: вчені-фізики отримали досить цікаві результати, але про успішність можна буде говорити тільки після практичної реалізації наукового надбання.

Севастополь

Cитуацію із впливом останніх українсько-американських «ядерних» рішень на дослідницьку діяльність у Севастополі спробував відстежити тамтешній кореспондент Бі-Бі-Сі Олександр Шталтовний.

Єдине місце у Севастополі, де вже не одне десятиліття у невеликій кількості зберігається ядерне паливо, це науково-дослідницький реактор Севастопольського Національного університету ядерної енергії та промисловості, розташований у селищі Голандія. В середині 90-х цей навчальний заклад успадкував матеріальну базу радянського військового училища, що готувало офіцерів для атомних підводних човнів флоту СРСР.

На місцевому рівні дослідницький реактор згадується нечасто: здебільшого ним пишаються у мемуарах як родзинкою системної підготовки великої частини радянських підводників-атомників. Зараз цей реактор використовується виключно у мирних цілях, а саме для дослідницької діяльності та для підготовки майбутніх фахівців з експлуатації українських АЕС. Наприклад, на матеріальній базі університету його студенти вивчають характеристики активних зон реакторів, якими потім доведеться керувати вже у реальному житті.

Ректор навчального закладу Сергій Смирнов відмовився відповісти на запитання кореспондента Української служби Бі-Бі-Сі про імовірність втрат у дослідницькому процесі інституту через можливий продаж Україною залишків ядерного палива. Але місцеві медіа, що вивчають аспекти функціонування університету стверджують, що проблем із продовженням науково-дослідницького процесу у цьому закладі не буде.

Університет дійсно має трохи 20-відсоткового збагаченого урану, у якому потенційно й зацікавлені як у Ірані, так і у Сполучених Штатах. Але вже тривалий час цим ураном тут не користуються, бо для наукової діяльності університету вистачає і 10-відсоткового урану.

Місцеві фахівці наполягають на тому, що зберігання радіоактивних речовин в університеті пильно контролюється, і тому несанкціонована втрата урану практично неможлива. Не в останню чергу на таке прискіпливе зберігання ядерного палива у цивільному закладі впливають традиції «високої дисципліни», що були закладені за існування у Севастополі одразу двох вищих військово-морських навчальних закладів.