Недофінансоване Чудо України може впасти

Кам'янець-Подільська фортеця - недофінансоване чудо України
Image caption Кам'янець-Подільська фортеця - недофінансоване чудо України. Тут і далі - фото автора

Національний історико-архітектурний заповідник „Кам’янець” на Хмельниччині може втратити статус одного із "Семи чудес України" або просто зруйнуватися. Майже половина зі 111 пам’яток національного значення потребує реставрації. А окремі оборонні вежі - у дуже занедбаному стані.

Конкурс, під час якого кожна область запропонувала свої визначні місця до переліку найцікавіших для туристів, мав неабиякий резонанс в Україні кілька років поспіль. Однак отриманий статус мало що змінив у ставленні до таких об’єктів.

У заповіднику "Кам’янець” найдревніші військові споруди XV-XVI століть можуть просто звалитися у Смотрицький каньйон. Їх консервація і відновлення, за словами генерального директора національного історико-архітектурного заповідника Василя Фенцура, потребують, окрім чималих грошей, ще й особливих умінь.

"Саме покриття, дерев’яні гонти і сама робота досить складна. Окрім того, встановити риштування складно – башта розташована на схилі. До того ж, вона досить неординарна, тому потрібна індивідуальна робота", - каже Василь Фенцур.

Image caption Дах Гончарної башти зсередини

Приміром, Гончарна вежа збудована шість століть тому за ескізами славетного німецького художника Альбрехта Дюрера. Наразі - єдина в Європі, де повністю збережено автентичність башти. У ній та ще трьох аналогічних спорудах прогнили дахи, утворилися тріщини на стінах, відшаровуються від основних будов контрфорси, всі вікна незасклені. Навіть мінімальне відновлення вежі потребує чималих сум.

Дрібні поточні реставраційні роботи в "Кам’янці" періодично проводять. Однак, кажуть фахівці, вони не завжди на користь фортеці. Окремі з них навіть ставлять під сумнів автентичність, скажімо, дахів, шпилів та цегляної кладки на фортечних вежах.

"У нас є проблема у спеціалістах-фортифікаторах. І треба щось робити не за принципом "подобається - не подобається". Адже всі роботи потрібно проводити на науковій основі і, мабуть, це уже з боку держави слід більше уваги мати", - каже директоркаКам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідникаЛюдмила Станіславська.

Скарбниця Кам’янця-Подільського не в змозі самотужки навіть за туристичний сезон назбирати необхідні кошти. Торік на відновлення архітектурних споруд із місцевого бюджету загалом виділили два мільйони гривень. Для того ж, аби провести реставрацію однієї вежі, потрібно вдвічі більше. Відтак влада міста просить державних вкладень, і навіть кошторис уже склали.

Image caption Кушнірська башта: поруч із табличкою "Пам'ятка архітектури" оголошення сповіщає про аварійний стан будівлі

Міський голова Анатолій Нестерук особисто переймається пам’ятками, бо вони є чи не головним багатством краю.

"Місто Кам’янець-Подільський посідає третє місце після Києва і Львова за кількістю пам’яток архітектури. Але чимало цих пам’яток – в аварійному стані. Це, в першу чергу, казарми 17 століття на вулиці Госпітальній; це і Кушнірська вежа, Гончарна вежа, і комплекс пам’яток, споруд Польської брами. Безгрошів’я призвело до того, що в минулому році надбрамна брама Польської башти була повністю розвалена, тому що, на жаль, не було коштів для того, щоб своєчасно провести ремонтно-реставраційні роботи. В нас ще в місті є чотири об’єкти, які перебувають в аварійному стані, і тому для відновлення їх чи збереження необхідно не менше 10-ти мільйонів гривень. Якщо їх не буде, то через рік-два цих коштів необхідно буде в 3-4 рази більше", - каже мер міста.

Хронічна нестача грошей примушує місцеву владу шукати спонсорів. А окремі споруди навіть віддати в оренду.

"Я думаю, що світова практика показує, що в багатьох країнах Європи є такі замки, і без залучення приватних коштів, без залучення коштів інвесторів важко буде державі утримувати такі пам’ятки архітектури і виділяти кошти, необхідні для реставрації таких пам’яток", - вважає Анатолій Нестерук.